Заходи впливу Національного банку у липні місяці до фінансових установ

Національний банк України за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – запобігання та протидія), а також вимог валютного законодавства у липні 2023 року застосував до трьох банків та шістнадцяти  небанківських фінансових установ заходи впливу. Про що повідомив на своєму сайті.

Заходи впливу, а саме штрафні санкції та письмові застереження, застосовано до банків та небанківських фінансових установ загалом стосовно порушення законодавства щодо запобігання та протидії і деяких питаннях валютного законодавства:

• за порушення вимог частин першої та другої статті 7 Закону № 361-IХ у частині неналежного виконання банком обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, ураховуючи відповідні критерії ризику, пов’язані з його клієнтами, в порядку, визначеному внутрішніми документами банку з питань запобігання та протидії;
• пункту 1 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ, що полягають в неналежному виконанні установами обов’язку стати на облік у спеціально уповноваженому органі як суб’єкт первинного фінансового моніторингу;
• частини першої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині неналежного виконання установою обов’язку розробляти та впроваджувати з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних її діяльності, внутрішні документи з питань запобігання та протидії;
• пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині невиконання обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу (з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних її діяльності, розробляти та впроваджувати внутрішні документи з питань запобігання та протидії; щодо здійснення належної перевірки нових та існуючих клієнтів;  здійснювати оцінку ризиків, притаманних ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів); здійснювати заходи стосовно клієнта, який є членом сім’ї політично значущої особи);
• пункту 4 частини другої статті 8 Закону № 361-IX, що полягає в нездійсненні установою належної перевірки нових та існуючих клієнтів;
• частини другої та четвертої статті 11 Закону № 361-IХ у частині невиконання установою обов’язку щодо здійснення належної перевірки нових клієнтів;
• частини тринадцятої статті 11 Закону № 361-ІХ, що полягає в нездійсненні установою відповідних заходів стосовно клієнта, який є членом сім’ї політично значущої особи;
• частини першої статті 12 Закону № 361-IX у частині неналежного виконання банком обов’язку здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнта, ризик ділових відносин з яким є високим;
• підпункту “аˮ пункту 2 частини першої статті 14 Закону № 361-IХ у частині несупроводження переказу коштів необхідною інформацією про отримувача переказу коштів;
• підпункту “бˮ пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 361-IХ у частині несупроводження переказу коштів інформацією про платника (ініціатора переказу);
• частини шістнадцятої статті 14 Закону № 361-ІХ, частини сімнадцятої статті 14 Закону № 361-ІХ у частині невиконання обов’язку банком як посередником з переказу коштів/проведення платіжної операції під час здійснення переказу забезпечити передачу всієї отриманої інформації, зокрема про платника переказу;
• пункту 12 додатка 16 до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку від 19 травня 2020 року № 65 (далі – Положення № 65), у частині незабезпечення проведення онлайн-моніторингу та подальшого моніторингу інформації про платника переказів коштів з метою виявлення випадків неповної інформації;
• пункту 4, підпункту 2 пункту 7 додатка 15 до Положення № 65 у частині незабезпечення банком з урахуванням типологічних досліджень, підготовлених спеціально уповноваженим органом та оприлюднених ним на своєму вебсайті, аналізу та виявлення фінансових операцій клієнтів (їх сукупності), що містять індикатори підозрілості фінансових операцій;
• пункту 64 розділу IV Положення № 65 у частині невиявлення усіх критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення (далі – ВК/ФТ), притаманних діловим відносинам із клієнтами, аналізуючи інформацію, отриману за результатами здійснення належної перевірки клієнтів;
• підпункту 11 пункту 7 розділу ІІ Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (далі – Положення № 107), та пункту 11 додатка 9 до Положення № 107 у частині незабезпечення на постійній основі проведення навчальних заходів для агентів установи (їх працівників) з метою розуміння ними покладених на них обов’язків та порядку дій;
• пунктів 10, 12 розділу ІІ Положення № 107 щодо неналежного виконання відповідальним працівником обов’язків звітування керівнику установи з питань ВК/ФТ;
• пункту 61 розділу IV Положення № 107 у частині неналежного виконання обов’язку на постійній основі формувати та вести в електронному вигляді переліки клієнтів із встановленими/переоціненими установою рівнями ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) з такими клієнтами, включаючи низький, середній, високий, неприйнятно високий рівні ризику, та факти встановлення установою належності клієнтів до категорії фізичної особа, яка є політично значущою особою, членом її сім’ї або особою, пов’язаною з політично значущою особою, або іншої особи, кінцевий бенефіціарний власник якої є політично значущою особою, членом її сім’ї або особою, пов’язаною з політично значущою особою;
• пунктів 11, 12 розділу ІІ Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 13 листопада 2018 року № 120. Порушення полягає у поданні до Національного банку звітності з питань запобігання та протидії з помилками;
• за порушення вимог пункту 5 розділу IІ Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 140 (далі – Правила № 140), та пунктів 12, 13 додатка до Правил № 140. Порушення полягає в неподанні до Національного банку звітності з питань запобігання та протидії;
• за порушення вимог частини першої статті 10 Закону України “Про валюту і валютні операціїˮ та пункту 6 розділу ІІ Правил № 140, що полягає в допущенні суттєвих помилок в інформації (статистичній звітності) про валютні операції;
• абзацу сьомого пункту 45 розділу ІV Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90 (далі – Постанова № 90), у частині неподання до Національного банку у встановлені в абзаці сьомому пункту 45 розділу IV Положення № 90 строки плану заходів із визначенням відповідальних осіб установи та строків здійснення зазначених заходів;
• абзацу другого пункту 10 розділу І, пункту 22 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до установ за порушення законодавства з питань фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 106, що полягає в невиконанні установою обов’язку подання Національному банку протягом визначеного строку із дня отримання письмового застереження, що є обов’язковим до виконання, відповіді із зазначенням строку, протягом якого вона зобов’язується вжити заходів щодо недопущення таких порушень у подальшій діяльності, а також ненадання відповідних документів та пояснень, які не було подано на запит Національного банку.

Та ряді питань щодо порушення фінансовими установами законодавства в питаннях обладнання системою технологічного відеоконтролю, валютно-обмінних операцій та застосування РРО.

Читайте також:

• НБУ повідомляє про поновлення планових виїзних перевірок банків та небанківських установ у сфері фінансового моніторингу
• Національний банк у червні застосував до тридцяти небанківських фінансових установ заходи впливу за порушення у сфері фінмоніторингу та валютного законодавства
• Регулятор різко підвищив штрафи для банків за порушення в сфері фінмоніторингу
• НБУ актуалізував підходи щодо застосування штрафів за порушення виконання фінансового моніторингу