Національний банк України оприлюднив свою позицію щодо щодо законопроєкту № 10225-д про обіг віртуальних активів. НБУ підтримує врегулювання ринку віртуальних активів в Україні на основі європейського підходу MiCA, міжнародних стандартів і рекомендацій МВФ.
Наша принципова позиція: розвиток цього ринку не повинен створювати загроз для монетарного суверенітету, цінової та фінансової стабільності й економічної безпеки України.
НБУ активно долучався до опрацювання законопроєкту № 10225-д. У межах робочої групи за участю народних депутатів, НКЦПФР, представників ринку, державних органів і міжнародних партнерів вдалося досягти низки важливих компромісів.
Водночас процес опрацювання документа не був достатньо прозорим. Фінальну редакцію законопроєкту, рекомендовану профільним Комітетом Верховної Ради до другого читання, НБУ отримав лише вчора пізно ввечері. Вона не враховує низки принципових домовленостей, досягнутих під час роботи.
Сьогодні заступник Голови НБУ Олексій Шабан озвучив зауваження на засіданні Комітету, однак формат обговорення не дав змоги провести повноцінну фахову дискусію. Тому Національний банк публічно наголошує на трьох принципових ризиках:
1. Неконтрольований допуск іноземних токенів
Законопроєкт допускає вихід на український ринок іноземних токенів, які фактично можуть виконувати функції електронних грошей, але не підпадають під відповідне регулювання та нагляд у країнах емісії.
Це створює загрози для монетарного суверенітету, трансмісії монетарної політики, платіжної інфраструктури та фінансової стабільності.
Позиція НБУ: Національний банк повинен мати повноваження оцінювати ризики таких іноземних токенів та, за необхідності, обмежувати їх обіг в Україні – аналогічно до повноважень щодо токенів, емітованих в Україні.
2. Регуляторні прогалини та нерівні вимоги
Спрощений допуск іноземних віртуальних активів не повинен дозволяти обходити вимоги, встановлені для аналогічних українських активів.
Інакше виникають ризики неконтрольованого поширення окремих віртуальних активів і формування сегментів ринку, що фактично залишатимуться поза належним державним наглядом.
Позиція НБУ: правила допуску іноземних активів мають унеможливлювати обхід регуляторних вимог та регуляторний арбітраж і забезпечувати захист монетарного суверенітету та фінансової стабільності.
3. Ризики монополізації та корупції під час авторизації
Окремі положення законопроєкту створюють ризики монополізації ринку та можливих корупційних зловживань під час авторизації його учасників НКЦПФР.
Початкова позиція НБУ передбачала відсутність кількісних обмежень для операторів торговельних майданчиків за умови відповідності встановленим вимогам.
Заради компромісу НБУ погодився з пропозицією НКЦПФР обмежити на першому етапі кількість таких операторів трьома юридичними особами, визначеними за результатами конкурсного відбору.
Однак фінальна редакція законопроєкту не встановлює чіткої кількості операторів, які зможуть працювати протягом перших п’яти років. Це рішення повністю залишається на розсуд НКЦПФР без належних антиконкурентних запобіжників.
Позиція НБУ: необхідно усунути ризики монополізації та можливих корупційних зловживань, забезпечивши чіткі й прозорі правила авторизації.
Висновок
Розвиток ринку віртуальних активів і захист монетарної та фінансової стабільності не суперечать один одному. Проте сталий розвиток можливий лише за наявності чітких правил, належного регулювання та ефективного контролю за ризиками.
Національний банк доклав значних зусиль для пошуку компромісів і формування збалансованої моделі регулювання.
Однак неврахування принципових зауважень НБУ унеможливлює підтримку законопроєкту № 10225-д у поточній редакції.
Закликаємо парламентарів доопрацювати документ із залученням усіх учасників законодавчого процесу та врахувати зазначені зауваження.
Національний банк готовий і надалі конструктивно співпрацювати в межах свого мандата задля розвитку інноваційного ринку, який не створюватиме загроз для довіри до гривні, фінансової стабільності та економічної безпеки України.
Читайте також:
- Криптовалюта виходить із тіні: Україна готується до нового регулювання
- FATF посилює контроль за ринком віртуальних активів: запроваджується цільовий перегляд і прискорене оцінювання країн
- Латвія дозволить сплачувати податки криптовалютою з 2027 року
- З 1 липня в ЄС повністю запрацює MiCA: крипторинок переходить на нові правила
- Банки автоматично шукатимуть рахунки боржників
