З 23 жовтня 2026 року в Україні запрацюють нові правила цифровізації виконавчого провадження: автоматизована система виконавчого провадження взаємодіятиме з банками, небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей для пошуку рахунків і гаманців боржників та звернення стягнення на кошти.
7 квітня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 4833-IX, який передбачає комплексне оновлення окремих процедур примусового виконання судових рішень та цифровізацію взаємодії між виконавцями, фінансовими установами й державними реєстрами. Основна частина положень Закону набирає чинності 23 жовтня 2026 року.
Одним із ключових нововведень стане автоматизація роботи з коштами боржників на рахунках та електронними грошима.
Як працюватиме новий механізм
Звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржника здійснюватиметься через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) шляхом електронної інформаційної взаємодії виконавців із надавачами платіжних послуг.
Для цього передбачено використання програмних інтерфейсів API, які забезпечуватимуть автоматизований обмін інформацією між системами. Відповідний порядок затверджений наказом Міністерства юстиції України від 9 липня 2026 року № 1837/5.
Йдеться не лише про банки. До механізму належатимуть також:
- небанківські надавачі платіжних послуг;
- інші фінансові установи у передбачених законом випадках;
- емітенти електронних грошей.
Тобто процедура охоплюватиме не тільки традиційні банківські рахунки, а й електронні гроші та електронні гаманці.
Що саме зможе робити система
Через електронну взаємодію виконавець зможе направляти фінансовій установі відповідні документи, а отримання та обробка інформації відбуватимуться через АСВП.
Автоматизація стосуватиметься, зокрема:
- отримання інформації про рахунки та електронні гаманці боржника;
- накладення арешту на кошти та електронні гроші;
- направлення документів для звернення стягнення;
- списання коштів у порядку, передбаченому законодавством;
- зняття арешту після виникнення відповідних підстав.
Мін’юст уже затвердив оновлений порядок звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників, який передбачає саме електронну взаємодію виконавців і надавачів платіжних послуг через АСВП.
Банки та фінансові установи взаємодіятимуть із системою через API
Новий підхід передбачає перехід від значної частини ручного документообігу до автоматизованого обміну.
АСВП та інформаційні системи надавачів платіжних послуг взаємодіятимуть через API. За технічної можливості документи та інформація передаватимуться в електронній формі.
Якщо електронна взаємодія тимчасово неможлива через технічні або програмні несправності, передбачена можливість використання паперової форми з подальшим переходом до електронного обміну після усунення технічних проблем.
Окремі операції також виконуватимуться з високою періодичністю. Наприклад, у передбаченому порядку АСВП щогодини перевірятиме наявність сформованих банком стягувача виписок щодо проведених операцій.
Пошук активів не обмежиться рахунками
Закон № 4833-IX передбачає ширшу цифрову взаємодію АСВП з державними інформаційними системами та реєстрами.
Зокрема, йдеться про інформацію щодо:
- банківських рахунків та електронних гаманців;
- електронних грошей;
- цінних паперів, що існують в електронній формі;
- нерухомого майна та майнових прав;
- транспортних засобів;
- доходів та інших відомостей, необхідних для виконання рішення.
Також передбачається електронна взаємодія з державними реєстрами, зокрема з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним реєстром боржників. Для цього Мін’юст уже затвердив окремий порядок електронної інформаційної взаємодії.
Що буде після повного погашення боргу
Закон передбачає автоматизацію і зворотного процесу.
Для виконавчих проваджень, на які поширюється відповідна норма, у разі надходження суми, достатньої для погашення вимог стягувача, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та винагороди приватного виконавця, АСВП формуватиме повідомлення про погашення заборгованості.
Таке повідомлення є підставою для виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та зняття арешту з коштів, електронних грошей і відповідних цінних паперів.
Таким чином, після повного виконання рішення окремі процедури також переводяться в автоматизований формат.
Перевірятимуть майновий стан боржника систематично
Нові правила передбачають більш регулярну перевірку майнового стану боржника.
Після відкриття або поновлення виконавчого провадження перевірка має проводитися у встановлений законом строк, а надалі інформація щодо окремих видів активів перевірятиметься періодично.
Зокрема, передбачено регулярну перевірку інформації щодо рахунків та електронних гаманців, а також щодо нерухомого і рухомого майна, майнових прав та доходів.
Це означає, що зміна фінансового або майнового стану боржника зможе оперативніше потрапляти в поле уваги виконавчого провадження.
Передбачено автоматизацію зняття арешту
Окремий блок змін стосується зняття арештів.
Якщо заборгованість погашена у випадках, передбачених Законом, автоматизована система формує відповідне повідомлення, яке є підставою для подальшого зняття арешту.
Тобто процедура має бути тісніше пов’язана з фактичним виконанням рішення, а не залежати виключно від ручного обміну документами між виконавцем та фінансовою установою.
Що зміниться для боржників
Для боржника ключова зміна полягає в тому, що наявність коштів або електронних грошей у різних фінансових сервісах не означатиме, що вони залишатимуться поза межами виконавчого провадження.
Закон прямо передбачає механізми звернення стягнення на кошти та електронні гроші, що перебувають на рахунках або електронних гаманцях у банках, небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей.
Водночас звернення стягнення здійснюється в межах та з урахуванням обмежень, установлених законодавством. Тобто нові цифрові механізми не скасовують передбачені законом гарантії щодо майна та коштів, на які не може бути звернено стягнення.
Обмеження щодо єдиного житла
Закон також містить гарантії щодо єдиного житла боржника.
Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій воно розташоване, не здійснюється.
Водночас закон передбачає винятки, зокрема для випадків, коли таке майно є предметом застави або іпотеки, а також щодо окремих вимог про відшкодування шкоди.
Окремі гарантії також діють для визначених законом захищених категорій громадян на період воєнного стану та протягом встановленого законом періоду після його припинення або скасування.
Поновлення виконавчого провадження
Ще одна новела — врегулювання процедури поновлення виконавчого провадження після повернення виконавчого документа стягувачу.
Закон визначає можливість поновлення, зокрема, за заявою стягувача, боржника, прокурора у передбачених законом випадках або за заявою чи повідомленням суду.
Після отримання відповідної заяви виконавець має винести постанову про поновлення виконавчого провадження у встановлений законом строк, після чого виконавчі дії можуть продовжуватися.
Що це означає для стягувачів
Для стягувачів зміни мають значення насамперед через розширення електронної взаємодії та можливість швидше отримувати інформацію про активи боржника.
АСВП поступово стає не просто системою обліку виконавчих проваджень, а інструментом автоматизованої взаємодії з банками, платіжними установами та державними реєстрами.
Це має скоротити кількість ручних операцій та пришвидшити окремі технічні етапи виконання судових та інших рішень.
Коли запрацюють нові правила
Закон № 4833-IX був ухвалений Верховною Радою України 7 квітня 2026 року. Основна частина його положень набирає чинності 23 жовтня 2026 року.
Для реалізації нових положень Міністерство юстиції вже затвердило низку підзаконних актів, зокрема наказ № 1837/5 від 9 липня 2026 року щодо порядку звернення стягнення на кошти та електронні гроші боржників, а також наказ № 1943/5 від 22 липня 2026 року щодо електронної взаємодії Єдиного реєстру боржників із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.
Таким чином, з 23 жовтня 2026 року виконавче провадження в Україні переходить на більш автоматизовану модель взаємодії з фінансовими установами та державними реєстрами. Для боржників це означає швидше виявлення коштів та інших активів, а для стягувачів — цифровізацію значної частини процедур, пов’язаних із виконанням рішень.
Читайте також:
