Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) відзначила прогрес України у реформуванні системи публічних закупівель та постійне вдосконалення електронної системи Prozorro, як повідомляє НАЗК.
За результатами оцінки у межах п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій Україна за напрямом «Доброчесність у публічних закупівлях» отримала 66 балів зі 100 – високий показник відповідності стандартам ОЕСР.
Серед основних досягнень – комплексне вдосконалення електронної системи публічних закупівель за підтримки Світового банку та інших міжнародних партнерів у 2023-2024 роках. Система відповідає усім критеріям ОЕСР. Зокрема, здійснення закупівель через електронну систему передбачено законодавством про публічні закупівлі та є доступним для всіх зацікавлених сторін на практиці. Охоплюються етапи закупівель від планування, укладання контракту (включаючи прямі контракти), до оскарження закупівель та отримання рішень, адміністрування контрактів, включаючи внесення змін до контрактів. Інформація про плани, тендерну документацію, результати оцінки, договори, ціни, оскарження закупівель, інформація про виконання договору є публічною, безоплатною та доступною в машинозчитуваному форматі.
Моніторингова команда відзначила запровадження електронних каталогів – альтернативний зручний інструмент для прозорих закупівель, а також модуль «закупівель донорів», який дозволяє адаптувати процеси під правила міжнародних партнерів.
Україна відповідає й іншим важливим критеріям. Законодавство охоплює закупівлі державних і комунальних підприємств, суб’єктів природних монополій, сектору безпеки та оборони (з урахуванням захисту чутливої інформації). Існують чіткі правила конфлікту інтересів, встановлені законодавством, що охоплюють усіх державних службовців, залучених до циклу закупівель (від планування до етапу завершення контракту). Також регулярно застосовуються санкції до державних службовців за порушення правил щодо конфлікту інтересів у сфері публічних закупівель.
Команда ОЕСР також позитивно відзначила визнання Україною кваліфікованих електронних підписів країн ЄС та держав-членів Європейської економічної зони.
У Звіті також окреслено ключові напрями подальшого розвитку системи публічних закупівель.
Рекомендується удосконалити механізми відсторонення та відповідальності за порушення у сфері закупівель, включно з корупційними діями; поширити правила конфлікту інтересів на учасників приватного сектору, залучених до закупівель; обмежити застосування неконкурентних процедур, у тому числі переглянувши перелік винятків для відкритих торгів.
Нагадаємо, що предметом оцінювання стала система запобігання та протидії корупції в Україні за дев’ятьма ключовими сферами: «Антикорупційна політика», «Конфлікт інтересів та декларування активів», «Захист викривачів», «Доброчесність у бізнесі», «Прозорість публічних закупівель», «Незалежність судової влади», «Незалежність прокуратури», «Спеціалізовані антикорупційні органи», «Відповідальність за корупційні правопорушення».
Особливістю п’ятого раунду стало застосування індикаторів ефективності, визначених у Методології моніторингу. Для оцінки досягнення індикаторів використовуються критерії відповідності, які базуються на міжнародних стандартах та кращих практиках, а також включають рекомендації, надані ОЕСР в межах попереднього раунду моніторингу. Така система оцінювання забезпечує об’єктивність, послідовність і прозорість висновків.
Повний текст звіту за результатами п’ятого раунду моніторингу Стамбульського плану дій з боротьби проти корупції доступний за посиланням.
Читайте також:
- ОЕСР відзначила антикорупційний прогрес України та запросила до Конвенції про хабарництво
- ОЕСР відзначила прогрес України у формуванні та реалізації антикорупційної політики
- Запроваджується перехідний період у три роки щодо трансформації існуючих організаційно-правових форм юридичних осіб та значне скорочення їх переліку згідно з Керівними принципами ОЕСР
- ОЕСР відзначив значний прогрес в антикорупційній політиці України
- Україна розраховує стати членом Організації економічного співробітництва та розвитку до 2026 року
- Оцінка МВФ: як Україна забезпечує відкритість бенефіціарної власності
