Громадянам, яких внесуть у Реєстр дропів, обмежать кількість фінансових операцій

В Раді зареєстрували 27.10.2025р законопроєкт №14161 про Реєстр осіб, чиї платежі будуть під спецконтролем.

Через те, що в Україні зростає кількість випадків використання платіжних інструментів у незаконних схемах, зокрема у сфері азартних ігор, букмекерської діяльності та продажу підакцизних товарів, у парламенті зареєстрували проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю (№14161 від 27.10.2025).

Зокрема, виникають ситуації, коли фізичні особи передають свої платіжні реквізити третім особам, а зловмисники використовують ці інструменти для незаконних операцій.

Для протидії цьому явищу у проекті Закону пропонується створення Реєстру осіб, чиї платіжні операції потребують посиленого контролю. Реєстр, який буде вести Національний банк України, дозволить зібрати, зберігати та надавати інформацію про таких осіб з метою запобігання незаконній діяльності. На жаль, через систему дропів зараз проходить до 200 млрд грн і втрати для бюджету становлять десятки мільярдів. Але головне, це стало головною «фінансовою артерією», через яку оплачують нелегальний алкоголь, ігорку, тютюн. До того, «дропи» все більше використовуються відвертими злочинцями: від колл-центрів до торгівлі наркотичними засобами.

Ключові положення законопроекту:

1) надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані вносити інформацію до Реєстру про користувачів – фізичних осіб та торговців при виявлені у діях користувача-фізичної особи ознак, які свідчать про те, що такий користувач без дотримання вимог законодавства надав право на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/ електронному гаманці третій особі або передав у використання платіжний інструмент третій особі, а у діях торговця - ознак приймання електронних платіжних засобів для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі) з порушенням встановлених вимог;

2) надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані отримувати інформацію з Реєстру у таких випадках: перед встановленням ділових відносин з користувачем-фізичною особою або торговцем, при зміні даних, перелік яких встановлюється Національним банком України, користувача-фізичної особи або торговця, при автентифікації в засобах дистанційної комунікації (включаючи перереєстрацію з періодичністю, визначеною Національним банком України), при вході в платіжний застосунок з нового пристрою, у випадку виявлення встановлених ознак при здійсненні платіжного моніторингу, передбаченого статтею 51 Закону України "Про платіжні послуги" та інших форм взаємодії між надавачами платіжних послуг, та при кожній зміні/додаванні нового коду категорії діяльності суб’єкта господарювання - торговця;

3) надавач платіжних послуг матиме право здійснити перевірку наявності інформації про користувача в Реєстрі за власної ініціативи; Національний банк України матиме право встановлювати інші випадки, при яких надавач платіжних послуг буде зобов’язаний запитувати інформацію з Реєстру;

4) у випадку наявності інформації про користувача в Реєстрі надавачі платіжних послуг будуть зобов’язані застосовувати до таких користувачів ліміти на проведення платіжних операцій, а також обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або платіжних, поточних рахунків та/або електронних гаманців, відкритих у одного надавача платіжних послуг та щодо торговців – ліміти на проведення платіжних операцій, зокрема на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких визначається Національним банком України;

5) у разі перевищення встановленого обмеження щодо кількості поточних, платіжних рахунків, електронних гаманців, надавач платіжних послуг буде відмовляти користувачу-фізичній особі у відкритті нового поточного, платіжного рахунку, електронного гаманця.

"Ніякі рахунки одразу закривати ніхто не буде. Навпаки, допоможуть людині отримати інформацію, що її картку використовують злочинці. А для всіх інших, це можливість відійти від загальних обмежень по тим самим p2p, до більш таргетованого підходу банків саме для клієнтів, які потрапили під такий ризик», — повідомив Голова Податкового комітету Ярослав Железняк.

Читайте також:

• Фінансова безпека світу: Україна долучилася до ключових міжнародних дискусій
• ДПС і НБУ впроваджують новий підхід у комунікації з банками щодо валютного нагляду
• ОЕСР відзначила антикорупційний прогрес України та запросила до Конвенції про хабарництво