«Близько 100 страхових компаній сьогодні мають непрозорі структури власності, орієнтовно 90 власників набували істотну участь у компаніях без погодження НБУ чи попереднього регулятора Нацкомфінпослуг», - повідомляє Національний банк на своїй сторінці в facebook.
Про такі результати аналізу інформації про власників страхових компаній із доступних регулятору джерел розповів Дмитро Смаль, начальник управління ліцензування страхових компаній Департаменту ліцензування НБУ, під час XVII Міжнародної карпатської конференції. З презентацією за цією темою можна ознайомитися на сайті НБУ.
Національний банк України рекомендує всім непогодженим власникам істотної участі у страховиках подати пакети документів для погодження набуття чи збільшення істотної участі, не очікуючи відповідних повідомлень від НБУ.
Загалом аналіз показав, що існує 4 класичні схеми приховування бенефіціарних власників:
№1. "Футбольні команди" – пакет акцій компанії "дробиться" на номінальних акціонерів так, щоб кожен не мав 10%. Чому 10%? Бо придбання такого пакета акцій вже потребує згоди регулятора. Проблема такої структури у тому, що якщо компанія потрапить у скрутне становище, не буде особи, з ким вести комунікацію з проблемних питань та надання додаткової фінансової підтримки. Як показує певний досвід, такі особи навіть можуть не знати як вони зайшли до структури та хто їхні "бізнес-партнери". Подібні структури – "штучні" утворення, покликані приховати реального власника.
№2. Номінальні власники. Ситуація, за якої у компанії декілька акціонерів, які не є справжніми, а лише приховують під своїми прізвищами реальних власників. Наприклад, один з таких кейсів, коли власниками однієї компанії є помічниця та син народного депутата. Наявна надзвичайно висока вірогідність неформального впливу на діяльність компанії. На папері власники – одні люди, тоді як фактично власник – інший.
№3. Трастові конструкції. Українські бенефіціари можуть ховатися від розкриття, користуючись іноземними (офшорними) компаніями, іноземними номінальними утримувачами акцій або трастами. Непоодинокі випадки, коли такі особи з Белізу чи Кіпру можуть бути засновниками чи керівниками численної кількості інших компаній.
№4. "Закільцьовки". Це ситуація, коли страховик де-факто володіє сам собою. Тоді як власником міноритарного пакету може бути маловідома фізична особа. Це ситуація, коли власник наче є, а наче й немає.
Дмитро Смаль повідомив, що невдовзі регулятор планує затвердити положення про розкриття структур власності. Цей документ вимагатиме повне розкриття справжніх власників небанківських фінансових установ, зокрема й страхових компаній. Учасникам ринку буде надана можливість довести реальність своїх власників та час на узгодження структури з вимогами регулятора.