20 вересня Верховна Рада ухвалила в цілому з урахуванням пропозицій Президента Володимира Зеленського закон про відновлення електронного декларування та відкриття декларацій посадовців: Законопроект 9534 . Про це повідомила Судово-юридична газета.
Наразі фінальний текст закону ще не оприлюднено.
У НАЗК буде час до середини листопада 2023 року, щоб відкрити декларацій посадовців для громадськості.
Однак відкриття Реєстру ще не означатиме, що там буде багато свіжої інформації.
Так, особи, які у 2022 – 2023 роках не подали декларацію, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності новим законом, подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Тобто, кінцевий строк подання спливає у наступному році. При цьому «зараховуються» подані добровільно під час воєнного стану декларації.
Крім того, новий закон звільняє суб’єктів декларування від обов’язку подання повідомлень про відкриття валютного рахунка в іноземному банку та повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, підстави для подання яких виникли під час воєнного стану.
Чиї декларації покажуть
Також нагадаємо, що згідно вето Президента та формулювань фінальної редакції закону декларації відображатимуться далеко не всі.
Зокрема, не будуть відображатися у публічному доступі декларації військовослужбовців Державної прикордонної служби, Держспецзв’язку та Управління державної охорони.
Також не будуть відображатися декларації осіб, які безпосередньо забезпечують безпеку посадових осіб відповідно до Закону «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб». А відповідно до цього закону державна охорона може здійснюватися щодо посадових осіб також за рішенням Президента, прийнятим за поданням посадових осіб, уповноважених виступати від імені відповідних державних органів, або за поданням начальника УДО. Зазначимо, що норма стосовно поширення особливих правил на охоронців посадовців (зміни до статті 52-1 закону про запобігання корупції) – це новація у законі.
Також не будуть відображатися декларації суб’єктів декларування, які серед членів сім’ї у відповідному звітному періоді мають осіб, щодо яких наявні зазначені у частинах 7 (крім осіб, зазначених у пунктах 1–4 частини 7 ст. 45), 8-13 обставини (у тому числі якщо такі члени сім’ї не належать до суб’єктів декларування). Тобто, якщо, скажімо, чоловік депутатки є військовослужбовцем Прикордонслужби, то її декларація відображатися не буде.
Ризики закону
Для керівників державних підприємств та установ зникне обов’язок подачі електронних декларацій, що є великим корупційним ризиком. Про це попереджало в своєму листі до Президента Зеленського Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно законопроекту про електронне декларування у тому вигляді, який пропонував Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики, що його очолює Анастасія Радіна.
«Національне агентство звертає увагу на ризики, які містяться в положеннях документа.
- Кількість декларантів зменшиться орієнтовно на 50 000 осіб (до 750 000). Зміни до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» та надання визначення терміну «посадова особа юридичної особи публічного права» не враховує осіб, які обіймають посади керівників структурних, в тому числі відокремлених підрозділів юридичних осіб публічного права, їхніх заступників. На них взагалі не буде поширюватися дія Закону України «Про запобігання корупції». Водночас в діяльності таких осіб існує широкий спектр корупційних ризиків. Саме керівники різного рівня державних підприємств та установ є об’єктами постійних гучних розслідувань НАБУ.
- Закон, крім обов’язку відкрити декларації, визначає ще й можливість вилучення декларації з публічного доступу
Так, НАЗК матиме можливість вилучати з відкритого доступу декларації на підставі письмового подання керівника (заступника керівника) державного органу, в якому проходить службу чи працює декларант. У Законі правом вносити таке подання наділені виключно керівники (заступники керівників) державних органів, чим фактично обмежено можливість керівників органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права (закладів, установ, організацій) подавати до НАЗК списки осіб, декларації яких не підлягають оприлюдненню під час війни. При цьому взагалі не врегульовано питання вилучення декларацій осіб, у яких відсутні керівники, звільнених працівників, а також можливість видалення декларації за ініціативою самого декларанта, який відповідає визначеним Законом ознакам. Такий підхід дискримінує декларантів та може наражати їх та їхні родини на небезпеку. - Не спрощення, а, навпаки, ускладнення для декларанта процесу декларування
Низка запропонованих змін завдають додаткових труднощів при заповненні декларації та розумінні всіх аспектів. Це стосується, наприклад, змін, якими виключено необхідність декларувати номери рахунків, але фактично залишено необхідність декларувати осіб, які мають право розпоряджатися рахунками та осіб, які відкрили рахунки на ім’я декларанта», - зауважили у НАЗК.
Депутати зможуть не декларувати квартири в оренді, витрати на які компенсують з бюджету
Народним депутатам дозволять не декларувати квартири, надані в оренду за рахунок бюджету.
Так, у статті 46, яка визначає інформацію, що має бути зазначена в декларації, встановлюється, що не підлягає декларуванню об’єкт нерухомості, який знаходиться у народного депутата України в оренді або на іншому праві користування, і витрати на оренду (винайм) якого компенсуються народному депутату відповідно до статті 35 Закону «Про статус народного депутата України» за умови, що площа такого об'єкту не перевищує 75 квадратних метрів.
Також не підлягатимуть декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження.
НАЗК не буде перевіряти підстави набуття квартир та авто до призначення на посаду
У тексті, прийнятому парламентом, передбачено, що під час проведення повної перевірки декларації НАЗК не здійснює перевірку підстав набуття об’єктів нерухомості і транспортних засобів, набутих суб’єктом декларування або членом його сім’ї у власність до дня обрання (призначення) особи на посаду, у зв’язку з перебуванням на якій в особи вперше виник обов’язок подання декларацій.
З закону приберуть норму про обов’язковість повної перевірки декларацій високопоставлених посадовців
Даним законом для НАЗК, вочевидь, прибирається обов’язок повної перевірки декларацій високопоставлених посадовців. А саме, зі статті 51-3 Закону «Про запобігання корупції», яка регулює повну перевірку декларацій, вилучається слово «обов’язкова» зі словосполучення «обов’язкова повна перевірка». Також у статті 51-4 прибирається норма про те, що встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації.
По суті, це може означати, що повна перевірка декларацій службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, віднині не буде обов’язковою для НАЗК.
Так, у статті 51-3 встановлюється:
Повній перевірці (до змін – було «обов’язковій повній») підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Повній перевірці (було «обов’язковій повній») також підлягають декларації, подані іншими суб’єктами декларування, у разі виявлення в них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Також з закону зникає норма про те, що «Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім’ї суб’єкта декларування у випадках, передбачених ч. 7 статті 46 цього Закону».
Залишається лише норма про те, що Національне агентство проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. При цьому додається слово «повну».
Установлено, що НАЗК визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов’язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами НАЗК.
Національне агентство за допомогою програмних засобів Реєстру забезпечує ведення черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки, та інформує суб’єкта декларування про включення поданої ним декларації до зазначеної черги декларацій.
Також з’являються нові норми про те, що суб’єкт декларування має право ознайомитися із усіма матеріалами повної перевірки щодо себе за результатами її здійснення. Копії вказаних матеріалів повної перевірки надаються НАЗК на письмовий запит суб’єкта декларування протягом 7 робочих днів з дня його отримання.
Встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам не буде підставою для здійснення повної перевірки його декларації.
Законом також у статті 51-4 прибирається норма про те, що встановлення невідповідності рівня життя суб’єкта декларування задекларованим ним майну і доходам є підставою для здійснення повної перевірки його декларації.
Тепер абзац 1 ч. 4 статті 51-4 буде звучати так: «У разі встановлення невідповідності рівня життя суб'єкта декларування задекларованим ним майну і доходам Національним агентством надається можливість суб’єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом».
Чиновники зможуть не вказувати місцезнаходження нерухомості, де проживають їх діти та дружини за кордоном протягом воєнного стану
Передбачено й звільнення чиновників від обов’язку вказувати деталі про місцезнаходження об’єктів нерухомості, де за кордоном проживає їх родина.
Так, пропонується установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, суб’єкти декларування мають право не зазначати в декларації відомості про місцезнаходження (крім країни та регіону або іншої адміністративно-територіальної одиниці найвищого рівня, за наявності) одного об’єкта, передбаченого пунктами 2, 2-1 частини першої статті 46 цього Закону, що розташований за межами України та є місцем фактичного проживання члена сім’ї суб’єкта декларування.
Тобто, об’єкта нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, а також об’єкта незавершеного будівництва, або не прийнятого в експлуатацію або право власності на який не зареєстроване в установленому законом порядку.
Суб’єкти декларування, які скористалися правом не вказувати ці дані, зобов’язані будуть подати дані після припинення воєнного стану.
Сумніви будуть тлумачити на користь декларантів, а роз’яснення НАЗК будуть лише рекомендаціями
Також передбачено, що у разі якщо норми закону у сфері запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов’язків декларантів, то застосовується «найбільш сприятливе для таких осіб» тлумачення норми.
Встановлюється, що роз’яснення НАЗК матимуть лише характер рекомендацій.
Крім того, прописано, що не можуть бути предметом повторної перевірки відомості, зазначені за попередній період суб’єктом декларування, які вже були предметом перевірки НАЗК та за результатами перевірки яких порушень не виявлено.
Ще однією новелою є те, що відомості, вважаються такими, що зазначені у декларації, якщо вони відображені хоча б в одному розділі декларації. У такому разі невнесення відомостей до інших розділів декларації не вважається поданням суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей або неподанням таких відомостей.
Гра на випередження: чиновники, які встигнуть знайти в своїх деклараціях брехню раніше НАЗК, зможуть надати обов’язкові для розгляду НАЗК пояснення
Також закон передбачає, що у чиновників, які встигли самі знайти в своїх деклараціях брехню, буде шанс виправитися після спливу строку на подання виправленої декларації.
Нагадаємо, чинна редакція ч. 4 ст. 45 Закону про запобігання корупції передбачає, що упродовж семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, але не більше трьох разів. У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання, несвоєчасне подання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей суб’єкт декларування зобов’язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
Разом з тим, новим законом значно збільшується строк на подачу такої виправленої декларації. Так, встановлюється, що упродовж 30 днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію.
У разі притягнення суб’єкта декларування до відповідальності за неподання декларації або в разі виявлення у ній недостовірних відомостей, що підтверджується відповідним рішенням суду, яке набрало законної сили, або рішенням НАЗК, суб’єкт декларування упродовж 10 днів зобов’язаний подати відповідну декларацію, у тому числі виправлену декларацію з достовірними відомостями.
А у разі самостійного виявлення суб’єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, але до початку проведення НАЗК повної перевірки цієї декларації, суб’єкт декларування може звернутися до НАЗК з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб’єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті НАЗК під час повної перевірки цієї декларації.
Прийняття подарунків та кошти на відрядження
Змінюється й норма статті 23 закону стосовно прийняття дарунків. Зокрема вдвічі збільшується сума, на яку можуть приймати дарунки чиновники від однієї особи (групи осіб) протягом року (близько 10 тисяч грн).
Також спрощується норма стосовно конфлікту інтересів між дарувальником та обдарованим – встановлюється 3-річний «строк давності» з часу отримання подарунку. Наразі у законі будь-який строк відсутній.
Отже, якщо з часу отримання подарунку минуло вже 3,5 роки, то питання стосовно конфлікту інтересів вже не виникне.
Крім того, у законі пропонується встановити, що не підлягають декларуванню доходи у вигляді коштів, одержаних як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження. А саме, якщо таке відшкодування або покриття витрат здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародних міжурядових організацій, коштів міжнародної технічної допомоги, а також коштів організатора (співорганізатора) заходу, для участі в якому особа перебуває у службовому відрядженні.
Відповідно, при цьому депутати пропонують не поширювати обмеження щодо вартості подарунків на подарунки, які одержуються як відшкодування або покриття витрат на службове відрядження, якщо таке відшкодування або покриття витрат здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародних міжурядових організацій, коштів міжнародної технічної допомоги, а також коштів організатора (співорганізатора) заходу, для участі в якому особа перебуває у службовому відрядженні.
Читайте також:
