31 серпня 2026 року відбулося позачергове засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ПВК/ФТ/ФРЗМЗ) під головуванням Міністра фінансів України Сергія Марченка.

Ключовим питанням порядку денного стало схвалення Звіту за результатами четвертого раунду  Національної оцінки ризиків (НОР) у цій сфері.

«Четверта оцінка охопила 30 ризиків і вперше показує їх у динаміці. Для громадян та наших міжнародних партнерів це підтвердження того, що держава активно вивчає власний ризик-ландшафт та розробляє заходи щодо перекриття фінансових махінацій. Висновки Звіту – це чіткий орієнтир для наглядової та правоохоронної системи на наступні три роки, який дозволить дієвіше захистити українську економіку», – наголосив Сергій Марченко.

Документ розроблено за оновленою методологією. Схвалення Національної оцінки ризиків є вагомим індикатором Плану України в межах програми Ukraine Facility, зобов’язанням за Пакетом розширення ЄС, а також вагомою базою  аргументів в контексті підготовки України до шостого раунду взаємної оцінки Комітету експертів Ради Європи MONEYVAL.
За результатами засідання, Рада ухвалила рішення схвалити Звіт про четверту Національну оцінку ризиків та доручила підготувати й подати на розгляд Кабінету Міністрів України детальний план заходів реагування та мінімізації ідентифікованих ризиків. 

Міністерство фінансів продовжує здійснювати послідовні кроки у сфері AML (Anti-Money Laundering – міжнародна система заходів із протидії відмиванню коштів), зміцнюючи прозорість фінансової системи України та її інтеграцію до європейського простору. 

Читайте також:

• З серпня банки запроваджують ліміти на операції ФОПів та юридичних осіб
• Ринок капіталу України: курс на інвестиції та нові правила
• Громадські об’єднання без статусу юрособи: нові роз’яснення щодо реєстрації та діяльності

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило оцінку ризиків декларацій, поданих за 2025 рік, за допомогою логічного та арифметичного контролю (ЛАК) та сформувало їхній рейтинг. 

За результатами ЛАК кожна декларація має показник рейтингу ризику, саме він впливає на відбір декларації на повну перевірку за ризик-орієнтованим підходом. 

Зазначимо, що ЛАК аналізує відомості, зазначені в декларації, та автоматично звіряє їх із даними державних реєстрів й інших інформаційних систем. Водночас він не може виявити активи чи об’єкти, якими декларант або члени його сім’ї фактично користуються, якщо відповідні права не підлягають державній реєстрації або відсутні в офіційних реєстрах. Саме тому ЛАК є лише одним із елементів системи фінансового контролю НАЗК. Для комплексної перевірки інформації, що підлягає декларуванню, НАЗК використовує такі заходи фінансового контролю як повні перевірки та моніторинг способу життя, які дозволяють виявляти порушення, що не можуть бути встановлені виключно засобами автоматизованого контролю/перевірки.

Декларації з найвищими показниками рейтингу ризику, визначеними ЛАК, відбираються для повної перевірки. Така перевірка проводиться відповідно до Порядку проведення повної перевірки декларації і складається з таких етапів:  з’ясування достовірності задекларованих відомостей, визначення точності оцінки задекларованих активів, перевірка на наявність конфлікту інтересів, встановлення ознак необґрунтованості активів та незаконного збагачення.

Наразі НАЗК продовжує перевіряти декларації за попередні звітні періоди. Водночас уже розпочато повні перевірки декларацій, поданих за 2025 рік. Перелік осіб, декларації яких перебувають на перевірці, а також результати таких перевірок можна знайти тут.

Декларації з невисоким показником рейтингу ризику мали можливість пройти автоматизовану перевірку. З числа поданих за 2025 рік таку перевірку пройшло 40,3% декларацій, від тих, які мали можливість її пройти. Нагадаємо, що це ті декларації:

• в яких відображено дані, достатні для ідентифікації членів сім’ї декларанта та об’єктів декларування; 
• в яких відображений обсяг даних, що може бути перевірений шляхом порівняння даних декларації з реєстрами та з застосуванням певних формул, наприклад, на встановлення ознак незаконного збагачення чи необгрунтованості активів; 
• які подані після 2021 звітного року (за попередні роки це зробити неможливо, оскільки у 2021 році змінилася форма декларації).

Загалом у межах кампанії декларування (з 1 січня до 31 березня 2026 року) публічні службовці подали до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Реєстр декларацій) понад 634 тис. декларацій.

Що цікавого задекларували посадовці за 2025 звітний період:

Географія витрат декларантів – у цифрах

НАЗК проаналізувало відображені в деклараціях видатки посадовців, здійснені за кордоном у 2025 році, та визначило країни, у яких вони витрачали найбільше коштів. Лідером рейтингу стала Туреччина –  понад 1,15 млрд грн. До трійки лідерів також увійшли Австрія (698,3 млн грн) та США (296,9 млн грн). 

Готівка та валютні «вподобання»

Найбільші обсяги готівки декларанти та члени їхніх сімей традиційно зберігають у національній валюті – гривні. Серед іноземних валют беззаперечними лідерами залишаються долар США та євро. Водночас декларації також містять відомості про готівку майже у 90 валютах світу. До ТОП-5 валют за обсягами готівкових заощаджень, зазначених у деклараціях, також увійшли угорський форинт і японська єна. 

Не Bitcoin-ом єдиним

Криптовалюта – віртуальний актив, який підлягає декларуванню. Посадовці відзвітували, що мають на кінець 2025 року криптовалюти на загальну суму майже 839 млн грн.

У ТОП-5 криптовалют, які полюбляють декларанти, увійшли: Tether (USDT): його задекларували на понад 278 млн грн. Далі Bitcoin: на понад 150 млн грн, Ethereum: на понад 100 млн грн, Ripple: на понад 46 млн грн. та Binance Coin (BNB): на понад 9 млн грн.

Найбільшу сукупну вартість криптовалюти, а це на понад 623 млн грн задекларували декларанти, які щодо своєї посади у декларації обрали позначку «Інше».  

У ТОП-власники криптовалюти також увійшли державні службовці категорій: В (понад 109 млн грн), Б (понад 52 млн грн) та А (понад 19 млн грн), а також п’ята категорія посад в органах місцевого самоврядування (понад 14 млн грн).

Географія криптовласників. Найвартісніші криптоактиви задекларовані столичними посадовцями — майже на 265 млн грн. Не відстають і посадовці Одеської (понад 99 млн грн), Київської (понад 70 млн грн), Дніпропетровської (понад 63 млн грн) та Закарпатської (понад 57 млн грн) областей.

Квадратні метри за кордоном

Аналіз декларацій за 2025 рік показав, що декларанти та члени їхніх сімей задекларували за межами України нa праві власності 3 904 об’єкти нерухомості загальною вартістю понад 4,1 млрд грн.

ТОП-5 країн за кількістю об’єктів задекларованої нерухомості: 

• Німеччина — 757;
• Польша — 503;
• Іспанія — 282;
• Болгарія — 251;
• Велика Британія — 161.

Понад три чверті всіх задекларованих об’єктів становлять квартири —
3 064. На другому місці — житлові будинки – 362.

Більше об’єктів оформлено на членів сімей декларантів. Так, члени сімей декларантів є власниками 2 033 об’єктів закордонної нерухомості на 2,2 млрд грн, самі ж декларанти —  1 871 об’єктів на понад 1,9 млрд грн.

Найдорожча закордонна нерухомість за сукупною задекларованою вартістю розташована в Іспанії, Великій Британії, Польщі, США та Болгарії.

Дорогоцінні метали на мільярд гривень

Вартість задекларованих дорогоцінних металів посадовців та членів їхніх сімей сукупно становить  понад 1,2 млрд грн.

Із цієї суми самі декларанти зазначили власні дорогоцінні метали на понад 952,5 млн грн, а члени їхніх сімей – на понад 247,9 млн грн.

Найбільшу вартість серед задекларованих дорогоцінних активів має золото у злитках або пластинах – на понад 1,05 млрд грн. Це основний актив у цій категорії як у самих декларантів, так і в членів їхніх сімей.

Далі йдуть:

• монети – 139,7 млн грн;
• срібло у злитках або пластинах – понад 4,6 млн грн;
• золото в порошку – понад 1,6 млн грн;
• платина у злитках або пластинах – понад 746 тис. грн;
• паладій у злитках або пластинах – понад 286 тис. грн.

Наведені дані відображають загальні тенденції декларування активів публічними службовцями та не свідчать про наявність порушень. Водночас результати логічного та арифметичного контролю є одним із ключових інструментів ризик-орієнтованого підходу для проведення повних перевірок декларації, що дозволяє НАЗК зосереджувати увагу на деклараціях із найвищою ймовірністю порушень.

Невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом – юридичною особою та ФОП на етапі встановлення ділових відносин із банком / під час його обслуговування внесено як новий індикатор підозрілості фінансових операцій. Про це повідомляє Судово-Юридична газета.

Так, Національний банк уточнив обов’язок банків щодо моніторингу ділових відносин у разі перевищення максимальної суми фінансових операцій, заявленої клієнтом. Йдеться про зміни до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України №65 та до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ № 107.

Вони набули чинності 2 січня.

Так, до змін у п. 5-3 Додатку 1 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу було визначено, що вимоги, визначені в пунктах 5-1, 5-2 Додатка 1, не поширюються на клієнтів – фізичних осіб, які здійснюють

звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування, ураховуючи ризик-профіль таких фізичних осіб, та діловим відносинам з якими непритаманні критерії ризиків, та фінансові операції яких не містять індикаторів підозрілості фінансових операцій, включаючи визначені банком.

Тобто, на них не поширювалися вимоги, відповідно до яких:

5-1 – Банк до встановлення ділових відносин із клієнтом (проведення фінансової операції без встановлення ділових відносин) або під час його подальшого обслуговування, використовуючи ризик-орієнтований підхід, уживає заходів з метою встановлення (перевірки) фінансової можливості клієнта здійснювати заявлений (запланований) ним обсяг фінансових операцій.

5-2 – Банк під час моніторингу ділових відносин у разі перевищення максимальної суми фінансових операцій, яка заявлена клієнтом, зобов’язаний протягом 10 робочих днів проаналізувати його фінансові можливості здійснювати відповідні фінансові операції та за потреби з’ясувати причини перевищення.

Тепер же на вказаних у п. 5-3 клієнтів не будуть поширюватися лише вимоги пункту 5-2.

Крім того, умови п. 5-3 поширено на юридичних осіб та ФОПів.

«Фінальна» версія п. 5-3 буде виглядати так.

Вимоги, визначені в пункті 5-2 додатка 1 до Положення, не поширюються на клієнтів – юридичних осіб та ФОП, а також фізичних осіб, які здійснюють звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування, ураховуючи ризик-профіль таких фізичних осіб, та діловим відносинам з якими непритаманні критерії ризиків, та фінансові операції яких не містять індикаторів підозрілості фінансових операцій, включаючи визначені банком.

Крім того, у Додатку 20 «Індикатори підозрілості фінансових операцій» в п. 30-1, який називає таким індикатором перевищення більш ніж у два рази на місяць максимальної суми фінансових операцій, заявленої клієнтом до встановлення ділових відносин/оновленої під час його обслуговування, уточнено, що йдеться саме про клієнта – фізичну особу. При цьому цей індикатор не поширюється на клієнтів, визначених у пункті 5-3 додатка 1 до цього Положення.

Тобто, він не поширюється на клієнтів – юридичних осіб та ФОП, а також фізичних осіб, які здійснюють звичайні фінансові операції на суми та в обсязі, що мають раціональне обґрунтування, ураховуючи ризик-профіль таких фізичних осіб, та діловим відносинам з якими непритаманні критерії ризиків, та фінансові операції яких не містять індикаторів підозрілості фінансових операцій, включаючи визначені банком.

Також додано новий індикатор (п. 30-3), який звучить так:

«Невідповідність фактичних обсягів фінансових операцій заявленим клієнтом – юридичною особою та ФОП на етапі встановлення ділових відносин із банком / під час його обслуговування».

Читайте також:

• Оновлено порядок здійснення установами фінансового моніторингу стосовно РЕР

• Мінфін оновив критерії ризику легалізації (відмивання) злочинних доходів

• Затверджено План заходів, спрямованих на запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму на найближчі три роки