Тиждень тому Нацбанк різко підвищив штрафи за порушення банками правил фінансового моніторингу та валютного контролю — щонайменше, у 2−5 разів. Цьому присвячена його Постанова № 80. Про нові вимоги НБУ інформує «Мінфін».
Побоюючись бути покараними, фінустанови тепер жорсткіше контролюватимуть своїх клієнтів: ставитимуть людям і бізнесу більше запитань про походження коштів і частіше блокуватимуть платежі та рахунки.
Як змінилися штрафи
Для багатьох різке підвищення нацбанківських штрафів стало несподіванкою, а набуло воно чинності майже відразу — з 24 червня 2023 року. Раніше штрафи Нацбанку щодо порушень правил фінмоніторингу та валютного контролю перебували переважно в рамках 1−10 млн грн за максимальної стелі 135,15 мільйонів. Наразі середню планку піднято до 50 млн грн при збереженні максимуму в 135,15 млн грн.
Надто посилено покарання за непроведення якісного аналізу валютних операцій та недопуск фахівців Нацбанку до даних у цьому напрямі — з 1 млн грн до 1% статутного капіталу, який обчислюється у багатьох банків у мільярдах. Якщо такий штраф застосувати, наприклад, до Приватбанку з установником 206,1 млрд грн, то сума санкції може скласти 2,1 млрд грн.
Отже, найдорожче коштують банкам такі помилки/провини, основні підвищення штрафів:
Із 400 тис. грн до 1 млн грн — за загальні порушення правил фінансового моніторингу. Сюди входить покарання за неподання/невчасне подання інформації Держфінмоніторингу, а також якщо банк не виявив підозрілих операцій і не розірвав відносини з клієнтом, який їх проводив. Новою Постановою сюди також додали відмову банку від розробки та впровадження нових правил фінмоніторингу, що, на думку НБУ, фінансисти зобов'язані регулярно робити самостійно.
Із 17 тис. грн до 51 тис. грн — за неподання/невчасне подання статичної звітності з фінмоніторингу або за подання недостовірних даних.
Із 400 тис. грн до 1 млн грн — за порушення валютного законодавства щодо проведення розрахунків, торгівлі на валютному ринку, транскордонних перерахувань, впровадження захисних заходів тощо.
Із 1 млн грн до 1% статутного капіталу банку — за непроведення банком аналізу документів/інформації щодо валютних операцій, відмову у доступі НБУ до автоматизованих систем банку, документів під час виїзних перевірок, за подання недостовірної інформації та ін.
Із 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів (із 17 тис. грн до 51 тис. грн) — за порушення термінів, періодичності подання звітів за валютними операціями, а також за суттєві помилки в них.
Із 50 тис. грн до 100 тис. грн — за кожен вид порушення вимог закону про валюту, що не перераховані вище.
Також запроваджено штраф у 50 млн грн за неналежну перевірку клієнтів (включаючи посилені заходи перевірок) за фінмоніторингом та неналежне управління ризиками. Сюди можна включити майже будь-який промах, помилку чи недогляд.
До списку провин, за які банки штрафують на 10 млн, додали дві підстави:
- Неправильне оформлення грошових переказів, із погляду фінмона, який вимагає вказівки призначення платежу та ін.
- Неправильна робота банків із клієнтами, яких відносять до категорії політично значущих осіб та членів їхніх сімей (депутати, міністри, судді, голови адміністрацій тощо): або банк перегне планку та віднесе цих людей до високоризикових та необґрунтовано заблокує їм фінансові операції, або навпаки — банк пропустить підозрілі проводки і не вживатиме жодних заходів.
У Національному банку пояснили масштабне підвищення штрафів міжнародними зобов'язаннями України щодо підвищення чистоти капіталів.
«Будь-яка відповідна санкція чи захід має бути дієвим, пропорційним і стримуючим», — йдеться в офіційній відповіді НБУ.
«Заходи сприятимуть запобіганню вчиненню банками порушень вимог законодавства, підвищенню відповідальності за їхнє невиконання/неналежне виконання», — відповіли у Національному банку.
У 2022 році регулятор намагався не штрафувати банки за порушення вимог фінмоніторингу та валютного контролю. Їм, здебільшого, виписували письмові та робили усні попередження. Нацбанк почав виписувати активно штрафи з 2023 року.
На фінансовому ринку по-різному пояснюють посилення штрафів за неналежні фінмоніторинг та валютний контроль. Це може бути пов'язано із виконанням вимог для вступу до ЄС. Нагадаємо, що у червні 2022 року Україна набула статусу кандидата на вступ до Євросоюзу та отримала 7 рекомендацій. Однією з яких було запровадження європейських підходів боротьби з відмиванням коштів, а саме - уніфікація вітчизняного законодавства та міжнародних стандартів групи з фінансових заходів FATF.
Також, неофіційно визнають багато банків, посилення потоку до України терористичних капіталів, особливо з боку країни-агресора. Фінансисти розповідають, що намагаються блокувати кошти, які намагаються заводити з росії різними шляхами, зокрема — через підставних осіб.
Також одним із чинників є збільшення частоти порушень, насамперед, валютних.
До чого готуватись банківським клієнтам
Посилення правил фінмоніторингу та валютного контролю стане логічною відповіддю банків на різке збільшення сум штрафів.
«Зрозуміло, що підвищення штрафів повинне мотивувати банки до ретельнішої перевірки своїх клієнтів, до інвестицій у програмне забезпечення та працівників, які відстежуватимуть такі транзакції. Але без одночасного реформування закону про протидію відмиванню коштів та приведенню його до міжнародних стандартів це не зможе дати справді відчутного ефекту, на який сподіваються в НБУ», — вважає фінансовий аналітик.
Експерти вважають, що банківські клієнти досить швидко відчують на собі нацбанківські заходи. Очікується декілька ключових змін:
- Банки почнуть суворіше стежити за заповненням поля про призначення платежу. Без нього гроші навряд чи підуть.
- Відкриття нових банківських рахунків незнайомим клієнтам може затягуватись на години-дні. Особливо, коли у фінансистів будуть підозри щодо належності людини до публічних осіб (РЕРs) — до її рідних та близьких. Банки збиратимуть більше інформації про людей, намагатимуться обґрунтувати затримки в обслуговуванні, які до цього рідко пояснювали.
- Може бути знижена планка за сумою операцій, з якої банки починають ретельніше їх перевіряти та ставити додаткові питання клієнтам щодо походження коштів. Із 200−250 тис. грн до 100−200 тис. грн на місяць. Може знадобитися податкова декларація, зарплатна довідка або інші документи, що доводять джерела доходів.
- Банки почнуть частіше ставити людям запитання з приводу нових для них операцій. Наприклад, якщо українець ніколи не отримував закордонних переказів, а гроші раптом несподівано почали надходити — на нього може вийти фінансист і запитати, що пов'язує клієнта з відправником грошей і скільки перерахувань він може отримати. До отримання роз'яснень доступ до коштів може перекриватися.
- Можуть почастішати випадки блокувань та примусового закриття рахунків. Особливо, якщо банк запідозрить клієнта в отриманні коштів від підозрілих осіб, наприклад, які входять до списку санкцій. Або якщо людина вчасно не проходитиме повторну верифікацію (1−2 рази на рік) із підтвердженням місця проживання та уточненням поточної суми доходу.
При цьому фінансисти опрацьовуватимуть нові критерії, за якими моніторитимуть операції простих українців та бізнесу. Просто будуть змушені це робити — за бездіяльність у цій частині є спеціальний штраф. Тож, варто чекати на абсолютно нові запити та обмеження від банків, які зараз складно передбачити, але які можуть стати неприємним сюрпризом.
Читайте також:
- НБУ актуалізував підходи щодо застосування штрафів за порушення виконання фінансового моніторингу
- Значно зросте прозорість операцій з валютою, здійснених чиновниками та посадовцями
- Що робити, якщо банк розцінив ваш картковий переказ, як ризиковий
