Національний банк України на звернення Асоціації фінансових інституцій надав роз’яснення щодо практичного застосування норм Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку від 28.07.2020 № 107
Як визначено у частині четвертій статті 11 Закону, ідентифікація та верифікація клієнта здійснюються до:
- встановлення ділових відносин,
- вчинення правочинів (крім випадків, передбачених цим Законом),
- проведення фінансової операції,
- відкриття рахунка.
Порядок здійснення установою ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта) наведений у додатку 2 до Положення № 107.
Установами є юридичні особи, визначені пунктом 3 розділу І Положення № 107, а саме:
- страховики (перестраховики),
- страхові (перестрахові) брокери,
- кредитні спілки,
- ломбарди та інші фінансові установи (крім фінансових установ та інших юридичних осіб, щодо яких державне регулювання і нагляд у сфері запобігання та протидії здійснюються іншими суб'єктами державного фінансового моніторингу);
- платіжні організації,
- учасники чи члени платіжних систем, які надають фінансові послуги на підставі відповідних ліцензій чи реєстраційних документів;
- оператори поштового зв'язку;
- інші установи, які надають послуги з переказу коштів та здійснення валютних операцій;
- філії або представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України,
- інші юридичних осіб, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але надають окремі фінансові послуги.
Відповідно до пункту 4 додатку 2 до Положення № 107 установа під час розроблення процедур ідентифікації та верифікації має керуватися ризикорієнтованим підходом, дотримуючись вимог та обмежень, установлених в Положенні № 107, та враховувати те, що результатом здійснення ідентифікації та верифікації має бути:
- однозначне встановлення особи клієнта (представника клієнта);
- впевненість у тому, що отримані ідентифікаційні дані належать клієнту (представнику клієнта);
- переконання в тому, що клієнт (представник клієнта) не є самозванцем, а дійсно є особою, якою він/вона назвався/назвалася.
Установа зобов’язана здійснювати верифікацію на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних джерел або інших надійних джерел, визначених у додатку 1 до Положення № 107.
Під час здійснення верифікації установа має перевірити (підтвердити) належність відповідній особі ідентифікаційних даних (пункт 6 додатку 2 до Положення № 107).
Згідно з пунктом 8 додатку 2 до Положення № 107 установа забезпечує перевірку відповідності оформлення офіційних документів вимогам законодавства України та їх чинності (дійсності), а також ужиття інших заходи з метою мінімізації ризику використання підробок та документів з ознаками фальсифікації під час ідентифікації та верифікації.
Ідентифікаційні дані клієнта – фізичної особи, щодо яких установа здійснює верифікацію такої особи, визначені в пункті 9 додатка 2 до Положення № 107.
Також, у додатку 2 до Положення № 107 визначені повноцінні та спрощені способи верифікації клієнта – фізичної особи, які передбачають, зокрема отримання установою ідентифікаційних даних фізичної особи за допомогою системи BankID Національного банку України.
Так, повноцінний спосіб верифікації клієнта – фізичної особи з використанням Системи BankID НБУ зазначений у підпункті 1 пункту 30 додатку 2 до Положення № 107, згідно з яким установа може здійснити верифікацію клієнта – фізичної особи за допомогою Системи BankID НБУ в такому порядку:
- отримати ідентифікаційні дані такої фізичної особи за допомогою засобів Системи BankID НБУ;
- отримати від фізичної особи копію ідентифікаційного документа (копії сторінок ідентифікаційного документа, що містять ідентифікаційні дані), на яку накладений кваліфікований електронний підпис (КЕП) клієнта;
- здійснити перевірку ідентифікаційних даних, що містяться в копії ідентифікаційного документа, КЕП та файлі, отриманому за допомогою Системи BankID НБУ від банку, що є абонентом-ідентифікатором, на їх відповідність.
Національний банк звертає увагу, що установа може вважати верифікацію клієнта – фізичної особи завершеною лише за умови здійснення нею успішної перевірки відповідності отриманих ідентифікаційних даних (останній абзац пункту 30 додатку 2 до Положення № 107).
У свою чергу, спрощений спосіб верифікації клієнта – фізичної особи з використанням Системи BankID НБУ передбачає одночасне дотримання установою визначених пунктом 32 додатка 2 до Положення № 107 умов, що дозволяє установі скористатися зазначеним в підпункті 2 пункту 31 додатка 2 до Положення № 107 правом отримати через Систему BankID НБУ ідентифікаційні дані такої фізичної особи.
Установи можуть самостійно обирати способи верифікації клієнта – фізичної особи з використанням Системи BankID НБУ, передбачені Положенням № 107.
При цьому, установа має керуватися ризикорієнтованим підходом, дотримуючись вимог та обмежень, установлених в Положенні № 107, у тому числі зазначених у пунктах 4, 6, 8 додатку 2 до Положення № 107, з метою:
- однозначного встановлення особи клієнта (представника клієнта);
- впевненості у тому, що отримані ідентифікаційні дані належать клієнту (представнику клієнта);
- переконання в тому, що клієнт (представник клієнта) не є самозванцем, а дійсно є особою, якою він/вона назвався/назвалася.
Національний банк звертає увагу, що:
- Порядок дій, який забезпечує здійснення всіх заходів з належної перевірки клієнта (зокрема заходів з ідентифікації та верифікації) має бути визначений у внутрішніх документах установи з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (підпункт 2 пункту 23 розділу ІІІ Положення № 107).
- Установа документує проведення належної перевірки клієнта (зокрема заходів з ідентифікації та верифікації) та прийняті установою рішення в спосіб, що дасть змогу продемонструвати їх належне здійснення та обґрунтованість, та зберігає відповідні документи та/або інформацію у справі клієнта протягом строків, визначених Законом (пункт 23 додатку 1 до Положення № 107).
- У разі здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнтів (абзац шостий частини сімнадцятої статті 11 Закону), а також у разі використання суб’єктом первинного фінансового моніторингу інформації, отриманої від третьої особи (абзац третій частини сімнадцятої статті 11 Закону_, відповідальність за здійснення належної перевірки клієнта несе такий суб’єкт первинного фінансового моніторингу.
Читайте також:
Реєструвати місце проживання відтепер можна онлайн
