Роз’яснення Мін’юсту щодо визнання та легалізації на території України документів, виданих компетентними органами держав-учасниць Конвенції 1993 року

З 23 грудня 2022 року Україна відмовилася від можливості спрощеної легалізації деяких офіційних документів.
 

Нотаріальна палата України на своєму сайті повідомила про те, що Міністерство юстиції України на запит Нотаріальної палати України надало роз’яснення стосовно визнання та легалізації на території України документів, виданих компетентними органами держав-учасниць Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993, у звʼязку з набранням чинності Законом № 2783-ІХ про вихід з Конвенції та Протоколу.

Мін’юст зазначає, що із дати зупинення дії Конвенції 1993 року у відносинах з російською федерацією та республікою білорусь до документів, виданих на території цих країн, при їх пред’явленні на території України застосовуватиметься вимога засвідчення апостилем згідно з Конвенцією, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (1961 року, яка залишається чинною у відносинах України з росією і білоруссю).

Також з дати зупинення дії Конвенції 1993 року відсутні правові підстави для здійснення безпосередніх зносин установ юстиції відповідно до Протоколу 1997 року до цієї Конвенції.

У відносинах з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Туркменістаном і Узбекистаном Конвенція 1993 року продовжує діяти до дати виходу України з неї.

З дати виходу України з Конвенції 1993 року вимога щодо засвідчення апостилем іноземних офіційних документів, що пред’являються в Україні, поширюватиметься на документи, видані у Азербайджані, Вірменії, Казахстані, Киргизстані, Таджикистані, у відносинах з якими діє Конвенція 1961 року.

У відносинах з Молдовою, Узбекистаном, Грузією діють двосторонні міжнародні договори, на підставі яких іноземні офіційні документи можуть прийматися в Україні без додаткового засвідчення:

1) Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах (стаття 15);
2) Договір між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах (стаття 13);
3) Договір між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах (стаття 13).

Стосовно проставлення апостиля на документах, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, Мін’юст зазначає, що відповідно до 3 абзацу першого пункту 4 Правил проставлення апостиля, оригінали офіційних документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, не можуть бути прийняті на території України для проставлення апостиля.

Апостиль може бути проставлено на копіях оригіналів таких документів, виданих установами колишніх союзних республік у складі СРСР, засвідчених у встановленому порядку на території України, без проставлення апостиля на оригіналі такого документа (абзац другий пункту 4 Правил).

Після виходу України з Конвенції 1993 року правове співробітництво у цивільних і кримінальних справах здійснюватиметься на підставі двосторонніх міжнародних договорів України з відповідними державами-учасницями Конвенції 1993 року та багатосторонніх міжнародно-правових інструментів, що діють в рамках Ради Європи, ООН, Гаазької конференції з міжнародного приватного права, чинних у відносинах з відповідними державами. За відсутності міжнародного договору співробітництво судів та інших компетентних органів у цивільних і кримінальних справах здійснюватиметься згідно з внутрішнім законодавством на основі принципу взаємності.

Детальніше – в листі Мін’юсту.

 Читайте також:

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial