Голова Нацбанку розвіює міфи про довічний статус PEPs

Фактичні законодавчі зміни, їх суть та застосування на практиці

Голова НБУ Андрій Пишний роз'яснив, як мають застосовуватись норми закону щодо повернення довічного статусу PEPs банками і іншими фінансовими установами.

– Сподіваюся, що на третій день емоції трохи вщухли, і ми можемо продовжувати дискусію, спираючись виключно на факти, а не домисли, хибні очікування чи стереотипи.

Вже прозвучало багато думок, які, на жаль, у більшості не спираються на фактично ухвалені зміни, їх суть та причини, - пише Голова Нацбанку.

– Серед «мінусів» ухваленого закону про PEP називали кілька, що стосуються саме банківського сектору, тому прокоментую їх окремо.

Перший закид: відтепер до усіх РЕР довічно застосуватиметься посилений фінмоніторинг, а кожну трансакцію доведеться пояснювати та підтверджувати.

Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР.

Навіть якщо до вас застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це НЕ означає, що вони є безстроковими.

Про що йдеться в законі? Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками.

Другий закид: банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору.

– Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо, - заявляє А.Пишний. - І саме цей закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо РЕР непропорційних заходів.

Це ризик-орієнтовний підхід, який банки повинні застосовувати на практиці.

І вони вже знають, як працювати з ним, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році.

В 2023 році ми вже внесли відповідні зміни до своїх нормативно-правових актів, провели велику роз’яснювальну роботу з банками.

Тому можу повторити іще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР, це взагалі відмовити їм в обслуговуванні. Цю чітку позицію я доніс керівникам банків і AML-офіцерам під час останньої зустрічі.

Врешті-решт передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтовний підхід.

У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ.

А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн.

Голова НБУ наголошує, що:

– Такі суттєві зміни – це не якась забаганка чи непродуманий крок. Україна маємо чіткий курс на вступ до ЄС, має зобов’язання перед міжнародними партнерами, тому має діяти в межах міжнародно визнаних правил.

Ухвалений закон – це частина антикорупційної трансформації держави.

І хто б що не говорив, його норми щодо PEP відповідають і стандартами FATF, і Директиві ЄС 2015/849, і вимогам МВФ для отримання макрофінансової допомоги.

Зміни можуть бути неприємними, бо вони впливають на звичну реальність, хоча такі норми існували з 2020 до 2022 року. Але без змін не буде прогресу.

Саме зараз ми докорінно змінюємо в принципі ставлення до категорії РЕР в країні.

Адже вимоги стосовно них мають запобіжний, а не кримінальний характер і не повинні інтерпретуватися як такі, що певним чином таврують політично значущих осіб участю в якійсь неправомірній діяльності. Ось саме це якраз і суперечить і букві, і духові Директиві ЄС, і стандартам FATF.

Читайте також: