Голова Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Олексій Семенюк повідомив, що доопрацьований законопроєкт щодо регулювання криптовалют планують офіційно представити Верховна Рада України вже наступного місяця. Про це він заявив під час виступу на Київському міжнародному форумі з кіберстійкості 2026.
Новий етап регулювання крипторинку
За словами голови НКЦПФР, наразі завершуються всі правки до першого читання законопроєкту про віртуальні активи, після чого документ буде винесено на розгляд парламенту у фінальній редакції.
Попередні версії законодавчих ініціатив — зокрема базові проєкти профільного комітету та альтернативні пропозиції від Мінцифри — викликали тривалі дискусії щодо:
- податкових ставок;
- меж повноважень державних органів;
- моделі регулювання інфраструктури ринку.
Очікується, що новий компромісний варіант дозволить врегулювати ці суперечності та створити цілісну модель державного нагляду.
Головні акценти доопрацьованого законопроєкту
1. Чітке оподаткування
Передбачається встановлення прозорих і зрозумілих податкових ставок на прибуток від операцій із криптоактивами як для бізнесу, так і для фізичних осіб.
2. Синхронізація з правом ЄС
Документ імплементує ключові положення регламенту Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA), що є базовою умовою інтеграції українського фінансового ринку до європейського простору.
3. Вихід із «сірої зони»
Планується створення легального поля для роботи криптобірж, обмінників та банків, що дозволить офіційно конвертувати віртуальні активи у фіатні кошти, зокрема гривню.
4. Захист інвесторів
Законопроєкт визначає правовий статус віртуальних активів, механізми набуття та переходу права власності, спадкування, арешту активів і врегулювання цивільно-правових відносин. Особливий акцент робиться на захисті непрофесійних інвесторів.
Кіберстійкість і цифрова інфраструктура
Під час панелі «Криптоактиви: глобальне регулювання та блокчейн-аналітика» Олексій Семенюк також представив ширший пакет законодавчих ініціатив, спрямованих на посилення фінансової стійкості та цифрової безпеки ринку.
Зокрема, триває підготовка законопроєкту щодо імплементації положень Digital Operational Resilience Act (DORA). Документ передбачає комплексний підхід до управління ризиками, зокрема:
- виявлення та оцінку кіберризиків;
- алгоритми реагування на хакерські атаки та інші інциденти;
- чіткі механізми відновлення стабільної роботи фінансових установ.
Подання цього законопроєкту очікується вже влітку.
Крім того, до кінця 2026 року планується внесення законодавчих змін щодо застосування технології Distributed Ledger Technology (DLT). Метою є створення альтернативної до чинної депозитарної моделі системи, яка дозволить учасникам ринку торгувати акціями, іншими цінними паперами та токенізованими активами у спрощеному форматі.
Позиція НКЦПФР щодо балансу регулювання
Радниця НКЦПФР з правових питань Віта Форсюк під час окремої панелі наголосила, що ключова мета регулювання — захист непрофесійних інвесторів, які є найбільш вразливими до шахрайства та недобросовісних практик.
За її словами, державне регулювання професійних провайдерів необхідне саме через їхню взаємодію з роздрібними користувачами. При цьому регулятор прагне не ускладнити діяльність ринку, а забезпечити належний рівень правового захисту.
Окремо вона зазначила, що триває складна дискусія щодо остаточної моделі розмежування повноважень між регуляторами. В умовах воєнного стану питання регулювання також має враховувати аспекти валютної стабільності та фінансової безпеки держави.
НКЦПФР підкреслює відкритість до співпраці з експертною та професійною спільнотою, оскільки саме спільна робота має забезпечити ефективність і практичну дієвість майбутніх законодавчих рішень.
Читайте також:
