Національний банк вимагає від банківської системи детальні звіти щодо впровадження та розвитку фінансового моніторингу у своїх структурах, про це інформує «Мінфін».
Згідно листа регулятора № 25−0007/87559, у якому Нацбанк посилається на положення Європейського банківського органу щодо організації процедури та методології процесу наглядових перевірок та оцінок (Supervisory Review and Evaluation Process, SREP), звіти мають бути подані до 1 березня 2024 року.
Із запиту Нацбанку зрозуміло, що існує намір з'ясувати, як банківські установи на практиці впроваджують вимоги щодо фінансового моніторингу (згідно Постанови НБУ № 65 від 19.05.2020 року) та які власні підходи/механізми впроваджують.
У листі № 25−0007/87559 регулятор інформує, що прагне отримати інформацію за трьома напрямками:
- Внутрішні документи банку щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму, що діють станом на 31.12.2023, а також діють на дату надання банком відповіді на цей лист: політику, правила, програми, методики, інші документи, розроблені та затверджені банком метою належного виконання функцій суб'єкта первинного фінансового моніторингу (порядки, техкарти, регламенти тощо).
• Документ з результатами оцінки ризик-профілю банку чинним на дату надання банком відповіді, з обґрунтуванням та описом здійснених розрахунків ризиків, характерних для діяльності банку.
• Інформація у вигляді заповненої Анкети, а також копії документів, посилання на які в ній вказані.
До вище згаданого листа додається анкета з 81 питанням, що охоплює всю діяльність банку з фінансового моніторингу. Від чисельності, бюджетів підрозділів фінмоніторингу, процедур їх доповідей на правління та наглядову раду, старих/нових методик до механізмів роботи автоматизованих систем фінмону та відстеження ризиків при погашенні кредитів (з урахуванням швидкості внесення коштів та джерел їх походження). Причому відповіді на анкету мають супроводжуватися підтверджуючою документацією.
«Наголошуємо, що використання банками формального підходу до надання відповідей Національному банку, не надання розгорнутих відповідей, не надсилання копій документів/інформації негативно впливає на загальну оцінку банку у сфері НПОС/ФТ (нагляду за банками у сфері протидії відмиванню коштів/фінансуванню тероризму) та, як наслідок, істотно впливає на загальну оцінку банку SREP, що складається за висновками всіх підрозділів Національного банку», — наголошується в листі Нацбанку.
Читайте також:
- Оновлено порядок застосування заходів впливу до банків
- Заходи впливу Національного банку у жовтні місяці до фінансових установ
- Роз’яснення та рекомендації Нацбанку щодо ідентифікації та верифікації клієнтів
- Держфінмоніторинг опублікував дайджест актуальних новин світу в сфері ПВК/ФТ за жовтень 2023 року
- НБУ оновив критерії оцінки ризику учасників ринку небанківських фінпослуг
