Нові питання банків щодо отриманих роз’яснень НБУ з практичної реалізації вимог Постанови Правління НБУ №26 від 16.03.2023 року “Про розкриття інформації щодо зв’язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України”
Національний банк України на своєму сайті надав додаткові роз’яснення щодо розкриття банками інформації про зв’язки клієнтів/користувачів з країною, що здійснює збройну агресію проти України в розділі «Нові питання банків щодо отриманих роз’яснень НБУ з практичної реалізації вимог Постанови Правління НБУ №26 від 16.03.2023 року “Про розкриття інформації щодо зв’язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України” (далі – Постанова №26) (опубліковано: Національний банк України/Нагляд/Фінансовий моніторинг/Питання та відповіді).
Раніше на сайті НБУ було опубліковано роз’яснення НБУ до 31 питання банків щодо практичної реалізації вимог Постанови №26. Зараз додано роз’яснення ще на 9 нових питань банків щодо вимог Постанови №26, а саме:
Запитання 1.
В постанові №26 відсутній обсяг інформації, яку банки повинні отримувати при відкритті рахунків типу ЛОРО, чи означає це, що банки при заповненні опитувальників відповідно до Постанови №26 повинні надавати перелік клієнтів та їх ідентифікаційні дані, як це визначено в додатку? Чи достатньо буде отримати інформацію про наявність/відсутність таких клієнтів без зазначення їх ідентифікаційних даних?
Роз’яснення НБУ: Постановою № 26 встановлено обов’язок для усіх банків України та філій іноземних банків в Україні (далі – банки) забезпечити під час своєї діяльності виявлення та документування інформації про зв’язки клієнтів та їх контрагентів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, та громадянами/резидентами такої держави, та надавати таку інформацію на запит Національного банку, вимоги Постанови № 26 не застосовуються до клієнтів, які є банками, а також їх контрагентів.
Відповідно при відкритті рахунків типу ЛОРО відсутня необхідність запитувати у банків-контрагентів інформацію на виконання Постанови № 26.
Відповідне питання було врегульовано під час внесення змін до Постанови № 26.
Запитання 2.
Чи повинні банки запитувати інформацію відповідно до Постанови №26 при укладанні міжбанківських угод (конвертаційні угоди, угоди типу СВОП, угоди з купівлі та продажу готівкових коштів за безготівкові тощо)? Чи потрібно таку інформацію отримувати при укладанні кожної угоди, адже інформація про наявність/відсутність клієнтів, які мають відношення до держави – агресора в банку може змінюватись щодня?
Роз’яснення НБУ: Постановою № 26 встановлено обов’язок для усіх банків України та філій іноземних банків в Україні (далі – банки) забезпечити під час своєї діяльності виявлення та документування інформації про зв’язки клієнтів та їх контрагентів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, та громадянами/резидентами такої держави, та надавати таку інформацію на запит Національного банку, вимоги Постанови № 26 не застосовуються до клієнтів, які є банками, а також їх контрагентів.
Запитання 3.
Що робити у випадку ненадання або наданням банками неправдивої інформації, зокрема, щодо відсутності ділових відносин з громадянами держави-агресора, юридичними особами, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства держави-агресора, якщо банку відомо, що такі клієнти є?
Роз’яснення НБУ: Питання встановлення винятку для клієнтів, які є банками України, було врегульовано під час внесення змін до Постанови № 26.
Запитання 4.
Інформацію, згідно вимог підпунктів 10 та 11 Постанови №26 щодо кінцевого бенефіціарного власника потрібно отримати щодо платника-нерезидента, або сторони договору (у випадках, коли платником виступає 3-тя сторона)?
Роз’яснення НБУ: З урахуванням визначення ділових відносин у Постанові 26 вважаємо, що підпунктами 10-11 пункту 1 Постанови 26 вимагається отримати інформацію саме щодо сторін договору. При цьому, якщо у банку є обґрунтовані підстави вважати, що треті особи також мають зв’язки з державою агресором, банк може зібрати інформацію і щодо таких третіх осіб.
Запитання 5
Чи може банк відмовити клієнту у зарахуванні коштів, які надійшли на його рахунок в іноземній валюті з-за кордону згідно інформації з вхідного свіфт-повідомлення від банку-кореспондента або у здійсненні купівлі іноземної валюти та/або транскордонного переказу коштів в іноземній валюті на користь нерезидента-контрагента за договором ЗЕД за умов ненадання клієнтами – юридичними особами до банку інформації щодо відсутності ділових відносин з громадянами держави-агресора, юридичними особами, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства держави-агресора визначення яких наведено у підпунктах 9,10 та 11 Постанови №26, за експортним чи імпортним договором ЗЕД?
Роз’яснення НБУ: Законодавство України і Постанова 26 не встановлює обов’язку відмовляти в проведенні фінансової операції клієнту, який не надав на запит банку необхідну інформацію.
Водночас, Банк може передбачити у договорах з клієнтами можливість розривання ділових відносин у разі не надання клієнтом інформації про зв’язки з державою-агресором.
Запитання 6.
Просимо розглянути можливість внесення наступних змін до абзацу першого п.1 Постанови №26 (додано в дужках):
“1. Банкам України та філіям іноземних банків в Україні (далі – банк) забезпечити під час своєї діяльності виявлення та документування інформації про зв’язки клієнтів (окрім, фінансових установ, в тому числі банків – резидентів та нерезидентів України, їх філій)”.
На час внесення вищезазначених змін дозволити не збирати інформацію, передбачену Постановою №26 для фінансових установ, банків – резидентів та нерезидентів України, їх філій.
Дана пропозиція обумовлена наступними аргументами:
- складний правовий режим передачі персональних даних клієнтів між банками, фінансовими установами;
- можлива велика клієнтська база, обслуговування якої здійснюється не в звітному банку;
- обов’язок виявлення та документування, а в майбутньому – передачі даних у вигляді статзвітності – встановлений для банків України та філій іноземних банків в Україні, тобто інформація про клієнтську базу та їх контрагентів збиратиметься кожним банком та буде передаватись до НБУ. Немає сенсу звітному банку-контрагенту передавати аналогічну інформацію по його клієнту – банку.
Роз’яснення НБУ: Питання щодо виключення українських банків з переліку клієнтів для цілей Постанови № 26 було врегульовано постановою Правління Національного банку України від 26 грудня 2023 року № 188 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 16 березня 2023 року № 26”.
З урахуванням внесених змін вимоги пункту 1 Постанови № 26 щодо виявлення та документування інформації не застосовується до:
- інших банків України, які користуються послугами банків України;
- осіб, які користуються послугами фінансових установ, які є клієнтами банків України.
Водночас вважаємо, що небанківські установи недоцільно виключати, адже вимоги Постанови № 26 стосуються вивчення банками своїх клієнтів, у тому числі фінансових установ.
Запитання 7.
Наразі, на банки розповсюджуються два нормативні документи щодо виявлення інформації по клієнтах, які мають зв’язки із державою, що здійснює збройну агресію проти України – Постанова №26 та Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) від 21.02.2023 року №181 “Про встановлення порядку розкриття емітентами цінних паперів інформації щодо наявності зв’язків з іноземними державами зони ризику під час дії воєнного стану” (далі – Рішення №181). Чи повинні банки надавати однакову інформацію до НКЦПФР та НБУ про зв’язки з державою, що здійснює збройну агресію?
Роз’яснення НБУ: Вважаємо, що у вимогах Постанови № 26 та Рішення №181 відсутнє дублювання – відповідно до Рішення №181 емітент, у тому числі банк, подає інформацію лише щодо власне емітента (тобто про зв’язки саме банку), а на виконання Постанови № 26 – щодо зв’язків клієнтів банку.
Запитання 8.
Чи можуть банки для виявлення зв’язків контрагентів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, застосовувати ризик-орієнтований підхід, затверджений внутрішніми документами банку? Наприклад, використовувати різні трешхолди по проведених клієнтами операцій по Україні та по операціях за/із-за кордону, терміну тривалості ділових відносин, кількості операцій проведених в межах таких ділових відносин.
Роз’яснення НБУ: Метою Постанови №26 є охоплення якомога ширшого кола клієнтів. Відповідно банк повинен здійснити збір та документування інформації про всіх клієнтів.
При цьому, ризик-орієнтовний підхід можна використовувати наприклад для формування пріоритетності груп клієнтів для отримання інформації про зв’язки та для її актуалізації.
Запитання 9.
Чи зобов’язаний Банк здійснювати заходи, передбачені Постановою № 26, по відношенню до клієнтів, які не користуються банківськими послугами Банку, проте користуються послугами Банку на ринках капіталу (наприклад, послуги з торгівлі фінансовими інструментами, депозитарні послуги)?
Роз’яснення НБУ: Так. Метою Постанови №26 є охоплення якомога ширшого кола клієнтів, не тільки тих, які користуються саме банківськими послугами.
Читайте також:
- Нацбанк надав ряд роз’яснень для фінансових установ по Постанові №107 та Положенню №199
- Національний банк України завершує оновлення нормативно-правової бази відповідно до нових Законів України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» і «Про кредитні спілки»
- Заходи впливу Національного банку до фінансових установ
- Перевірка клієнтів РЕРів, оцінка ризиків бенефіціарних власників та закон про корпоративну кримінальну відповідальність – що передбачає Меморандум з МВФ
