Податковий режим пропонує автоматизований демередж та вихідну сплату за виведення коштів.
Недосконалість податкової системи, економічна криза та високі витрати на адміністрування податків – виклик як для бізнесу, так і для бюджету України. Національна податкова система під тиском обставин втрачає прозорість та потребує структурованої архітектури. Як наслідок – постійні зміни і трансформації податкового законодавства, іноді досить вдалі, а іноді – проблемні, як для податківців, так і для платників податків.
Чергова спроба змінити податкову культуру – законопроєкт № 15009, ініційований Київською міською радою. Зареєстрований в парламенті проєкт пропонує запровадження експериментального спеціального фіскального режиму «Вільна гривня». Нова податкова модель має на меті замінити традиційне адміністрування автоматичним фіскальним внеском із залишку на рахунках. Ініціатива обіцяє повну відсутність звітності та перевірок та перехід від оподаткування доходів до моделі демереджу, тобто плати за утримання грошей поза обігом. Новини з порталу «Судово-юридична газета».
Які ж цілі переслідує новий законопроєкт? За твердженням авторів, проєкт дозволить створити середовище з максимально простою логікою ведення бізнесу — без ризику перевірок, із прогнозованим фіскальним навантаженням, стабільними і прогнозованими надходженнями до бюджету без підвищення ставок і, що важливо, автоматизованим адмініструванням та цифровим обліком. Крім того створить можливість залучення до фіскальної участі самозайнятих осіб та неформальних мікропідприємств, що раніше перебували поза системою.
Передбачається, що учасники режиму добровільно відкриватимуть спеціальні рахунки «Вільна гривня», з яких щомісяця автоматично списуватиметься (автоматизований фіскальний внесок) від 1% до 3% від залишку коштів. Таке списання, за твердженням Київради, не є штрафом чи пенею, а використовується як економічний інструмент, що заохочує до використання коштів, а не до їх бездіяльного зберігання. Учасник режиму буде вважатися таким, що виконав обов’язки зі сплати податку на прибуток, ПДВ, ПДФО та військового збору за операціями в межах системи. Стати учасником режиму зможуть юридичні особи — резиденти і нерезиденти, ФОП і фізичні особи, у тому числі нерезиденти.
База оподаткування для фіскального внеску – залишок на спеціальному рахунку станом на кінець звітного місяця. У період дії пілотного проєкту ставка визначатиметься Кабміном, надалі планується визначити фіксований відсотковий розмір.
Важливо, що при знятті готівки зі спецрахунку або переказі коштів на звичайні рахунки стягуватиметься вихідна сплата як разовий фіскальний платіж. Вихідна сплата, згідно з проєктом, має характер компенсаційного фіскального платежу, пов’язаного з припиненням участі коштів у спеціальному режимі, і не є податком на дохід, прибуток або операцію. Тобто вихідну сплату можна розглядати як механізм утримання капіталу всередині простору «Вільна гривня».
Вибір цього режиму ніяк не обмежуватиме прав підприємця на одночасне застосування інших спеціальних податкових режимів, передбачених цим, зокрема режиму єдиного податку, а також участі у спеціальних правових режимах, таких як індустріальні парки чи Дія.City. Для уникнення можливого подвійного оподаткування або зловживань зі сторони платника податків, важливо розмежувати операції, що здійснюються в рамках правових режимів.
Законопроєктом навіть запропоновано створити саморегулівну організацію учасників режиму. СРО не буде здійснювати податкового контролю чи владних повноважень, а буде, з-поміж іншого, готувати пропозиції щодо встановлення або зміни ставок фіскального внеску та вихідної сплати для подальшого затвердження КМУ та проводити аналітичну, прогностичну, дослідницьку діяльність, пов’язану з ефективністю функціонування режиму.
Станом на сьогодні Науково-експертне управління Апарату ВРУ поки не оприлюднило висновків щодо законопроєкту №15009, оскільки він зареєстрований нещодавно, але це не виключає подальшої критики та заперечень під час розгляду.
Автори проєкту аргументують необхідність змін надмірним адміністративним тиском, адже бізнес витрачає від 234 до 478 годин на рік лише на податкове адміністрування. Проте, чи готова система до таких змін? Перехід на демередж ризикує спровокувати стрімке виведення коштів та зниження бюджетних надходжень, оскільки внесок залежить від залишку на рахунку, а не від доходу. Крім того, автори проєкту зазначають, що внесок не є загальнообов’язковим податком у розумінні Конституції, а формою добровільного виконання обов’язку, тож, відповідно, походження цього внеску може бути неоднозначно трактоване.
Своєю чергою, відсутність перевірок та звітності створює ризики відмивання коштів та ухилення від оподаткування, а держава втрачає інструменти моніторингу. Тож, ініціатива створити новий податковий режим має як свої переваги, так і свої недоліки, і для дієвого функціонування системи, наповнення бюджету, послаблення для платників податків та уникнення фіскальних втрат необхідне доопрацювання проєкту.
Читайте також:
