Голова НБУ Андрій Пишний роз'яснив, як мають застосовуватись норми закону щодо повернення довічного статусу PEPs банками і іншими фінансовими установами.
– Сподіваюся, що на третій день емоції трохи вщухли, і ми можемо продовжувати дискусію, спираючись виключно на факти, а не домисли, хибні очікування чи стереотипи.
Вже прозвучало багато думок, які, на жаль, у більшості не спираються на фактично ухвалені зміни, їх суть та причини, - пише Голова Нацбанку.
– Серед «мінусів» ухваленого закону про PEP називали кілька, що стосуються саме банківського сектору, тому прокоментую їх окремо.
Перший закид: відтепер до усіх РЕР довічно застосуватиметься посилений фінмоніторинг, а кожну трансакцію доведеться пояснювати та підтверджувати.
Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР.
Навіть якщо до вас застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це НЕ означає, що вони є безстроковими.
Про що йдеться в законі? Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками.
Другий закид: банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору.
– Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо, - заявляє А.Пишний. - І саме цей закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо РЕР непропорційних заходів.
Це ризик-орієнтовний підхід, який банки повинні застосовувати на практиці.
І вони вже знають, як працювати з ним, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році.
В 2023 році ми вже внесли відповідні зміни до своїх нормативно-правових актів, провели велику роз’яснювальну роботу з банками.
Тому можу повторити іще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні. Цю чітку позицію я доніс керівникам банків і AML-офіцерам під час останньої зустрічі.
Врешті-решт передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід.
У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ.
А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн.
Голова НБУ наголошує, що:
– Такі суттєві зміни – це не якась забаганка чи непродуманий крок. Україна маємо чіткий курс на вступ до ЄС, має зобов’язання перед міжнародними партнерами, тому має діяти в межах міжнародно визнаних правил.
Ухвалений закон – це частина антикорупційної трансформації держави.
І хто б що не говорив, його норми щодо PEP відповідають і стандартами FATF, і Директиві ЄС 2015/849, і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги.
Зміни можуть бути неприємними, бо вони впливають на звичну реальність, хоча такі норми існували з 2020 до 2022 року. Але без змін не буде прогресу.
Саме зараз ми докорінно змінюємо в принципі ставлення до категорії РЕР в країні.
Адже вимоги стосовно них мають запобіжний, а не кримінальний характер і не повинні інтерпретуватися як такі, що певним чином таврують політично значущих осіб участю в якійсь неправомірній діяльності. Ось саме це якраз і суперечить і букві, і духові Директиві ЄС, і стандартам FATF.
Читайте також:
- Роз’яснення НАЗК щодо відновлення е-декларування
- ВРУ прийняла закон про довічний статус PEP
- Обов’язок СПФМ щодо обґрунтованого визначення рівня ризику PEPs
