Для цього відповідні зміни мають бути внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
«Має бути жорсткіше покарання для тих, хто працює в нелегальній площині. Зараз «чорний» бізнес закладає в ціну 3-4 тис. грн на сплату штрафу, тому що в тіні заробляє набагато більше, ніж держава може його оштрафувати», – зазначив фахівець Економічної експертної платформи Мирослав Лаба під час конференції «Детінізація роздрібної торгівлі та антиконтрабанда: зміна трендів», організованої Українською Радою Бізнесу.
По-друге, потрібно визначити чіткі показники ефективності роботи (KPI) для Державної податкової служби, Державної митної служби та Бюро економічної безпеки, а також закріпити їх на законодавчому рівні. Ключовим показником має стати зменшення податкових розривів за методикою tax gap (оцінка тіньової частки та втрат бюджету). Це передбачено у нових законопроєктах № 12359 та № 12360, які важливо якнайшвидше прийняти.
«І податкова служба, і правоохоронні органи мають передусім працювати з тим бізнесом, який не сплачує податки, і спонукати його до легальної роботи», – вважає Мирослав Лаба.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що ці законопроєкти розглянуть на найближчому засіданні комітету.
Покращенню ситуації також сприятиме публічність даних про обсяги продажу та наданих послуг у найбільш уразливих категоріях товарів і послуг, а також деталізація груп підакцизної продукції (бензин, дизпаливо, газ, електронні сигарети, горілка, вино). Це стосується й торговельних мереж побутової техніки та інтернет-послуг у розрізі територій (з урахуванням даних аналітичної системи СОД РРО).
Четвертий крок – запровадження економічних стимулів для покупців підакцизної продукції, які отримують фіскальний чек, наприклад, через лотерею фіскальних чеків.
Ще один крок – повне перезавантаження Державної податкової служби через комісії з вирішальним голосом міжнародних експертів, встановлення гідних заробітних плат працівникам ДПС.
Шостий крок – посилення боротьби НБУ та банків із використанням дроп-операцій, а також ефективне виявлення фактів дріблення бізнесу.
«Безготівкові платежі вже скоротилися на 70 млрд грн щомісяця, з яких, за оцінками Національного банку, 50-60 млрд грн – це саме ті схеми та нелегальні платежі, які ухилялися від оподаткування і використовували дропів. Тому вже можна говорити про певний тренд і певну детінізацію з цього боку», – повідомив Данило Гетманцев.
Читайте також:
- Дія тимчасового ліміту Національного банку України (НБУ) на карткові перекази фізичних осіб у розмірі 150 тисяч грн завершилась
- Обсяги активів зросли у фінансових компаній, страховиків і ломбардів – Огляд небанківського фінансового сектору
- Оновлено перелік валют, до яких встановлюється офіційний курс гривні
