Вчора була проведена конференція від популярних видань щодо нових економічних викликів в Україні. Говорили саме про ті галузі економіки, які тільки планують легалізувати, були легалізовані чи, навпаки, перебувають під забороною.
Голова НКЦПФР Руслан Магомедов взяв участь у панельній дискусії: Криптовалюта, як нові гроші: легалізація, тренди та виклики 2025.
Розповів про бачення регулювання ринку віртуальних активів в Україні та роль Комісії, як потенційного регулятора:
«Ми розуміємо золоту істину – для того, щоб бізнес розвивався, йому не потрібен регулятор. Регуляція потрібна для захисту інвесторів та учасників ринку від шахрайських дій і махінацій. Тому разом з представниками НБУ, профільного комітету ВРУ, а також Мінцифри доопрацьовуємо законопроєкт 10225. В його основі МІСА, але ми запозичуємо лише її бізнес-логіку та працюємо над адаптацією до українських реалій, без жорстких умов, які діють у ЄС».
Серед іншого, він закцентував на темі оподаткування ринку віртуальних активів:
«Комісія не наполягає на конкретних цифрах щодо відсоткової ставки і нічого подібного не озвучувала, як це чомусь політизується в ЗМІ. Ми, зі свого боку, за економічно-виважений підхід, який розвиватиме індустрію. У нас також немає дискусій з Мінцифрою щодо відсоткової ставки. Це питання є компетенцією профільного комітету ВРУ та Міністерства фінансів, тому рішення буде за ними».
Руслан Магомедов резюмував, що Україна має унікальний шанс стати лідером крипто індустрії в Європі й для цього необхідно впровадити розумне та гнучке регулювання:
«Наше завдання знайти консенсус між державою та бізнесом. Тож ми відкриті до діалогу з крипто спільнотою та будемо раді почути ваші ідеї».
В свою чергу Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев виступив у тій же панельній дискусії та заявив, що до літа 2025 року в Україні буде офіційно легалізована криптовалюта пише «Економічна правда». Та зазначив, що основна частина законопроєкту про легалізацію криптовалюти вже готова повністю й зараз ведуться дискусії щодо фінансового моніторингу операцій та щодо оподаткування.
Відзначив Гетьманцев також, що жодних бонусів чи пільг для криптовалют не буде з кількох причин. Перш за все, міжнародні експерти, з якими радяться щодо питань легалізації, вважають, що введення пільгового режиму може створити нерівномірне податкове навантаження на традиційні індустрії, що використовують криптовалюту. Натомість планується, що криптовалюта буде оподатковуватися на рівні, аналогічному іншим інвестиційним активам з нормальними ставками податку.
Важливим аспектом, над яким ведеться робота, це перехідний період для тих осіб, які вже інвестували у криптовалюту, але не можуть довести, що витратили якісь гроші на її придбання. У такому випадку, коли закон набуде чинності, таким суб’єктам доведеться сплачувати податок не з прибутку, а з повної суми, яка вже є у криптовалюті.
Голова податкового комітету ВР також відзначив щодо регулятора цієї галузі:
“Я вважаю, що теоретично це мала б бути Національна комісія з цінних паперів. Але на жаль, ми бачимо, що цей орган, у нас, у нашій конкретній державі, не є інституційно спроможним, аби опанувати відповідні відносини та врегулювати таким чином, як з довіреною йому галуззю справляється Національний банк… Тому ми вважаємо все ж таки, що на сьогоднішньому етапі це повинен бути Нацбанк”.
Читайте також:
- Внесено зміни до порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків або електронних гаманців платниками податків
- В Україні легалізують криптовалюту на початку 2025 року, але без податкових пільг
- Країни ЄС не готові до запровадження MiCA
- Тайвань пришвидшує впровадження AML правил для крипто бірж: нові виклики та штрафи
