Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку вирішила створити ряд публікацій та простою мовою донести пересічним українцям специфіку фінансових інструментів та механізмів їх використання. У цій публікації мова піде про інструмент, з якого почалося хеджування ризиків при здійсненні торгових відносин – форвард.
Економічна суть
Форвард входить до першої хвилі похідних фінансових інструментів і був першим зі створених деривативних інструментів. Як і інші деривативні інструменти, форвард виник унаслідок бажання сторін товарних угод знизити ризик – ризик зміни ціни на товар.
За своєю суттю форвард – угода, за якою одна сторона зобов’язується у визначений момент у майбутньому передати визначений актив другій стороні, яка зобов’язується купити цей актив за заздалегідь визначеною ціною та на інших умовах, що визначені при укладанні форварду.
Важливим аспектом форварду є обов’язковість його виконання для обох сторін. Тобто даний контракт покладає обов’язки щодо його виконання на обидві сторони.
Інакше кажучи, форвард покликаний зафіксувати умови майбутньої угоди, що робить економічну діяльність сторін форварду передбачуваною, а фінансове планування – точнішим, оскільки всі сторони угоди мають інформацію щодо майбутньої торгової операції.
Укладання та виконання форварду
Форвард може укладатися на організованому ринку або поза ним. Сторона, яка зобов’язується купити базовий актив, відкриває довгу позицію за контрактом, а сторона, яка зобов’язується продати базовий актив – коротку позицію за контрактом.
Коли наступає експірація (закінчення терміну дії контракту - прим.автора), виконання сторонами форварду може відбуватися за одним з двох способів:
- Перший спосіб відомий як “фізична поставка” – найбільш давній і зрозумілий спосіб, за яким сторона довгої позиції (покупець) має у майбутньому заплатити стороні короткої позиції (продавцю) за фізичну поставку базового активу у майбутньому. Тобто це спосіб виконання зобов’язань за контрактом, при якому сторони обмінюються товаром або послугою в обумовленій кількості, якості та за обумовленою ціною.
Фізична поставка форвардних контрактів є більш складним способом виконання, ніж готівкове врегулювання, з кількох причин:
- сторони повинні домовитися про умови поставки товару або послуги. Це включає в себе такі речі, як місце, час, кількість та якість товару або послуги;
- сторони повинні організувати логістику доставки товару або послуги. Це може включати в себе транспортування, зберігання та страхування товару або послуги;
- сторони повинні впевнитися, що товар або послуга відповідає умовам контракту. Це може вимагати проведення перевірки якості товару або послуги.
У деяких випадках фізична поставка може бути неможливою або надто дорогою. Однак, якщо фізична поставка можлива, вона є більш безпечним способом виконання форвардного контракту для обох сторін. Це пов’язано з тим, що сторони не ризикують втратити гроші, якщо ціна товару або послуги на момент виконання контракту відрізняється від ціни, яка була погоджена сторонами при укладенні контракту.
- Складнішим у розумінні, але простішим у реалізації є спосіб завершення форварду відомий як “готівкове врегулювання”. Готівкове врегулювання форвардного контракту – це спосіб виконання зобов’язань за контрактом, при якому сторони не обмінюються товаром або послугою, а просто платять гроші одна одній. Це відбувається, коли ціна товару або послуги на момент виконання контракту відрізняється від ціни, яка була погоджена сторонами при укладенні контракту.
Готівкове врегулювання форвардних контрактів є популярним способом виконання зобов’язань, оскільки воно є простим і зручним. Однак воно також може бути ризикованим для однієї зі сторін контракту, якщо ціна товару або послуги на момент виконання контракту відрізняється від ціни, яка була погоджена сторонами при укладенні контракту.
Таким чином, за наявністю зобов’язання щодо передачі базового активу деривативний контракт може бути поставним (передбачає фізичну поставку базового активу), розрахунковим (передбачає готівкове врегулювання) або змішаним (є можливість змінювати спосіб виконання форварду).
Кому потрібні форвардні контракти?
Форвардні контракти можуть бути привабливим інструментом для осіб, що хочуть достовірно прогнозувати свою майбутню діяльність (розуміючи за якою ціною вони у майбутньому придбають або продадуть активи) та не бажають брати на себе існуючі ризики.
Форвардні контракти можуть використовуватися різними учасниками фінансового ринку, включаючи:
- підприємства, які хочуть застрахуватися від ризику зміни ціни товару або послуги, який вони купують або продають. Наприклад, компанія, яка збирається придбати пшеницю, може укласти форвардний контракт на покупку пшениці за певною ціною. Це допоможе компанії зафіксувати ціну пшениці, навіть якщо ціна на неї на ринку зміниться.
- інвесторів, які хочуть спекулювати на зміні ціни товару або послуги. Наприклад, інвестор може укласти форвардний контракт на покупку пшениці, якщо він вважає, що ціна пшениці зросте. Якщо ціна пшениці зросте, інвестор зможе отримати прибуток від свого форвардного контракту.
- фінансові установи, які хочуть забезпечити ліквідність на ринку. Наприклад, брокер може укласти форвардний контракт з клієнтом, який хоче купити пшеницю. Це допоможе брокеру забезпечити ліквідність на ринку пшениці.
Форвардні контракти можуть використовуватися для різних цілей, включаючи:
- захист від ризику зміни ціни;
- спекуляції на зміні ціни;
- забезпечення ліквідності на ринку.
Форвардні контракти є потужним інструментом, який може використовуватися для управління ризиком та спекуляції на ринку.
Чи є практика використання форвардів в Україні?
Україна має тривалий досвід використання форвардів і в першу чергу цей досвід пов’язаний з моделями фінансування будівництва.
Даний інструмент має великий потенціал та має попит з боку бізнесу. Проте, в процесі побудови фінансових моделей сторони в першу чергу зважають на податкові норми, а потім намагаються скористатися неврегульованістю законодавства щодо певних інструментів та механізмів. За таких умов дуже часто відбувається викривлення суті інструментів та механізмів, які давно використовуються на міжнародних ринках капіталу.
Саме тому дуже важливим є подальше надання роз’яснень щодо економічної суті та практики використання таких інструментів.
Читайте також:
- НКЦПФР планує припинити ведення Державного реєстру фінансових установ
- Онлайн-купівля ОВДП стала доступною іноземним громадянам
- Про побудову фондового ринку в Україні і цінні папери, – Голова Нацкомісії з цінних паперів
- НКЦПФР зможе самостійно допускати іноземні облігації в Україну
