Що таке кредитний ризик та чому він дуже важливий для банків?
Кредитний ризик — це ймовірність фінансових втрат у результаті неспроможності позичальника повернути кредит. У нормативних актах НБУ кредитний ризик визначено як розмір очікуваних втрат (збитків) за активом унаслідок дефолту боржника/контрагента.
Коли особа, яка взяла кредит, пропускає щомісячні виплати або взагалі не виконує своїх зобов'язань за кредитом, це призводить до збитків для кредитора. Навіть у випадку вилучення застави, час і кошти, витрачені на конвертацію її в гроші, можуть призвести до від'ємного фінансового результату для кредитора.
Управління кредитним ризиком
Оскільки кредитний ризик продовжує залишатися головним джерелом проблем у банках у всьому світі, вони повинні чітко усвідомлювати необхідність управління кредитним ризиком. Процес управління кредитним ризиком банку включає в себе ідентифікацію, вимірювання, оцінку, моніторинг та контроль ризиків. Це означає визначення можливих факторів ризику, оцінку їхніх можливих наслідків, стеження за діяльністю, що піддається впливу виявлених ризиків, і впровадження контролю для уникнення або зменшення негативних впливів.
Оцінка кредитного ризику
Кредитний ризик вимірюється кредиторами за допомогою власних інструментів оцінки ризику, які відрізняються залежно від фірми чи юрисдикції та базуються на тому, чи є боржник фізичною чи юридичною особою.
У кредитуванні фізичних осіб кредитори захочуть знати фінансовий стан позичальника – чи є у нього інші активи, інші зобов’язання, який їхній дохід (порівняно з усіма їхніми зобов’язаннями) і як виглядає їхня кредитна історія.
Кредитування юридичних осіб набагато складніше. Оцінка ризику такого кредиту потребує застосування різноманітних якісних і кількісних методів. Категорії якісної оцінки ризику включають:
- Розуміння того, що відбувається в бізнес-середовищі та економіці в цілому
- Аналіз галузі, в якій працює позичальник
- Оцінка самого бізнесу, включаючи його конкурентні переваги та стратегії зростання
- Аналіз та розуміння управління та власності (якщо бізнес є приватним). Репутація керівництва та особиста кредитна оцінка власника повинні бути включені в аналіз.
Кількісною частиною оцінки кредитного ризику є фінансовий аналіз. Кредитори оцінюють різні результати та фінансові показники, щоб зрозуміти загальний фінансовий стан позичальника.
Страхування кредитних ризиків
Одним із методів хеджування кредитного ризику може бути страхування випадку смерті та інвалідності позичальника. Якщо банк надає кредит фізичній особі, він може виступити як страховий агент, та запропонувати особі підписати договір добровільного страхування позичальника. За умовами такого договору банк є вигодонабувачем, який в разі настання страхового випадку отримає відшкодування. Це дозволяє банкам зменшити ризики та забезпечити стабільність їхнього портфеля кредитів.
Нормативи кредитних ризиків
Нормативи кредитного ризику банку спрямовані на уникнення надмірної концентрації кредитного ризику в установі, оскільки неплатоспроможність одного чи декількох контрагентів може значно підірвати стабільність банку та призвести до його банкрутства. В Україні вимоги до нормативів кредитного ризику для банків встановлені Національним Банком Україні і викладені в Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Сюди належать зокрема нормативи Н7, Н8, Н9.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) - спрямований на обмеження ризику, який виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх фінансових зобов'язань.
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) - призначений для контролю концентрації кредитного ризику за окремими контрагентами чи групою пов'язаних контрагентів.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) - має на меті обмежити ризик, що виникає при проведенні операцій з інсайдерами та може впливати на діяльність банку, особливо у випадках, коли угоди з інсайдерами укладаються на умовах, невигідних для банку, і це може створювати значні проблеми, оскільки в таких випадках складно об'єктивно оцінити фінансову стійкість контрагента.
Моніторинг кредитного ризику
Моніторинг кредитного ризику в банківській діяльності відіграє важливу роль у забезпеченні стійкості та ефективності їхньої діяльності. Цей вид моніторингу, визначений стратегією ризик-менеджменту, є невід'ємною складовою процесу управління кредитним портфелем. Законодавство України, регулятивні акти Національного банку та внутрішні положення банку визначають методологічну базу проведення моніторингу.
У кожному банку обов'язково має бути розроблене Положення про моніторинг кредитного портфеля, яке регламентує розподіл повноважень, нагляд за якістю кредитів та визначає заходи щодо управління заборгованістю. Моніторинг кредитного ризику на рівні кредитного портфеля включає систематичний аналіз показників кредитного ризику з метою виявлення факторів, що можуть впливати на ризик.
Особливу увагу приділяють моніторингу кредитного ризику окремого позичальника. Визначення його кредитоспроможності перед видачею кредиту та періодичний моніторинг протягом усього терміну дії угоди стають ключовими етапами. Банк також веде моніторинг дотримання позичальником умов угоди, цільового використання кредиту, стану забезпечення та нефінансової інформації про позичальника.
Співробітники банку на постійній основі здійснюють моніторинг кредитного ризику в розрізі окремого позичальника, враховуючи внутрішні документи та процедури формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями.
Отже, ефективний моніторинг кредитного ризику вимагає комплексного підходу, охоплюючи як загальні показники кредитного портфеля, так і індивідуальні аспекти кожного позичальника. Здійснюючи системний аналіз факторів, що впливають на кредитний ризик, банки можуть приймати обґрунтовані рішення щодо управління ризиками та підтримувати стабільність своєї фінансової діяльності.
