Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) оприлюднила спеціальний аналітичний звіт «Targeted Report on Regulatory Challenges from Decentralised Finance», присвячений сучасним викликам регулювання сектору децентралізованих фінансів (DeFi). Документ оновлює рекомендації FATF, викладені ще у 2021 році, та враховує стрімке зростання ринку DeFi, який за останні роки став одним із найдинамічніших сегментів криптоекономіки.
Попри те, що DeFi поки що становить лише невелику частину глобального ринку віртуальних активів, його значення для світової фінансової системи постійно зростає. Все більше інституційних інвесторів, постачальників послуг з віртуальними активами (VASP) та інших регульованих фінансових установ інтегрують DeFi-рішення у свою діяльність. Саме тому FATF приділяє особливу увагу ризикам використання цих технологій для відмивання коштів (ML), фінансування тероризму (TF) та фінансування розповсюдження зброї масового знищення (PF).
DeFi відкриває нові можливості, але створює і нові ризики
У звіті зазначається, що децентралізовані фінанси мають значний потенціал для розвитку фінансових технологій. Смартконтракти, автоматизоване виконання фінансових операцій, відкритий програмний код та можливість здійснювати транскордонні операції без посередників сприяють розвитку інновацій.
Водночас саме ці особливості роблять DeFi привабливим середовищем для злочинців. FATF звертає увагу, що все частіше децентралізовані протоколи використовуються:
- організованими мережами з відмивання коштів;
- операторами програм-вимагачів (ransomware);
- шахрайськими криптопроєктами;
- хакерськими угрупованнями;
- мережами, пов’язаними з фінансуванням розповсюдження зброї.
Для приховування походження коштів активно застосовуються такі механізми, як chain hopping (переміщення активів між різними блокчейнами), кросчейн-мости (cross-chain bridges), децентралізовані біржі (DEX), криптоміксери та складні багаторівневі схеми переміщення активів.
Ключова проблема — хто контролює DeFi
Одним із центральних питань нового звіту стало визначення того, коли DeFi-протокол фактично має контролера.
FATF наголошує, що її стандарти є технологічно нейтральними. Вони застосовуються не до самої технології блокчейн чи смартконтрактів, а до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють фінансову діяльність або мають достатній рівень контролю над DeFi-проєктом.
У документі запропоновано три категорії DeFi-проєктів:
- централізовані DeFi, де контролери можуть бути чітко визначені;
- проєкти, де контроль існує, але встановити контролера складно через псевдонімність учасників;
- справді децентралізовані протоколи, де жодна особа не має вирішального впливу.
Саме перші дві категорії, на думку FATF, повинні підпадати під вимоги щодо ліцензування, нагляду та виконання процедур AML/CFT.
Як визначити наявність контролю
Новий звіт значно деталізує критерії, які можуть використовувати регулятори для встановлення фактичного контролю над DeFi-протоколами.
Серед можливих індикаторів FATF називає:
- можливість оновлення або зміни смартконтрактів;
- адміністративні права на зміну параметрів протоколу;
- концентрацію governance-токенів у невеликої кількості власників;
- контроль над скарбницею (treasury) проєкту;
- контроль над вебінтерфейсами та мобільними застосунками;
- управління оракулами та іншою критичною інфраструктурою;
- отримання основної частини доходів від роботи протоколу;
- вплив на розвиток проєкту, дорожню карту та команду розробників.
На думку FATF, багато проєктів, які позиціонують себе як повністю децентралізовані, на практиці залишаються керованими невеликою групою осіб.
Виклики для регуляторів
У звіті зазначено, що більшість держав поки не готові ефективно контролювати DeFi.
За результатами опитування FATF:
- лише 26 із 142 юрисдикцій провели окрему оцінку ризиків DeFi;
- 132 країни повідомили, що не ідентифікували DeFi-проєкти, які працюють на їхній території;
- лише 4 юрисдикції запровадили процедури ліцензування таких проєктів;
- фактично ліцензії отримали лише 2 DeFi-проєкти.
Основними причинами називаються транскордонний характер DeFi, відсутність чіткої юрисдикції, недостатній рівень технічної експертизи та складність встановлення осіб, які здійснюють реальний контроль.
Що рекомендує FATF
Організація рекомендує державам застосовувати функціональний та ризик-орієнтований підхід до регулювання DeFi. Зокрема, країнам пропонується:
- проводити окрему оцінку ризиків DeFi;
- визначати осіб, які здійснюють контроль або мають суттєвий вплив на протоколи;
- запроваджувати ліцензування та реєстрацію таких учасників;
- здійснювати належний нагляд за їх діяльністю;
- активніше використовувати аналітику блокчейнів та сучасні технології цифрової ідентифікації;
- розробляти рекомендації для фінансових установ і VASP щодо взаємодії з DeFi-протоколами.
Окрему увагу FATF приділяє фінансовим установам, які працюють із DeFi. Банки та постачальники послуг із віртуальними активами повинні оцінювати ризики взаємодії з такими платформами, перевіряти наявність процедур KYC (Know Your Customer — «Знай свого клієнта») та CDD (Customer Due Diligence — належна перевірка клієнта), а також використовувати інструменти моніторингу блокчейн-транзакцій у режимі реального часу.
Висновок
Новий звіт FATF демонструє, що міжнародний підхід до регулювання DeFi переходить від загальних рекомендацій до більш практичних механізмів нагляду. Основний акцент зроблено не на технології як такій, а на пошуку осіб, які фактично контролюють децентралізовані фінансові сервіси.
Для банків, небанківських фінансових установ, VASP та комплаєнс-підрозділів це означає необхідність більш глибокого аналізу DeFi-платформ, оцінки їх корпоративної структури, механізмів управління та ризиків фінансових злочинів. Очікується, що запропоновані FATF підходи стануть основою для подальших змін національного законодавства та міжнародної практики у сфері фінансового моніторингу криптоактивів.
Ознайомитись зі Звітом на мові оригіналу за посиланням.
Читайте також:
