Європейська Бізнес Асоціація закликає знайти баланс між ефективним фінансовим моніторингом та захистом прав і приватності громадян та бізнесу

Загальна підтримка та статус законопроєкту

В Асоціації вітають ініціативу щодо гармонізації українського законодавства з європейським у сфері боротьби з відмиванням коштів та забезпечення прозорості фінансової системи. Зазначається, що профільний комітет Верховної Ради вже рекомендував парламенту ухвалити відповідний проєкт Закону № 13233 у першому читанні.

Ключові пропозиції бізнесу

Водночас експерти ЄБА передали до відповідальних органів свої пропозиції щодо вдосконалення законопроєкту, щоб зробити його норми більш практичними та відповідними до стандартів ЄС.

Серед основних зауважень — пропозиція змінити визначення «вищого керівництва», відповідального за фінмоніторинг, наблизивши його до європейської практики (операційне керівництво, а не загальні збори акціонерів). Також пропонується спростити верифікацію компаній-нерезидентів, дозволивши аналізувати дані з відкритих іноземних реєстрів замість вимоги надавати нотаріально засвідчені паперові документи.

Крім того, бізнес звертає увагу на невідповідність порогових сум для фінмоніторингу. Законопроєкт підвищує штрафи до рівня ЄС, але залишає поріг для моніторингу операцій на рівні 400 тис. грн (близько €8,5 тис.), що значно нижче європейського порогу в €15 тис. В ЄБА пропонують переглянути і цю норму. Також пропонується запровадити альтернативні способи ідентифікації кінцевих бенефіціарів-іноземців, щоб захистити їхні персональні дані.

Чому це важливо

Позиція Європейської Бізнес Асоціації демонструє підхід «критичного партнерства». Бізнес повністю підтримує стратегічну мету — вступ України до SEPA, але водночас звертає увагу на практичні аспекти реалізації законодавства.

Пропозиції ЄБА спрямовані не на блокування закону, а на те, щоб зробити його розумнішим та ефективнішим. Бізнес прагне уникнути зайвої бюрократії (вимога нотаріально завірених паперових документів в епоху цифрових реєстрів) та усунути логічні невідповідності (підвищення штрафів до рівня ЄС без відповідного підвищення порогів для моніторингу).

Це яскравий приклад того, що процес євроінтеграції — це не сліпе копіювання європейських директив, а їхня продумана адаптація до українських реалій. Конструктивна критика та конкретні пропозиції від бізнес-спільноти є ознакою зрілого громадянського суспільства та важливим внеском у створення якісного законодавства, що є невід'ємною частиною європейської моделі, до якої прагне Україна.