Ключові вимоги Національного банку України до банків у сфері запобігання легалізації злочинних доходів залишаються незмінними: і далі суворо дотримуватися норм законодавства України, а також рекомендацій регулятора.
На цьому наголосила директор Департаменту фінансового моніторингу Анна Липська під час традиційної зустрічі з відповідальними працівниками банків за проведення фінансового моніторингу.
Під час зустрічі фахівці департаменту представили актуальні кейси з прикладами виявлених порушень банками вимог законодавства України і нормативно-правових актів Національного банку у сфері запобігання легалізації доходів, зокрема під час здійснення за дорученням клієнтів оплати товарів у межах державних контрактів, імпортних операцій, зняття готівки, валютно-обмінних операцій, обслуговування РЕР.
Рекомендації Національного банку під час обговорення цих кейсів стосувалися:
- своєчасного виявлення компаній-оболонок для уникнення проведення операцій за їх участю;
- дієвих заходів підтвердження здійснення компаніями реальної господарської діяльності;
- виявлення операцій з ознаками так званих скруток та запобігання їх проведенню;
- уникнення проведення операцій за наданими клієнтами документами з ознаками підробки;
- використання інших ефективних інструментів для мінімізації ризиків.
Також учасники зустрічі обговорили питання застосування ризик-орієнтованого підходу банками до операцій клієнтів із внесення застави до Вищого антикорупційного суду.
Ризик-орієнтований підхід не означає ані ігнорування банками встановлених вимог законодавства України, ані необґрунтовану відмову (де-рискінг) в обслуговувані певним категоріям клієнтів.
Так, банки мають ретельно аналізувати відповідні операції та звертати увагу на підтвердження джерел походження коштів, у тому числі готівкових, фінансовий стан платника, зв’язки заставодавця та особи, за яку вноситься застава, ознаки попереднього акумулювання коштів або дроблення операцій тощо.
Водночас операція внесення коштів як застави в кримінальному провадженні не має автоматично відноситись до підозрілої.
Те ж стосується обслуговування PEP. У будь-якому випадку рішення про проведення операції або відмову від її проведення має бути наслідком детального аналізу, у тому числі з урахуванням історії відносин з клієнтом та джерел походження безготівкових коштів (незалежно від часу їх перебування на рахунку) або джерел готівкових коштів (незалежно від факту наявності інформації про них в декларації НАЗК).
Серед причин відмов у проведенні операцій із внесення застави представники банків відзначили відсутність у платника документального підтвердження джерел походження коштів, зокрема готівкою, дроблення операцій із внесення застав, внесення коштів із використанням компаній-оболонок.
Крім того, банки відзначили репутаційні ризики через негативний інформаційний фон навколо цієї тематики, а також потребу в часі для здійснення детального аналізу таких операцій з отриманням додаткових документів для формування належних висновків та прийняття рішення відповідно до вимог законодавства України.
Найближчим часом Національний банк підготує для банків детальне роз’яснення за результатами наглядових дій щодо внесення застав.
Читайте також:
