Заходи впливу Національного банку у вересні місяці до фінансових установ

Про це повідомляє пресслужба регулятора
 

Національний банк України за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – ПВК/ФТ), а також вимог валютного законодавства у вересні 2023 року застосував до одного банку та десяти небанківських фінансових установ заходи впливу. Про що повідомив на своєму сайті.

Заходи впливу, а саме штрафні санкції та письмові застереження, застосовано до банку та небанківських фінансових установ загалом стосовно порушення законодавства щодо запобігання та протидії і деяких питаннях валютного законодавства:

  • за порушення вимог частин першої та другої статті 7 Закону № 361-IХ у частині неналежного виконання небанківськими установами обов’язку застосовувати у своїй діяльності ризик-орієнтований підхід, здійснювати оцінку ризиків, притаманних їх діяльності;
  • абзаців першого та другого частини першої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання банком обов’язку з урахуванням вимог законодавства розробляти, впроваджувати та оновлювати внутрішні документи з питань ПВК/ФТ, а також у частині відсутності у внутрішніх документах з питань ПВК/ФТ процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками;
  • пункту 2 частини другої статті 8 Закону № 361-ІХ у частині невиконання обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу (з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних її діяльності, розробляти та впроваджувати внутрішні документи з питань запобігання та протидії; щодо здійснення належної перевірки нових та існуючих клієнтів;  здійснювати оцінку ризиків, притаманних ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів); здійснювати заходи стосовно клієнта, який є членом сім’ї політично значущої особи);
  • пункту 3 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині незабезпечення функціонування належної системи управління ризиками, незастосування у своїй діяльності банком ризик-орієнтовного підходу та невжиття належних заходів з метою мінімізації ризиків;
  • пункту 4 частини другої статті 8, частин другої та четвертої статті 11 Закону про ПВК/ФТ у частині неналежного виконання установою обов’язку щодо здійснення належної перевірки клієнтів, а саме нездійснення верифікації клієнтів у порядку, визначеному законодавством з питань ПВК/ФТ та нездійснення верифікації клієнтів до встановлення ділових відносин;
  • пункту 15 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ, абзацу четвертого пункту 41 розділу ІV Положення № 90 в частині неналежного виконання установою обов’язку своєчасно та в повному обсязі подавати на запити Національного банку достовірну інформацію та/або документи, копії документів або витяги з документів, необхідні для здійснення нагляду у сфері ПВК/ФТ;
  • пункту 18 частини другої статті 8 Закону про ПВК/ФТ у частині незберігання документів (у тому числі електронних), їх копій, записів, даних, інформації щодо заходів, вжитих з метою виконання вимог у сфері ПВК/ФТ, зокрема щодо здійснення належної перевірки клієнта;
  • частини другої статті 14 Закону про ПВК/ФТ у частині нездійснення належної перевірки до проведення платіжної операції шляхом верифікації платника (ініціатора) в частині даних, наведених у пункті 1 частини першої цієї статті, на підставі офіційних документів або інформації, отриманої з офіційних та/або надійних джерел;
  • пункту 26 розділу ІІ Положення про порядок організації та здійснення нагляду у сфері фінансового моніторингу, валютного нагляду, нагляду з питань реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 червня 2020 року № 90 (далі – Положення № 90), в частині надання банком недостовірної інформації на запити Національного банку стосовно виконання банком вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ, необхідної Національному банку для здійснення ним нагляду в цій сфері;
  • абзацу четвертого пункту 41 розділу ІV Положення № 90, що полягає в несвоєчасному наданні установою інформації про валютні операції на запит Національного банку;
  • пункту 20 додатка 1 до Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (далі – Положення № 107), у частині неналежного виконання установою обов’язку щодо формування та ведення анкет клієнтів; невідповідності внесеної до анкети інформації (даних) копіям наявних документів;
  • підпункту 4 пункту 2 постанови та пунктів 17, 18 розділу ІІ «Положення про здійснення банками фінансового моніторингу», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (далі – Положення № 65). Порушення полягає в неналежному виконанні банком обов’язку щодо забезпечення у строк до 30 червня 2021 року запровадження комплексної інтегрованої системи автоматизації процесів фінансового моніторингу, що має забезпечувати здійснення (налаштування та автоматизацію) процесів;
  • пунктів 11, 12 розділу ІІ Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 13 листопада 2018 року № 120 (далі – Правила № 120), що полягає в поданні установою до Національного банку звітності з питань ПВК/ФТ з помилками;
  • пункту 5, 6 розділу ІІ Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України в умовах особливого періоду, затверджених постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 2018 року № 140 (далі – Правила № 140) та пунктів 12, 13 додатка до Правил № 140 у частині неподання до Національного банку звітності з питань ПВК/ФТ;
  • частина перша стаття 10, частини сьомої статті 11 Закону України “Про валюту і валютні операціїˮ (далі – Закон про валюту) в частині порушення установою порядку здійснення валютного нагляду, встановленого Національним банком, що полягає в невизначенні у внутрішніх документах (процедурах, програмах, положеннях, процесах) порядку організації здійснення валютних операцій з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

 

Читайте також:

 

 

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial