Регулятор ринку капіталів НКЦПФР та Мінцифри вже декілька років ведуть виснажливу бюрократичну битву за контроль над ринком криптовалюти та інших віртуальних активів. Зараз сторони підготували альтернативні законопроєкти. В чому принципова відмінність підходів, розповів президент International Advisers Association Едуард Голодницький для NV.
Зараз на рівні закону запобігання легалізації доходів закріплено право Мінцифри визначати політику AML (Anti-Money Laundering), а по закону про віртуальні активи регулятором крипторинку вважається НКЦПФР. Але по факту обидва закони не працюють.
У листопаді до Верховної Ради з різницею в тиждень подано два альтернативні законопроєкти 10225 та 10225−1 про оподаткування віртуальних активів. Тож битва двох візій регулювання ринку віртуальних активів із блокчейн-конференцій знов потрапила до стін парламенту. Законопроєкти одразу включають зміни в Податковий кодекс, нову редакцію закону «Про віртуальні активи» та косметичні зміни в інші закони.
Історія «віртуального» протистояння
У 2019 за новою редакцією закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом…» 361-ІХ Мінцифра була визначена AML регулятором щодо постачальників послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів (ВА).
Але через 2 роки під час ухвалення базового закону про віртуальні активи сутичку за статус крипторегулятора виграла НКЦПФР. Несподівано в другому читанні закону 2074-IX «Про віртуальні активи» Мінцифри замінили на НКЦПФР. Чому НКЦПФР? Усе просто. У ЄС за регулювання крипторинку відповідає регулятор ринку капіталу European Securities and Markets Authority.
Мінцифри програло бюрократичну «битву», але не «війну». Закон 2074-IX «Про віртуальні активи» так і не вступив в силу, оскільки за перехідними положенням його положення активувалися лише, коли приймуть закон про оподаткування віртуальних активів. А дискусії про оподаткування крипти на різних експертних і «криптанських» рівнях точаться вже майже 8 років, але до змін в Податковий кодекс так і не дійшли. Насправді юридична техніка закону 2074-IX була достатньо аматорська, він одразу був не гармонізованим з на той час проєктом регуляції ЄС із крипти MiCA, тож можливо і добре, що закон так і залишився лише папірцем.
Розробкою «податкового» законопроєкту декілька років паралельно займалося Мінцифри та НКЦПФР.
Було отримано грант від USAID. З цієї суми оплатили послуги міжнародної аудиторської компанії EY, яка розробила версію законопроєкту 10225 для НКЦПФР, яка б одночасно відповідала вимогам нової регуляції ЄС Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA). Проєкт вийшов великим і складним. До критики доєднався і голова «податкового» комітету ВР — Данило Гетманцев зараз публічно наголошує, що НКЦПФР «провалив» завдання, бо проєкт готували досить довго та без публічних дискусій.
Через 10 днів після реєстрації в Раді проєкту 10225 від НКЦФР, нашвидкоруч був поданий і альтернативний проєкт 10225−1 від Мінцифри, який розробляли українські податкові радники. В пояснювальній записці 10225−1 наголошено, що «НКЦФР не було забезпечено розробку та прийняття відповідного нормативно-правового акту, що свідчить про відсутність завдання запуску в Україні працюючого ринку віртуальних активів серед пріоритетів її діяльності» та «Мінцифри продемонструвало здатність швидко й ефективно досягати результатів». Зрозуміло, пропонується, щоб Мінцифри стало головним регулятором віртуальних активів в Україні.
У чому різниця двох проєктів редакцій законопроєктів про віртуальні активи?
Якщо порівнювати версії нових редакцій про віртуальні активи, то вони дуже різні концептуально і в об'ємах регулювання.
Версія від НКЦПФР детально гармонізує з MiCA щодо жорстких вимог ЄС до криптопровайдерів, а проєкт Мінцифри 10225−1 пропонує в порівнянні з цим либеральні підходи, оскільки філософія Мінцифри та криптанів, що крипторинок краще ще «взростити». Хоча останній рік особисто я бачу в комітетах ВР пропозицію просто імплементувати норми ЄС, а не чекати, коли вступимо в ЄС і просити перехідний період.
Наприклад, у проєкті НКЦПФР вказано, що віртуальні активи не є засобом для здійснення платежів, крім токенів електронних грошей, які можуть бути лише в гривні та випущені українськими банками. А цифрові гроші НБУ не є віртуальним активом, а будуть новою формою гривні. Українські криптобіржі мають бути розташовані в Україні, а директор — бути громадянином України. Іноземні криптобіржі повинні бути з країн ЄС або країн, акцептованих НЦКПФР та НБУ. Авторизацію розглядають 40 днів в НЦКБФР. Пропонується бан на допуск до торгів віртуальних активів із вбудованою функцією анонімізації та російських криптоактивів. Криптобіржа зобов’язана зберігати проводки клієнтів 5 років. Криптопровайдери та крипторадники повинні вносити щорічну плату від 425 тис. грн на рік.
Мінцифри пропонує ліберальніший підхід. Наприклад, безстрокову авторизацію провайдерів за місяць після подачі документів за плату в 17 тис. грн для українських резидентів і 51 тис. грн для нерезидентів. Для консультації на крипторинку пропонується 10 річний період відсутності вимоги авторизації. Майнінг не потребує авторизації.
В чому різниця у філософії оподаткування віртуальних активів?
1. Альтернативний проєкт 10225−1 від Мінцифри пропонує оподатковувати ПнП та ПДФО фінансовий результат «на вихід з крипти». Тобто коли особа відчужує віртуальний актив (ВА) в обмін повністю або частково на гроші, товар, послугу. Базою є різниця між договірною вартістю відчуження ВА та вартістю придбання або емісії (майнінгу) ВА. Якщо ВА обмінювати на ВА, то ця операція не потрапляє в облік. Проєкт від НКЦПФР пропонує оподатковувати будь-яке відчуження (і обмін ВА на ВА), якщо призводить до приросту капіталу.
2. Проєкт НКЦПФР пропонує вести окремий облік результатів, як по цінним паперам, щодо кожного виду ВА, а альтернативний проєкт — два види обліків: облік за службовими токенами (utility token) та іншим ВА.
3. Ставки ПнП і ПДФО за основним проєктом — 18%, а в альтернативному для фінансового результату до 7 млн грн пропонують для перших 3 років пільгову ставку ПДФО — 5%, потім ставку 9% іще 5 років і тільки через 8 років ставку — 18%. Ясна річ, через 8 років стандартна ставка ПДФО може змінитися і взагалі бути розбита на прогресивну шкалу.
4. Проєкт НКЦПФР забороняє платникам єдиного податку операції з ВА, альтернативний не забороняє консалтинг щодо ВА та відчуження службових токенів, емітованих самим платником ЄП.
5. Проєкт НКЦПФР пропонує криптопровайдерам утримувати ПДФО з інвестиційного прибутку клієнтів, а альтернативний лише подавати інформацію в ДПС та зберігати записи про доходи та витрати на придбання ВА клієнтами протягом 3 років.
6. Проєкт НКЦПФР звільняє від ПДВ операції з ВА, якщо це не опосередкована поставка об'єкту цивільних за ВА з індивідуальними ознаками. А альтернативний пропонує не звільняти службові токени.
7. Проєкт НКЦПФР звільняє від ПДВ надання послуг, пов’язаних з оборотом ВА у вигляді обміну ВА та переказу. Альтернативний звільняє будь-які послуги, пов’язані з оборотом ВА, окрім консалтингових.
Читайте також:
