FATCA та фінансові установи

FATCA та фінансові установи

Україна вимагає від звітних фінансових установ України застосовувати процедури комплексної перевірки з дотриманням процедури AML/KYC, з метою визначення американських підзвітних рахунків та рахунків, що належать фінансовим установам.
 

Посилення глобалізаційних процесів світової економіки розмило кордони між державами та відкрило можливості вільного руху капіталів. Але цей процес має і зворотню сторону — можливість використання фінансової системи у незаконних схемах, зокрема, для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.

Боротьба з легалізацією грошових коштів (Аnti-money laundering — AML) включає в себе комплекс заходів, направлених на запобігання використання фінансової системи країни або конкретної фінансової установи для легалізації коштів отриманих злочинним шляхом або фінансування тероризму. В свою чергу процедура KYC "Знай свого клієнта" (KYC - Know Your Customer) - буквально означає певні «правила перевірки клієнтів», які використовують банки та фінансові інститути перш ніж проводити фінансову операцію.

Зокрема, банки використовують відповідність AML/KYC для підтримки надійності фінансової установи. В світовій практиці KYC – звичайна практика для фінансових організацій, бухгалтерських, юридичних, страхові компанії. З її допомогою учасники фінансових ринків протидіють шахрайству, розкраданням, відмиванню грошей, фінансуванню незаконних операцій та ухиленню від сплати податків.

З метою підвищення рівня дотримання міжнародного податкового законодавства між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки 07 лютого 2017 року укладена Угода про поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) (далі — Угода).

Ратифікація Угоди 29 жовтня 2019 року щодо застосування положень FATCA та внесення 03 грудня 2019 року Верховною Радою України ряду змін до законодавчих актів України, а саме:

  • до Закону України «Про банки і банківську діяльність» в частині порядку розкриття банківської таємниці, (порядок розкриття такої інформаці встановлюється Національним банком України),
  • до Закону України «Про депозитарну систему України» в частині доступу до інформації, що міститься у системі депозитарного обліку (порядок розкриття такої інформаці встановлюється НКЦПФР за погодженням з Міністерством фінансів та Державною податковою службою),
  • до Податкового кодексу України в частині визначення понять: підзвітний рахунок та його власники, фінансовий агент та фінансовий рахунок; особливості подання звітності за підзвітними рахунками; збір та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів,

забезпечить виконання в Україні вимог закону FATCA на основі здійснення внутрішнього звітування та надання в автоматичному режимі інформації Державною податковою службою України Службі внутрішніх доходів США (IRS - Internal Revenue Service) щодо рахунків, відкритих платниками податків США в українських фінансових установах.

Крім того, ратифікація FATCA дозволить Україні приєднатися до міжнародної системи обміну даними та дасть змогу учасникам ринку використовувати інструменти на ринках капіталу США, найбільшому світовому ринку капіталу, без застосування штрафних чи інших санкцій, які можуть бути застосовані за недотримання вимог FATCA.

Автоматичний обмін інформацією здійснюватиметься в односторонньому порядку, оскільки на сьогодні Угодою не передбачено надання Службою внутрішніх доходів США аналогічної інформації щодо рахунків, відкритих платниками податків України у фінансових установах США.

Що собою являє FATCA ?

FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act)— законодавчий акт США про оподаткування іноземних рахунків, головна мета якого перешкоджати ухиленню від сплати податків американських громадян, які працюють і проживають на території інших держав.

Закон «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» прийнятий у США 18 березня 2010 року та введений в дію з 1 липня 2014 року.

Цей закон зобов'язує банки та інші фінансові інститути іноземних країн звітувати безпосередньо або через державний орган до Служби внутрішніх доходів США про фінансові рахунки, відкриті у цій іноземній країні платниками податків США або юридичними особами іноземних країн, значна частка статутного капіталу яких знаходиться у володінні платників податків США.

Тобто, Сполучені Штати організували повний контроль за діяльністю, а також доходами від такої діяльності своїх громадян. При цьому США є єдиною країною, у якій усі без винятку громадяни є податковими резидентами країни за фактом громадянства, незалежно від місця проживання. Законодавство вимагає від осіб США звітувати IRS залежно від вартості, своїх іноземних фінансових рахунків та іноземних активів за формою 8938 “Звіт про визначені іноземні фінансові активи”.

Існує дві моделі взаємодії банків та фінансових інститутів з IRS:

  • Model 1 IGA,
  • Model 2 IGA.

Перша модель передбачає укладення міждержавної угоди країни з США. Україна – одна з держав, які досягли домовленості щодо міжурядової угоди. При цьому IRS взаємодіє з державною податковою службою іншої країни, яка в свою чергу централізовано збирає інформацію зі своїх банків (фінансових компаній), контролює систему відбору і оцінки клієнтів (фізичних та юридичних осіб).

Друга модель передбачає пряме спілкування фінустанови з IRS. У цьому випадку банк або інша фінансова компанія зобов'язана не тільки повідомляти про будь-які порушення у сплаті податків американськими громадянами, а й розкривати інформацію про те, як проходить робота в установі (оцінка, підбір клієнтів). Таким чином, організація потрапляє під прямий контроль IRS.

Станом на початок 2020 року, 113 країн світу уклали такі угоди з США.

Визначення статусу платника податку США

Враховуючи, що крім того, що американські громадяни зобов'язані самостійно звітувати IRS про наявність у них за кордоном іноземних рахунків, також виникає зобов'язання в усіх іноземних (не американських) фінансових інститутів, повідомляти IRS про наявність рахунків американських платників податків, в залежності від моделі Міжурядової угоди FATCA (IGA) для взаємодії з Службою внутрішніх доходів США.

Підпунктом 14.1.122 Податкового кодексу України визначено, що відповідно до вимог укладеного Україною міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, фінансовий агент зобов’язаний перевіряти та встановлювати, резидентом якої держави є власник або контролер власника фінансового рахунка.

Україна вимагає від звітних фінансових установ України застосовувати процедури комплексної перевірки, що передбачені Додатком I Угоди, з метою визначення американських підзвітних рахунків та рахунків, що належать фінансовим установам.

Американський підзвітний рахунок - означає фінансовий рахунок, що ведеться звітною фінансовою установою України, і який належить одній або більше зазначеним американським особам чи неамериканському суб’єкту господарювання з однією або більше контролюючими особами, який є зазначеною американською особою. Незважаючи на вказане раніше, рахунок не вважається американським підзвітним рахунком, якщо такий рахунок не ідентифіковано як американський підзвітний рахунок після застосування процедур комплексної експертизи, зазначених в Додатку I Угоди.

Для того, щоб ідентифікувати клієнтів, які являються платниками податків США або іноземними структурами, в яких платники податків США мають значну частку власності, банк надає своїм клієнтам та звану анкету FATCA.

Ознаки належності фізичних осіб до США визначені в підпункті B(1) розділу ІІ Додатку 1 Угоди, а саме:

  • встановлення особи - власника рахунку як громадянина або резидента США;
  • безумовне підтвердження місця народження в США;
  • діюча поштова адреса або адреса проживання в США (в тому числі поштова скринька в США);
  • діючий номер телефону в США;
  • постійно діюча інструкція щодо переказу грошових коштів на рахунок, що обслуговується в Сполучених Штатах;
  • діюча довіреність або право підпису, надане особі з американською адресою; або
  • адреса “на ім’я” або “до запитання”, яка є єдиною адресою власника рахунку, наявною в документах звітної фінансової установи України. Крім того, підпункт B(4) розділу ІІ Додатку 1 Угоди містить виключення за яких незалежно від виявлення ознак приналежності до США відповідно до підпункту B(1) розділу ІІ Додатку 1 Угоди, звітній фінансовій установі України необов’язково вважати рахунок підзвітним американським рахунком.

Що стосується процедури перевірки для виявлення рахунків суб’єктів господарювання стосовно яких потрібно проводити звітування, звітна фінансова установа України відповідно до розділу ІV Додатку 1 Угоди встановлює тип компанії, для якої відкривається рахунок: фінансова або нефінансова компанія.

Якщо компанія нефінансова, то вона може бути або активною, або пасивною нефінансовою компанією. Залежно від типу компанії визначається і обсяг інформації, яку збиратиме банк.

Наприклад, пасивна нефінансова компанія повинна надати також відомості про бенефіціарів свого бізнесу, щоб підтвердити, що там немає резидентів США. У свою чергу, вимоги до активної нефінансової компанії є значно меншими.

Яка відповідальність за невиконання зобов’язань Угоди?

Статтею 5 Угоди визначено, що Україна повинна вжити заходів для того, щоб, за необхідності, запобігти ухиленню фінансовою установою від виконання зобов’язань щодо звітності, передбаченої Угодою.

При повідомленні та обгрунтуванні компетентним органом США виявлених незначних та адміністративних помилок, що могли призвести до отримання недостовірної або неповної інформаційної звітності або іншого порушення Угоди - Компетентний орган України застосовує своє національне законодавство (у тому числі застосування відповідних штрафних санкцій) для отримання достовірної та/або повної інформації або усунення інших порушень цієї Угоди.

При повідомленні компетентним органом США про виявлення значного невиконання зобов’язань згідно Угоди стосовно звітної фінансової установи України - Компетентний орган України застосовує своє національне законодавство (у тому числі відповідні штрафні санкції) для усунення значного невиконання зобов’язань, як вказано в повідомленні.

Але, якщо такі примусові дії не призведуть до виконання зобов’язань протягом 18 місяців після першого направлення Компетентним органом США повідомлення про значне невиконання зобов’язань, Сполучені Штати будуть вважати звітну фінансову установу України, такою фінансовою установою, що не бере участь, у виконанні Угоди.

В свою чергу, пунктом 118.4. статті 118 Податкового кодексу визначено, що:

"118.4. Неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог пункту 69.8 статті 69 цього Кодексу - тягнуть за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов’язку подання звіту про підзвітні рахунки.

Передбачений цим пунктом штраф не застосовується у разі, якщо недостовірні відомості або помилки у звіті про підзвітні рахунки виникли з незалежних від фінансового агента причин та/або у зв’язку з поданням власником фінансового рахунка недостовірної інформації, за умови що фінансовий агент:

  • вживав обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для проведення перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків;
  • своєчасно, у строк, встановлений пунктом 69.8 статті 69 цього Кодексу, повідомив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про подання власником фінансового рахунка недостовірних даних".

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial