11 липня 2022 року спливає термін подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Минулоріч напередодні дедлайну спостерігались черги, реєстратори не встигали опрацьовувати дані. Цього ж разу проблем із внесенням бенефіціарів не буде. Про це зазначив Міністр юстиції України Денис Малюська під час інтерв’ю для видання «Інтерфакс».
«Зараз вже є президентський законопроєкт, який уможливлює і онлайн-надання з кваліфікованим електронним підписом документа замість нотаріального посвідчення, і автоматичну перевірку внесених даних з наявними даними реєстрів. Якщо закон буде ухвалено досить швидко, то ми без проблем напишемо відповідне програмне забезпечення і встигнемо опрацювати. Разом із тим, законопроєкт передбачає, що дата надання відомостей про бенефіціарів буде прив'язана до дати створення компанії, у кожного буде свій дедлайн, і це розтягне кількість охочих у часі», – пояснив Міністр юстиції.
В часи масової цифровізації Мін’юст намагається також зменшити проблему з неоцифрованими даними БТІ завдяки пілотному проєкту. Суть у тому, що місцева влада і БТІ налагоджують електронний обмін між БТІ і нотаріусом. Нотаріус, до якого звертається клієнт, запитує інформацію в БТІ, звідки отримує інформацію в електронному вигляді з електронним підписом, власник надає документи, надходить оцифроване підтвердження з БТІ, і на підставі цієї інформації вже нотаріус або реєструє відчуження, або вносить дані у реєстр.
«Це відкидає можливість того, що хтось прийде з підробленими документами, з підробленою довідкою БТІ і спробує оформити угоду, ніби він є власником майна. Вже достатньо багато БТІ різного рівня міст приєдналися до проєкту. Ми хочемо показати, як це реально працює, що це захищає громадян, що це зручно, що не треба стояти в черзі в БТІ, а потім йти до нотаріуса. Ми спробуємо добровільно запустити якомога більше БТІ, а якщо не вдасться добровільно – будемо, знову ж таки, йти через закон і робити цю процедуру обов'язковою», – розповів Денис Малюська.
Говорячи про судові позови щодо анулювання реєстрації політичних партій, очільник Мін’юсту зазначив, що мета – не кількість партій регулювати, а те, щоб були дотримані вимоги закону. Після того, як були подані позови, було кілька виборів у мажоритарних округах, тож деякі партії прийняли в них участь. А отже, вони виконали вимоги закону, і це є підставою для відмови у задоволенні позову.
Щодо нещодавнього засідання в Європейському суді з прав людини (щодо Донбасу), Міністр юстиції України – судді ще не визначилися з правовою позицією по цій справі.
«Ця справа набагато складніша, ніж Кримська. Тому що в Криму було очевидно, хто захопив, коли і як. А тут і по часу є проблематика (в різний період часу були окуповані території), і по територіям (їх статус змінювався), і плюс росіяни активно використовують прецедент у справі "Грузія проти Росії", за яким, якщо йде військовий конфлікт – складно зрозуміти, хто ж порушує права людини і хто відповідальний, а тому в умовах бойових дій мова не може йти про ефективний контроль. А ми якраз доводимо ефективний контроль на Донбасі. І цей прецедент у грузинській справі теж істотно ускладнює роботу у нашій справі, хоча ситуації у Грузії та в Україні істотно відрізняються, і ми розраховуємо, що ЄСПЛ це визнає», – розповів Денис Малюська.
Читайте також:
У Мін’юсті нагадали про важливі аспекти подання інформації про кінцевого бенефіціарного власника
ентація першого у світі інтерактивного курсу «Визначеення кінцевого банефіціарного власника»
Щорічне підтвердження даних про кінцевого бенефіціарного власника
Регулятор планує затвердити положення про розкриття структур власності