Аналіз статті 209 Кримінального кодексу України від Держфінмоніторингу

Остання трансформація статті 209 Кримінального кодексу України відбулася внаслідок прийняття нового Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»

В кримінальному праві України стаття, яка встановила кримінальну відповідальність за легалізацію майна здобутого злочинним шляхом вперше з’явилась в 2001 році з прийняттям Верховною Радою України нової редакції Кримінального кодексу України. За роки існування цієї статті в Кримінальному кодексі України вона зазнала значних трансформацій.

Остання трансформація статті 209 Кримінального кодексу України відбулася внаслідок прийняття Парламентом нової редакції Закону України № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набрав чинності 28 квітня 2020 року.

Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом статтею 209 Кримінального кодексу України визначається як набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Держфінмоніторингом підготовлено дослідження на тему «Аналіз статті 209 Кримінального кодексу України» в якому розглянуто:

• • об’єкт, предмет та суб’єкт злочину;  
  • об’єктивну та суб’єктивну сторону злочину;
  • кваліфікуючі ознаки злочину;
  • проблематику автономного розслідування та автономного засудження за легалізацію (відмивання) майна, одержаних злочинним шляхом.

Корисні посилання:

• Дослідження Держфінмоніторингу на тему «Аналіз статті 209 Кримінального кодексу України»

Читайте також:

• Оприлюднено проєкт наказу Мінфіну щодо порядку надання інформації з моніторингу фінансових операцій
• Проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Порядку прийняття ДСФМУ рішень (доручень) про зупинення фінансових операцій»

(фото з сайту pixabay)