Група компаній FinAP презентувала оновлену версію сервісу CheckLists FinAP та спеціалізований модуль BusinessPro, які спрямовані на комплексну оцінку фінансових та репутаційних ризиків компаній з глибоким аналізом фінансового стану клієнтів та контрагентів.

Презентація оновленого сервісу відбулася за участю команди FinAP, а також Оксани Ігнатенко, виконавчої директорки Центру фінансової цілісності, та Ростислава Марчука, директора Академії фінансового моніторингу.

Головна мета оновленого сервісу CheckLists FinAP — надати бізнесу сучасний інструмент для швидкої оцінки ризиків та прийняття обґрунтованих рішень у складному регуляторному середовищі. Сервіс уже понад десять років активно використовується банками, небанківськими установами та іншими спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу.

Новий модуль BusinessPro розширює можливості сервісу та дозволяє проводити поглиблений аналіз фінансового стану підприємств. Інструмент допомагає досліджувати фінансову звітність і динаміку ключових показників, виявляти приховані зв’язки та закономірності, визначати потенційні зони ризику та отримувати практичні рекомендації для прийняття об’єктивних та обґрунтованих рішень.

Модуль BusinessPro інтегрує оцінку фінансових і репутаційних ризиків, формуючи комплексну аналітичну картину для кредитних аналітиків, комплаєнс-підрозділів та інвесторів.

Щоб детальніше ознайомитися з можливостями сервісу CheckLists FinAP та модуля BusinessPro, перегляньте відео нижче. У ньому фахівці розповідають про ключові переваги інструментів та відповідають на важливі запитання щодо їх використання у щоденній роботі.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) провело громадські обговорення проєкту Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки.

Основні положення документа презентував керівник відділу координації державної інформаційної політики із запобігання корупції Управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК Павло Бульдович.

За його словами, проєкт нової Стратегії розроблено з урахуванням результатів реалізації попереднього документа на 2023–2025 роки та актуальних суспільних викликів. Зокрема, таких як  високий рівень негативного сприйняття корупції на тлі зниження довіри до державних інституцій й домінування у публічному просторі наративів про покарання за корупцію, а також недостатня обізнаність громадян про превентивні антикорупційні інструменти.

Відповідно до даних соціологічного дослідження «Корупція в Україні 2024: розуміння, сприйняття, поширеність», у 2024 році 79,4 % громадян назвали корупцію однією з ключових проблем країни, а 91,4 % вважають її поширеною. Водночас власний корупційний досвід мали 18,7% громадян.  Цей розрив ілюструє один із основних викликів Стратегії комунікацій – значна частина населення не розрізняє корупційні та некорупційні порушення і не пов’язує превентивні антикорупційні інструменти з реальними змінами у власному житті.

«Корупція стала універсальним «брендом негативу», яким часто пояснюють будь-які проблеми. Ми маємо надзвичайно високий суспільний запит на боротьбу з нею, але водночас — низьку обізнаність про інструменти запобігання та сервіси, які є альтернативами корупційним практикам. Завдання комунікацій — показати антикорупційні можливості таких інструментів та спонукати громадян до користування ними», — наголосив Павло Бульдович.

Тому головною метою Стратегії комунікацій до 2030 р. є формування у громадян знань, навичок і практичного досвіду використання законних альтернатив корупційним практикам. Це має сприяти зниженню рівня реального корупційного досвіду населення та бізнесу й формуванню культури доброчесності. Крім того, проєкт Стратегії спрямований також на підвищення спроможності громадян і бізнесу протидіяти корупційним проявам, зокрема шляхом повідомлення про них компетентним органам.

Загалом проєкт Стратегії визначає чотири ключові стратегічні цілі, які стануть основою державної інформаційної політики у сфері запобігання корупції:

  1. Підвищення рівня обізнаності громадян про корупційні прояви та відповідальність за них, а також про стан запобігання і протидії корупції у ключових сферах суспільних відносин.  
  2. Збільшення рівня обізнаності та користування сервісами, які є альтернативами корупційним практикам, та зниження рівня корупційного досвіду громадян.
  3. Збільшення рівня негативного ставлення громадськості до всіх проявів корупції, відображеного у фактичній залученості громадян до антикорупційної діяльності. 
  4. Розбудова комунікаційної інфраструктури державної антикорупційної політики та розвиток інфраструктури даних як основи для реалізації та оцінки ефективності Стратегії комунікацій.

Реалізація Стратегії комунікацій на 2026–2030 роки, як і у попередній період, передбачає скоординовану роботу органів державної влади, антикорупційних інституцій, громадянського суспільства та міжнародних партнерів. 

До обговорення проєкту долучилися, зокрема, фахівці профільних підрозділів НАЗК, представники ГО  «Фундація інституційного розвитку», «Молодіжного центру розвитку», Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна». 

Нагадаємо, що у межах роботи над проєктом Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції на 2026–2030 роки комунікаційна команда НАЗК провела серію консультацій із залученням представників громадських організацій, медіа, комунікаційників державного та приватного секторів. Такий підхід дозволяє врахувати різні погляди й об’єднати експертизу для вироблення практичних та дієвих рішень у сфері антикорупційної комунікації.

Читайте також: