Метою форуму було створення платформи для діалогу між суддями, представниками державної влади, адвокатами, правниками та експертами різних галузей, щоб спільно визначити шляхи подолання корупції.
Відкривали захід голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко (виступала онлайн), президентка ААУ, кураторка Law & Business Studio, керуюча партнерка АО «Dmitrieva & Partners», адвокатка Ольга Дмитрієва та голова Наглядової ради ААУ, керуюча партнерка, АО «Marshaller Group», адвокатка Зоя Ярош.
За словами Віри Михайленко, наразі в Україні спостерігається становлення й розвиток антикорупційної юстиції – це пов’язано не лише з розглядом кримінальних проваджень у сфері топкорупції, а й із додатковими викликами та питаннями, які в умовах актуального правового регулювання або практичного застосування потребують переосмислення.
«Це вимагає нових дискусійних майданчиків, де професіонали з різних сторін можуть дискутувати, обмінюватися думками, обговорювати проблемні питання, за наслідками чого – формувати та впроваджувати нові підходи в різні галузі права та юридичні процедури. Впевнена, що Антикорупційний форум є саме таким майданчиком», – сказала вона.
«Мене дуже радує та увага, яку всі учасники, вся адвокатська спільнота приділяє цій темі. Це говорить про те, що ми справді думаємо про майбутнє нашої України, про те, яку ми з вами збудуємо державу й передамо нашим дітям. Сьогодні, говорячи професійно, ми говоримо про наше загальне майбутнє», – вказала Зоя Ярош.
Ольга Дмитрієва торкнулася питання корупції та адвокатури: «На жаль, останнім часом ми бачимо багато новин, де наші колеги беруть участь у корупційних справах, але не як представники, не як захисники, а як фігуранти. Ми не можемо ігнорувати це явище, про це теж треба говорити. Це ганьба. Це дуже неприємно й знищує нашу професію. Це паплюжить авторитет адвокатури й погано впливає не лише на інституцію, а й на кожного з нас. Корупція – як корозія, яка всіх роз’їдає. Дуже важко вибудовувати межу у відносинах із людьми, де багато грошей і спокус. Ми хочемо, щоб нас не ототожнювали з клієнтом, справедливості й виконання норм закону. Тому я вважаю, що для цього ми мусимо працювати так, як цього вимагає закон, – будувати відносини зі своїми клієнтами виключно в межах закону».
Питання антикорполітики
Першу сесію на тему: «Ефективність антикорупційної політики в Україні» модерував Сергій Лисенко, керуючий партнер АО «GRACERS», член Правління ААУ, голова Комітету ААУ з протидії корупції, к.ю.н., адвокат.
На тему: «Стан виявлення та боротьби з необґрунтованими активами» виступив Павло Великоречанін, заступник голови АРМА, к.ю.н, координатор виявлення та розшуку активів. Він наголосив, що розшук злочинних активів – це не просто процедура, а високоточна аналітика, яка має працювати в унісон із правоохоронною системою.
Зокрема, у виступі заступник голови АРМА акцентував на міжвідомчій взаємодії, яка демонструє реальний ефект. Мова, зокрема, про співпрацю АРМА та НАЗК на основі спільного наказу. Завдяки цьому документу було створено механізм виявлення та розшуку необґрунтованих активів в іноземних юрисдикціях: «У минулому році ми почали працювати з НАЗК як єдина команда. Агентство виконує оперативну частину – розшук активів за кордоном, збір інформації, аналітику. НАЗК – юридичну. Така модель вже дала результат».
Олександра Яновська, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, докторка юридичних наук, професорка, розповіла про тенденції розгляду справ у сфері боротьби з корупцією. Зокрема, вона торкнулася питання різночитання, які виникли під час прочитання матеріальної норми права, а саме ст. 364 КК України (зловживання владою та службовим становищем).
«Має бути під час здійснення цього правопорушення мета – отримання неправомірної вигоди або службовою особою, або третьою особою. Якраз елемент зв’язки між службовою та третьою особою, яка, можливо, отримає (чи могла б отримати) вигоду від зловживання владою чи службовим становищем і стала проблемним питанням. Чи потрібно доводити наявність цього зв’язку? Чи потрібно доводити наявність якихось домовленостей між фізособою та службовою, яка зловживає владою чи службовим становищем і має на меті отримання вигоди?» – вказала суддя.
Вона порадила читати першоджерело, тобто саму постанову (дивіться вище за посиланням – ред.), й вказала, що не завжди ст. 364 поєднана з очевидними моментами, які підтверджують наявність зв’язку між службовою і третьою особою: «Не завжди ст. 364 йде в сукупності з, наприклад, ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою – ред.). Ми трошки абстрагуємося й беремо окремо ст. 364. Вона є непростою до застосування – насамперед очевидним є, що де та межа, де службова особа добросовісно помиляється, неправильно розуміє якісь фактичні обставини, не зовсім відповідально ставиться до своїх обов’язків? І де ця межа переходить аж до кримінального правопорушення? В який момент воно відбувається? На мій погляд, це є найбільш складним питанням».
Суддя зазначила, що на практиці проблема полягає в тому, що зв'язок між службовою та іншою юридичною особою (або фізособою), яка отримала по суті вигоду від зловживання, є неочевидним, недоведеним, невстановленим, недослідженим і непроаналізованим. «Об’єднана палата висловилася – за цією постановою цей зв'язок не є обов’язковим елементом кримінального правопорушення. На практиці це означає, що під час досудового розслідування (і далі вже в суді) не потребує доведення ця обставина», – пояснила Олександра Яновська.
Олена Чорна, старша менеджерка з правових питань відновлення в Раді бізнес-омбудсмена (РБО), виступила з темою: «Правові бар’єри у проєктах відновлення: як знизити корупційні ризики та залучити бізнес». Серед іншого, вона розповіла про новий напрям роботи РБО, започаткований у 2024 році, а саме Policy&Recovery, й назвала основні завдання команди в цьому напрямі:
- розробка рекомендацій для покращення регуляторного середовища;
- залучення приватного сектору у відбудову і відновлення України;
- захист бізнесу і покращення умов для прозорого залучення приватного сектору;
- запобігання проявам корупції і зловживання владою;
- ефективна реалізація складних інфраструктурних проєктів;
- підтримання прозорості у відносинах між бізнесом і владою.
Пані Чорна назвала також ключові проблемні питання, з якими зіштовхнувся бізнес при роботі з публічними закупівлями:
1. Обмеження конкуренції та прозорості у закупівлях:
- корупція та нечесна конкуренція;
- лобіювання окремих постачальників;
- відсутність ефективного механізму оскарження тендерних вимог;
- неконкурентні цінові пропозиції;
- затягування процесу прийняття рішень;
- використання ціни як єдиного або основного критерію оцінки;
- недосконалість критеріїв попередньої кваліфікації;
- наявна система здебільшого дозволяє проведення тендерів лише для короткострокових контрактів, що обмежує стратегічне планування.
2. Контракти:
- неможливість зміни типових умов контрактів із боку виконавця;
- можлива зміна умов контрактів із боку замовника у процесі виконання контрактів;
- відсутність симетрії у штрафних санкціях;
- затримки у фінансуванні, слабке управління при реалізації проєктів із боку замовника;
- затримка платежів і відмова у підписанні актів виконаних робіт із необґрунтованих причин.
З. Репутаційні ризики:
- підвищена та надмірна увага з боку контролюючих органів;
- відкриття кримінальних проваджень як майже обов'язковий «бонус» при роботі із державними закупівлями.
За її словами, серед ключових проблем під час реалізації проєктів відновлення можна назвати також перевірку вартості будівельних матеріалів і послуг, проблему зі встановленням ринкових заробітних плат, фінансування проєктів та використання бюджетних коштів тощо.
Рекомендації РБО в цьому напрямі наступні:
- необхідно визначити на законодавчому рівні критерії перевірки проєктів відновлення;
- потрібно переглянути рівень кошторисної заробітної плати в державних будівельних проєктах;
- необхідно внести зміни до бюджетного законодавства щодо можливості багаторічного планування видатків на відновлення;
- потрібно розробити і впровадити типову документацію, зокрема договори за міжнародними стандартами (наприклад, стандартами Світового банку).
Читайте також:
