Фінмоніторинг став жорсткішим: за що банки насправді блокують рахунки і що з цим робити

«Мінфін» (ТОВ "МiнфiнМедiа") з'ясував, чому фінмоніторинг став жорсткішим, із яких причин зараз найчастіше закривають рахунки, і що людям робити після цього, щоб повернути гроші

«Мінфін» (ТОВ "МiнфiнМедiа") з'ясував, чому фінмоніторинг став жорсткішим, із яких причин зараз найчастіше закривають рахунки, і що людям робити після цього, щоб повернути гроші. В статті мова йде про те, що українці почали активніше скаржитися на блокування та примусове закриття банківських рахунків. Рідше це відбувається через шахрайство, списання боргів, і все частіше — через фінансовий моніторинг, принципи роботи якого розуміють не всі, а банки приховують його критерії.

Нарікають частіше: статистика НБУ

У розділі відгуків «Мінфіну» помітно збільшилася кількість скарг на блокування та закриття рахунків. Найчастіше люди пишуть про подібні інциденти в державному Приватбанку. Цю тенденцію, на запит «Мінфіну», підтвердили офіційною статистикою за прийнятими від українців зверненнями щодо фінансового моніторингу в Національному банку:

• 2021 рік — 288 звернень;
• 2022 рік — 181 звернення;
• 2023 рік — 413 звернень.

Цього року скарг уже зібрали в 1,4−2,3 рази більше, ніж у попередні періоди, а за підсумками всього 2023-го буде встановлено рекорд. Адже рахунки закривають щодня і незадоволених стає дедалі більше.

У Нацбанку розповіли, як розподіляються 882 звернення громадян, зібраних у 2021—2023 роках:

• 462 — на банки з державним капіталом;
• 243 — на банки з приватним українським капіталом;
• 167 — на банки іноземних банківських груп;
• 10 — без вказівки банків.

«На нашу думку, більше скарг надходить на банки з державною часткою капіталу, оскільки вони обслуговують більше фізичних осіб», — пояснили в Національному банку.

На 1 вересня 2023 року лідером за кількістю вкладників-фізособ був державний Приватбанк, який обслуговував 24,2 млн осіб. А 5-ка найбільших банків за цим показником виглядала так:

1. Приватбанк — 24,2 млн вкладників;
2. Ощадбанк— 12,7 млн вкладників;
3. Універсал Банк (monobank) — 7,6 млн вкладників;
4. А-Банк — 3,2 млн вкладників;
5. Райффайзен Банк— 3 млн вкладників.

Регулятор також уточнив для «Мінфіну» питання, які найчастіше стосуються скарги населення на банківський фінмоніторинг:

• Неможливість/небажання людини надати документи на запит банку, що підтверджують походження коштів, або нерозуміння клієнта, які саме документи вимагає банк.
• Неможливість проведення дистанційної ідентифікації під час відкриття рахунку чи актуалізації даних.
• Відмова у проведенні фінансових операцій на підставі документів, що втратили чинність. Наприклад, паспорти без вклеєного фото у 25 та 45 років.
• Безпідставне, на думку скаржника, блокування операцій за рахунками.

У структурі Національного банку є Управління захисту прав споживачів фінансових послуг (очолює Ольга Лобайчук), яке опрацьовує скарги громадян. За запитами громадян там зобов'язані з'ясовувати, коли претензії обґрунтовані, а коли ні. Якщо банк порушує правила, зловживає своїми повноваженнями, його можуть перевірити і покарати.

Проте, з питанням фінансового моніторингу справи складніші. Перевірки банків за фінмоніторингом регулюються постановою НБУ №90 від 30 червня 2020 року.

В офіційній відповіді «Мінфіну» нацбанківці зазначили, що цей документ не передбачає позапланових перевірок на підставі скарг клієнтів щодо фінмоніторингу. Хоча запевнили, що звернення громадян враховують під час нагляду над банками. Навряд чи це допоможе людям, які втратили рахунки: їм доведеться самостійно вирішувати свої проблеми з банками, причому на підставі правил, значна частина яких є непублічною.

За що блокують та закривають рахунки

Виконавчий директор фінансової компанії Activitis Ірина Попова назвала три найпоширеніші причини блокування та примусового закриття банківського рахунку:

1. Онлайн-шахрайство, крадіжки з рахунків, яких останнім часом стає дедалі більше.
2. Наявність заборгованості за виконавчим провадженням. Після набрання чинності 6 травня 2023 року нового закону (№ 3048-IX) було відновлено арешт банківських рахунків, накладений виконавчою службою через борги, незалежно від їх розміру. Також запроваджено нове правило: власникам рахунків дозволили витрачати із заарештованих рахунків не більше 13,4 тис. грн (два розміри мінімальних зарплат). Відомі випадки блокування навіть банківських рахунків, на які нараховуються соціальні виплати або пенсії. З арештом рахунків зіткнулися особи, котрі виступили поручителями за кредитом третіх осіб.
3. Рекомендація фінансового моніторингу.

У кращому разі, фінансисти після подальших звернень пояснять, що розірвали відносини через фінмоніторинг без детальних пояснень суті порушення, а можуть взагалі нічого не роз'яснювати, що їм дозволяється чинним законодавством.

Чому підстави для блокування рахунку тримаються в таємниці

Фінансовий моніторинг регулюється профільним законом. Він був ухвалений 6 грудня 2019 року, а, фактично, запрацював у травні 2020-го, коли Нацбанк ухвалив постанову № 65. У ній викладено понад 70 ознак сумнівних/підозрілих операцій, дій, які можуть бути підставою для припинення стосунків із людиною та закриття його рахунків.

Ці ознаки стосуються всіх видів діяльності банку та операцій клієнта — від платежів та кредитування до операцій із цінними паперами та оренди депозитного сейфу. Якщо людина, наприклад, надовго затримається біля своєї комірки у сховищі (понад 15 хвилин), це вже вважається підозрілим.

Можна вивчити кожен пункт постанови НБУ № 65 та зрозуміти, у яких випадках банки можуть і навіть зобов'язані зупинити фінансову операцію, заблокувати рахунок та закрити його згодом. Все це дозволяється робити навіть без попередження людини.

Але цікавим є не лише це, а й те, що не написано у згаданому документі. Адже він вимагає від учасників фінмоніторингу ще й опрацьовувати свої ознаки, виходячи з особистої практики та хитрощів, які були виявлені в процесі обслуговування клієнтів. Щойно люди чи бізнес придумають щось нове, щоб обійти вимоги/умови банків, фінансисти повинні це відстежити, вивчити та внести до своїх внутрішніх правил фінмоніторингу.

Банкіри не тільки можуть це робити, згідно з постановою № 65, а навіть зобов'язані. Якщо така робота не ведеться, і НБУ ловить на цьому фінустанову під час чергової перевірки, то він має право виписати їй штраф, і почав усе частіше це робити останніми роками. Покарання постійно посилюються, і наразі максимальний штраф за фінмоніторингом може сягати 135,15 млн грн — це понад половини особистого капіталу невеликого банку (капітал українського банку не може бути меншим за 200 млн грн). Поки що його застосували лише один раз — до Комінбанку, але це сталося зовсім нещодавно — за підсумками перевірки у вересні 2023 року, про що звітував регулятор.

Найбільша складність і ризик для клієнтів полягає в тому, що банки ніколи не повідомляють про власні ознаки сумнівних операцій за фінмоніторингом.

«Ознаки підозрілості фінансових операцій, як і будь-які документи за фінансовим моніторингом, є інформацією з обмеженим доступом. Жоден банк її просто так не розкриє. Хоча б тому, що це зводить нанівець процедуру моніторингу. Якщо знаєш, що відсікається, цього просто уникнути», — пояснила Ірина Попова.

Як на практиці працює фінмоніторинг

Посилення фінансового моніторингу у 2023 році пояснюють впливом великої війни та бажанням фінансистів обрізати будь-які контакти з ворогом. Стежать і за тим, щоб не допускати незаконну (в т.ч. підприємницьку) діяльність.

«Юридичним особам вкрай рідко блокували та/або закривали банківські рахунки, оскільки до них висунута єдина головна вимога — на кожну фінансову операцію мати бухгалтерську первинну документацію (договори, акти, рахунки тощо)», — розповів керуючий партнер «Мінфіну» юридичної компанії «Муренко, Курявий і Партнери» Микита Муренко.

З простими людьми складніше. Банки стежать за великою кількістю клієнтів із різними особливостями та потребами. Насамперед, відслідковуються великі операції — для фізособи це 400 тис. грн і вище. Операції на такі суми не тільки перевіряють, та запитують інформацію щодо них (мета грошової проводки, походження коштів тощо), а й відразу передають усі дані про них до Держфінмоніторингу.

Також контролюється частота платежів та відповідність операцій профілю власника рахунку. Якщо на картку, наприклад, почнуть пачками сипатися дрібні грошові перекази від різних людей, то банк може вирішити, що людина веде незаконну підприємницьку діяльність. Через це з початку війни почали виникати проблеми у волонтерів, які збирали пожертвування для армії.

А якщо на рахунок пенсіонера чи студента, де раніше не бувало більше 3−5 тис. грн, раптом несподівано надійде 100−150 тис. грн, то це також вважатимуть підозрілою угодою, хоча й не буде подолано вищезгаданий поріг у 400 тис. грн.

Банки рідко стежать за клієнтами власноруч, відловлюючи кожен платіж онлайн. У них все автоматизовано, і за всім стежать комп'ютерні програми, до алгоритму яких внесено відповідні налаштування. Саме ці роботи автоматично блокують платежі/рахунки людям, коли в них спалахує умовна «червона лампочка». Після цього справа людини може потрапити на стіл працівника фінмоніторингу і той може ухвалити рішення про примусове закриття рахунку.

«Мінфін» опитав юристів (що спеціалізуються на фінансовому праві), щоб зрозуміти, на що банки зараз, насамперед, звертають увагу під час проведення фінансового моніторингу, і за що карають людей блокуваннями та закриттям рахунків:

• Невідповідність річного обороту за рахунком офіційним доходам власника.
• Незаконна підприємницька діяльність, коли людина офіційно зареєстрована як фізособа-підприємець, банк її обслуговує як ФОПа, але при цьому надходить безліч платежів на особистий рахунок фізособи.
• Коли на рахунок фізособи часто вноситься готівка (через термінал або касу), яка згодом розкидається по групі рахунків фізосіб (у такий спосіб проводиться виплата «сірих» зарплат).
• Невідповідність фінансової операції (її суми, систематичності проведення) ризик-профілю клієнта (його офіційним доходам, історії попередніх операцій, професійної діяльності тощо).
• Ненадання клієнтом відомостей/документів, що необхідні для повної верифікації його, контрагента чи самої фіноперації.
• Наявність неправдивих відомостей у документах, наданих банку.
• Ризиковий характер послуг/діяльності клієнта, за які здійснюється оплата. Це, наприклад, можуть бути послуги, пов'язані з віртуальними активами (криптовалютами), азартними іграми, торгівлею нерухомістю, предметами розкоші, антикваріатом та витворами мистецтва. Або те, що складно документально підтвердити, — рекламні, маркетингові, консалтингові послуги, розробка та обслуговування ІТ-продуктів.
• Коли особа має відносини або зв'язки з росією, республікою білорусь та іншими токсичними країнами, на кшталт Іраку, Північної Кореї. Переказувала гроші до офшорних юрисдикцій.
• Велика кількість грошових переказів, особливо, якщо їх відразу переводять у готівку.
• Коли власник рахунку зареєстрований за адресою масової реєстрації бізнесу.
• Відсутність підтвердження походження коштів.

«Якщо у банку є інформація, що особа не працевлаштована і не має офіційного джерела доходу, а вона регулярно отримує на свій банківський рахунок відносно однакову грошову суму, у банку можуть виникнути підозри, що даний клієнт здійснює господарську діяльність без відповідної реєстрації», — уточнив Микита Муренко.

Також він пояснив проблеми після криптоугод: «Коли через особисті рахунки людей за місяць проходять сотні тисяч гривень, із яких особисто заробленими є лише невелика частина. Оскільки такий вид діяльності, як „криптоторгівля“, не врегульований на законодавчому рівні, людині важко надати документи для підтвердження джерела походження таких коштів на власному рахунку».

Юристи зазначили, що у 2023 році банкіри почали частіше карати людей саме за незаконну підприємницьку діяльність, як вважають, під тиском податкових органів.

«Посилення фінансового моніторингу можна пояснити приєднанням України до міжнародного обміну податковою інформацією (відповідний закон № 2970-IX набрав чинності 28 квітня 2023 року). А також гострою проблемою заповнення бюджету. Завдяки фінансовому моніторингу влада прагне знайти кошти там, де держава їх і раніше не шукала», — каже адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Дмитро Лазебний.

Що робити після блокування рахунку

Дмитро Лазебний порадив постраждалим такий алгоритм дій:

1. Проаналізувати свої фінансові операції щодо перелічених вище маркерів. Навести довідки про своїх друзів, контрагентів, яким надсилали/отримували гроші — на предмет їхньої потенційної проблемності.
2. Намагатися супроводжувати свої фінансові операції відповідними документами та спланувати лінію захисту. Наприклад, деякі люди збирають/пишуть розписки про те, що позичали в іншої фізособи гроші або позичали їй, щоб пояснити перерахування. Це може бути допомога знайомому чи повернення йому старого боргу. Фізособи в Україні мають право кредитувати один одного, що підтверджується борговими розписками, які можуть сприйматися банками, як доказ.
3. Намагатися з'ясувати в банку причину блокування/закриття рахунку, зрозуміти, яку операцію визнали підозрілою, і відразу надати документи та пояснення, які запитував банк.
4. Про всяк випадок, знайти альтернативний банк і відкрити там рахунок, щоб туди можна було перерахувати розблоковані кошти.

«Якщо ви демонструватимете максимальну відкритість у відносинах із банком і надасте необхідні документи, то, найімовірніше, рахунок вам розблокують. При цьому ваша операція не повинна бути очевидно злочинною чи очевидно протизаконною. Інакше, ні, рахунок буде заблоковано», — визнав Лазебний.

Але банк може відмовитись щось пояснювати і просто в односторонньому порядку припинити співпрацю/обслуговування клієнта, на що, до речі, теж має право. Тоді Лазебний рекомендує наступні кроки:

• Направити до банку запит щодо надання офіційної відмови у розблокуванні коштів на рахунку.
• Оскаржити надалі таку відмову в суді.
• Звернутися до фінустанови з письмовим запитом (заявою) про припинення обслуговування та закриття заблокованого рахунку, та просити переказати залишок коштів на ваш рахунок в іншому банку.

Банк може направити до Держфінмоніторингу доповідну на особу, підозрювану у відмиванні грошей, але якщо ця структура не висуне своїх звинувачень (у фінансуванні тероризму, відмиванні коштів тощо), то зобов'язаний повернути клієнту його гроші. Або готівкою через касу, або переказом на рахунок в іншому банку.

«Випадки оскарження примусових закриттів рахунків у суді (припинення обслуговування) досить рідкісні, однак, здебільшого, успішні. Як завжди, якщо ви хочете отримати рішення суду на свою користь, ваша позиція має бути переконливою, прозорою та документально обґрунтованою», — запевнив Дмитро Лазебний.

Після блокувань рахунку людина не повинна мати проблем із відкриттям нових в інших банках. Деякі банки обмінюються даними на клієнтів, яких вважають несумлінними. Але це не масове явище. Тому, якщо людину виставили з одного банку, її, найімовірніше, приймуть в іншому. В Україні понад 60 банків, тож варіантів вистачає.

Читайте також:

Обов’язок СПФМ щодо обґрунтованого визначення рівня ризику PEPs

Роз’яснення та рекомендації Нацбанку щодо ідентифікації та верифікації клієнтів