Ухвалений в Україні в 2022 році закон «Про віртуальні активи» закріпив у ролі основного регулятора ринку Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Про це повідомляє НКЦПФР на своєму сайті та публікує інтерв’ю на цю тему з членом НКЦПФР Юрієм Бойком.
Відомство вже створило управління з регулювання цифрових активів та консультаційну раду, яка об’єднує представників профільних органів та індустрії.
Незважаючи на триваючу війну, Україна продовжує роботу над вдосконаленням законодавчих ініціатив, які виведуть криптовалютний ринок із сірої зони. ForkLog UA поспілкувався про зміни, що готуються, та майбутнє регулювання з членом НКЦПФР Юрієм Бойко.
В Україні вже майже рік, як ухвалили закон «Про віртуальні активи». Втім, повноцінної легалізації ринку цифрових валют і досі не відбулося, а закон не почав функціонувати. Чому?
Для набуття чинності закону, що був ухвалений минулого року, потрібно було внести зміни до Податкового кодексу.
Якщо говорити по суті, текст закону був актуальним для ринку на момент його розробки — а це пару років тому. Ринок віртуальних активів дуже динамічний і стрімко розвивається.
Наразі ми обрали для себе шлях євроінтеграції, бо за цей час відбулись декілька глобальних змін в нашій країні. Це війна та наш шлях до члена ЄС.
Раніше українські регулятори казали ForkLog UA, що з огляду на отримання Україною статусу кандидата на членство в ЄС, норми нашого законодавства щодо криптовалютної індустрії необхідно адаптувати до європейських стандартів. Зокрема, із урахуванням регулювання MiCA.
Регламент MiCA розроблявся найвпливовішими світовими фахівцями, які зібрали кращу експертизу та практику того ринку віртуальних активів, який існував на території всієї Європи.
Відповідно, існує вже абсорбція помилок та коригувань, які викладені на папір експертами ЄС. Ми, як майбутній член Євросоюзу, теж беремо в роботу всі ці аспекти.
На момент розмови MiCA ще остаточно не ухвалений в ЄС. Чи буде Україна відслідковувати потенційні зміни цих нормативних правил?
Регламент розроблявся більше чотирьох років з постійними консультаціями, залученням великих гравців ринку, проведенням публічних обговорень документу. На цей час редакція регламенту схвалена Радою ЄС, а в лютому вона виноситься на голосування Європейського парламенту.
Зараз ми проводимо консультації з європейськими експертами, які брали участь у розробці регламенту, і сподіваємось на його прийняття в зазначені терміни.
Так, дійсно у нас є інформація, і на цьому наголошують західні колеги, що будуть зміни до нинішньої редакції регламенту. Ми до цього готові. І ще раз повторюсь, що ринок віртуальних активів швидко змінюється і такі зміни — це нормальний процес.
Чи правильно розуміти, що прописану в законі «Про віртуальні активи» класифікацію видів таких активів та послуг змінять? Наразі вона досить сильно відрізняються від стандартів MiCA.
Так, все вірно. MiCA дає більш широке визначення термінів, але, з іншого боку, чітко розділяє їх на три категорії.
Це Asset referenced tokens (ARTs) — токени з прив’язкою до активів, Electronic money tokens (EMTs) — токени електронних грошей та усі інші криптоактиви (включно з сервісними токенами). Саме така класифікація буде закладена до українського законодавства.
Також в MiCA чітко визначено десять послуг, серед яких є біржова ліцензія як окремий вид. Ці послуги будуть відображені в оновленому законі, а саме:
- зберігання та адміністрування віртуальних активів від імені третіх осіб;
- функціонування торговельного майданчика для віртуальних активів;
- обмін віртуальних активів на грошові кошти;
- обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи;
- виконання замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб;
- розміщення віртуальних активів;
- надання послуг з переказу віртуальних активів від імені третіх осіб;
- отримання і передача замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб;
- надання консультацій щодо віртуальних активів;
- діяльність з управління портфелем віртуальних активів.
На жаль, в законі «Про віртуальні активи» цього всього не було і там був описаний інший підхід. Зокрема, для того, щоб біржа працювала, потрібно було отримати ліцензію на два або ж три види послуг. Всього в законі було чотири види послуг. (Згідно з ухваленою редакцією, мова йде про зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів до них, обмін, переказ та надання посередницьких послуг, пов’язаних з такими активами. — ForkLog UA).
MiCA теж передбачає, що для роботи біржі потрібно отримати ліцензії на декілька видів послуг. Чи правильно стверджувати, що з огляду на те, як функціонує зараз ринок, біржа може виступати одночасно як зберігач віртуальних активів, як організатор торгівлі та як брокер?
Не хочу детально розбирати бізнес-моделі кожної окремої біржі. Однак, все вірно. Для того, щоб надавати весь необхідний комплекс сервісних послуг кінцевому споживачеві, має бути декілька ліцензій, які отримуватиме біржа. В MiCA є розуміння та вимоги до всіх видів ліцензій та ліцензіатів.
Питання, яке, певно, цікавить всіх, — концепція оподаткування. Як її бачить Комісія?
Дійсно, це найскладніше питання. Чому? Бо від цього залежить наша індустрія в цілому. Ми з фахівцями Ernst&Young в Україні за підтримки проекту USAID Financial Sector Reform розробили концепцію, в якій проаналізували досвід світових юрисдикцій, де були зазначені правила регулювання ринку віртуальних активів.
Більшість країн в своїй концепції прописали оподаткування операцій з віртуальними активами як інвестиційну діяльність. Тобто підхід аналогічний за принципом до оподаткування операцій з цінними паперами.
Вивчаючи міжнародний досвід, ми побачили, що у всіх країнах сама концепція оподаткування досить складна. Не можна взяти і скопіювати практику іншої країни та запустити [у власній].
Важливо розуміти, що є різні операції з віртуальними активами. Однак, у світі всього п’ять основних операцій з віртуальними активами, які оподатковуються:
- створення (майнінг);
- продаж криптовалюти за гроші;
- обмін криптовалют одна на одну;
- розрахунок криптовалютою за товари та послуги;
- ріст ринкової вартості.
Враховуючи проаналізований досвід інших країн та існування п’яти видів операцій, які підлягають оподаткуванню, ми виписали концепцію, яка аналогічна існуючому механізму оподаткування щодо цінних паперів в Україні. Це означає, що концепція оподаткування [криптовалют] в Україні охоплюватиме всі п’ять зазначених вище видів операцій.
Як це буде працювати для тих, вже володіє віртуальними активами? Як їм підтвердити ціну, згідно з концепцією?
Це складне питання, але можу сказати наступне — ті, хто вже придбали криптовалюту, відповідно до концепції, яку ми запропонували для обговорення, мають надати інформацію про підтвердження собівартості купівлі віртуального активу.
Так, проблемні моменти можуть бути у тих власників, які не зможуть підтвердити цього, якщо говорити відверто. Однак, ми будемо шукати й інші конструкції, щоб спростити цей момент для власників активів.
Ідеться про те, що власники криптовалют мають надати інформацію щодо вартості активу на момент його купівлі? Чи пропише комісія процедуру, як це робити? І з чого саме власники мають платити податки?
Так. Має бути підтвердження собівартості, щоб була база для оподаткування. Але остаточно рішення ще не прийнято, це будуть вирішувати наші обранці. Наприклад, може бути якась пільгова амністія.
Більшість країн у питанні регулювання не обрали шлях побудови міжнаціонального законодавства, або ж загальноєвропейського, а віддали перевагу експериментальним концепціям на національному рівні. Чому Україна не пішла аналогічним шляхом?
Ми розглядали такий концептуальний підхід, але він був би дуже довгим для нашої країни. Також у нас вже існували напрацювання, закон «Про віртуальні активи».
Україна є одним з лідерів за обігом віртуальних активів у світі, у нас відкрито більше 5 млн криптогаманців. І ми можемо стати «законодавцем мод».
Враховуючи тиск ринку, в хорошому сенсі, та стрімкий його розвиток – це все дає нам поштовх до швидких дій. Ця індустрія потребує легалізації віртуальних активів в Україні для розвитку бізнесу вже зараз.
Ми обрали для себе концепцію запровадження MiCA до нашого базового закону. Далі у нас будуть з’являтись так звані «пісочниці», оскільки MiCA не покриває певні ринки, такі як DeFi та NFT. Чому? Бо сама єврорегуляція не має якісної практики з нагляду за даними секторами індустрії.
Ми не можемо бути в стороні від цих сегментів. Я впевнений, що в регуляторів нашого базового закону будуть «пісочниці», де будуть тестуватися такі моменти.
Яких професійних учасників біткоїн-ринку ви очікуєте у числі перших на отримання ліцензії для роботи в Україні?
Ми бачимо інтерес зі сторони бірж, які хочуть побудувати свою роботу саме в Україні, враховуючи наш потенціал. Також є багато бажаючих, які будуть вибудовувати бізнес-моделі в своїх комерційних інтересах. Умовно можна назвати їх емітентами.
Як відбуватиметься обіг вже існуючих віртуальних активів на території України?
Все досить просто. Концепт, який закладений до MiCA, визначає таке поняття, як публічна пропозиція.
Після легалізації обігу віртуальних активів в Україні ці оференти мають виконувати умови публічної пропозиції. Ті компанії, які не відповідатимуть вимогам, на жаль, в них не буде обігу з публічною пропозицією в Україні.
В цілому, це все зводиться до вимог до white paper, де мають бути описані характер ризиків для інвестора, суть технології тощо.
Про кого йде мова? Про емітентів цифрових активів, наприклад, Tether? Чи мається на увазі, що така компанія має зареєструватися в Україні? Що означає «не буде обігу з публічною пропозицією в Україні»?
Це буде новий термін «оферент» — особа (фізична чи юридична), яка може здійснювати публічну пропозицію віртуальних активів.
Якщо говорити про публічну пропозицію, то це повідомлення третіх осіб у будь-якій формі та будь-якими засобами. Воно містить достатньо інформації про умови пропозиції та віртуальні активи, що пропонуються для прийняття потенційними власниками рішення щодо купівлі таких віртуальних активів. Тобто пропозиція для невизначеного кола осіб.
Чи правильно стверджувати, що ухвалення законопроєкту з оподаткування автоматично веде до набуття чинності закону «Про віртуальні активи»?
Ці документи пов’язані між собою і не можуть існувати один без одного.
Що дасть Україні легалізація віртуальних активів?
Ми виведемо із «сірої зони» те, що знаходиться там зараз. По-перше, це розвиток бізнесу. Коли є чіткі правила і розуміння, як будувати бізнес, це стає інвестиційно привабливим, прибираються корупційні чинники. По-друге, це оподаткування.
Який обсяг надходжень до бюджету може принести легалізація віртуальних активів Україні?
Для цього мають бути чіткі обґрунтування. Конкретних цифр немає, бо немає статистики. Є тільки аналітичні дані консультаційних компаній. Ми не можемо говорити про гроші, бо ми не затвердили концепт і питання самої податкової ставки. Це все буде вирішувати наш депутатський корпус.
В Україні є обмеження щодо руху капіталу. З легалізацією віртуальних активів в Україні вони нівелюються. Як це буде корелювати з нормами Нацбанку?
НБУ — головний з монетарної політики в країні і жодні закони не мають обходити норми, встановлені Національним банком. Також ми не повинні забувати, що в Україні війна, яка впливає на всі процеси в державі.
Однак ми проводимо консультації з фахівцями НБУ. Яка буде модель, ми поки сказати не можемо. Вона буде закладена в законопроєкт.
Ви очікуєте, що компанії, отримуючи ліцензії, зможуть залучати громадян і дозволять їм відкривати рахунки в інших юрисдикціях?
Якщо українець захоче десь відкрити гаманець, то це його право. Однак, зараз ми говоримо про регулювання діяльності на території України, де все буде максимально ліцензовано та зрозуміло. Але це не говорить про те, що така легалізація – це максимальний захист такої діяльності.
Коли орієнтовно представлять законопроєкти — податковий та оновлений «Про віртуальні активи»?
Працюємо над цим. Ставили мету до кінця січня 2023 року. Але, відверто кажучи, бачимо, що не встигнемо.
Читайте також:
