Додаткові роз’яснення НБУ щодо розкриття банками інформації про зв’язки клієнтів з країною-агресором

Національний банк України на своєму сайті надав додаткові роз’яснення щодо розкриття банками інформації про зв’язки клієнтів/користувачів з країною, що здійснює збройну агресію проти України в розділі «Нові питання банків щодо отриманих роз’яснень НБУ з практичної реалізації вимог Постанови Правління НБУ №26 від 16.03.2023 року "Про розкриття інформації щодо зв’язків клієнтів із державою, що здійснює збройну агресію проти України" (далі – Постанова №26) (опубліковано: Національний банк України/Нагляд/Фінансовий моніторинг/Питання та відповіді).

Раніше на сайті НБУ було опубліковано роз’яснення НБУ до 31 питання банків щодо практичної реалізації вимог Постанови №26. Зараз додано роз’яснення ще на 9 нових питань банків щодо вимог Постанови №26, а саме:

Запитання 1.

В постанові №26 відсутній обсяг інформації, яку банки повинні отримувати при відкритті рахунків типу ЛОРО, чи означає це, що банки при заповненні опитувальників відповідно до Постанови №26 повинні надавати перелік клієнтів та їх ідентифікаційні дані, як це визначено в додатку? Чи достатньо буде отримати інформацію про наявність/відсутність таких клієнтів без зазначення їх ідентифікаційних даних?

Роз’яснення НБУ: Постановою № 26 встановлено обов’язок для усіх банків України та філій іноземних банків в Україні (далі – банки) забезпечити під час своєї діяльності виявлення та документування інформації про зв’язки клієнтів та їх контрагентів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, та громадянами/резидентами такої держави, та надавати таку інформацію на запит Національного банку, вимоги Постанови № 26 не застосовуються до клієнтів, які є банками, а також їх контрагентів.

Відповідно при відкритті рахунків типу ЛОРО відсутня необхідність запитувати у банків-контрагентів інформацію на виконання Постанови № 26.

Відповідне питання було врегульовано під час внесення змін до Постанови № 26.

Запитання 2.

Чи повинні банки запитувати інформацію відповідно до Постанови №26 при укладанні міжбанківських угод (конвертаційні угоди, угоди типу СВОП, угоди з купівлі та продажу готівкових коштів за безготівкові тощо)? Чи потрібно таку інформацію отримувати при укладанні кожної угоди, адже інформація про наявність/відсутність клієнтів, які мають відношення до держави – агресора в банку може змінюватись щодня?

Роз’яснення НБУ: Постановою № 26 встановлено обов’язок для усіх банків України та філій іноземних банків в Україні (далі – банки) забезпечити під час своєї діяльності виявлення та документування інформації про зв’язки клієнтів та їх контрагентів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, та громадянами/резидентами такої держави, та надавати таку інформацію на запит Національного банку, вимоги Постанови № 26 не застосовуються до клієнтів, які є банками, а також їх контрагентів. 

Запитання 3.

Що робити у випадку ненадання або наданням банками неправдивої інформації, зокрема, щодо відсутності ділових відносин з громадянами держави-агресора, юридичними особами, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства держави-агресора, якщо банку відомо, що такі клієнти є?

Роз’яснення НБУ: Питання встановлення винятку для клієнтів, які є банками України, було врегульовано під час внесення змін до Постанови № 26.

Запитання 4.

Інформацію, згідно вимог підпунктів 10 та 11 Постанови №26 щодо кінцевого бенефіціарного власника потрібно отримати щодо платника-нерезидента, або сторони договору (у випадках, коли платником виступає 3-тя сторона)?

Роз’яснення НБУ: З урахуванням визначення ділових відносин у Постанові 26 вважаємо, що підпунктами 10-11 пункту 1 Постанови 26 вимагається отримати інформацію саме щодо сторін договору. При цьому, якщо у банку є обґрунтовані підстави вважати, що треті особи також мають зв’язки з державою агресором, банк може зібрати інформацію і щодо таких третіх осіб.

Запитання 5

Чи може банк відмовити клієнту у зарахуванні коштів, які надійшли на його рахунок в іноземній валюті з-за кордону згідно інформації з вхідного свіфт-повідомлення від банку-кореспондента або у здійсненні купівлі іноземної валюти та/або транскордонного переказу коштів в іноземній валюті на користь нерезидента-контрагента за договором ЗЕД за умов ненадання  клієнтами – юридичними особами до банку інформації щодо відсутності ділових відносин з громадянами держави-агресора, юридичними особами, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства держави-агресора визначення яких наведено у підпунктах 9,10 та 11 Постанови №26, за експортним чи імпортним договором ЗЕД?

Роз’яснення НБУ: Законодавство України і Постанова 26 не встановлює обов’язку відмовляти в проведенні фінансової операції клієнту, який не надав на запит банку необхідну інформацію.

Водночас, Банк може передбачити у договорах з клієнтами можливість розривання ділових відносин у разі не надання клієнтом інформації про зв’язки з державою-агресором.

Запитання 6.

Просимо розглянути можливість внесення наступних змін до абзацу першого п.1 Постанови №26 (додано в дужках):

"1. Банкам України та філіям іноземних банків в Україні (далі - банк) забезпечити під час своєї діяльності виявлення та документування інформації про зв'язки клієнтів (окрім, фінансових установ, в тому числі банків - резидентів та нерезидентів України, їх філій)".

На час внесення вищезазначених змін дозволити не збирати інформацію, передбачену Постановою №26 для фінансових установ, банків - резидентів та нерезидентів України, їх філій.

Дана пропозиція обумовлена наступними аргументами:

• складний правовий режим передачі персональних даних клієнтів між банками, фінансовими установами;
• можлива велика клієнтська база, обслуговування якої здійснюється не в звітному банку;
• обов’язок виявлення та документування, а в майбутньому – передачі даних у вигляді статзвітності – встановлений для банків України та філій іноземних банків в Україні, тобто інформація про клієнтську базу та їх контрагентів збиратиметься кожним банком та буде передаватись до НБУ. Немає сенсу звітному банку-контрагенту передавати аналогічну інформацію по його клієнту – банку.

Роз’яснення НБУ: Питання щодо виключення українських банків з переліку клієнтів для цілей Постанови № 26 було врегульовано постановою Правління Національного банку України від 26 грудня 2023 року № 188 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 16 березня 2023 року № 26".

З урахуванням внесених змін вимоги пункту 1 Постанови № 26 щодо виявлення та документування інформації не застосовується до:

1. інших банків України, які користуються послугами банків України;
2. осіб, які користуються послугами фінансових установ, які є клієнтами банків України.

Водночас вважаємо, що небанківські установи недоцільно виключати, адже вимоги Постанови № 26 стосуються вивчення банками своїх клієнтів, у тому числі фінансових установ.

Запитання 7.

Наразі, на банки розповсюджуються два нормативні документи щодо виявлення інформації по клієнтах, які мають зв’язки із державою, що здійснює збройну агресію проти України - Постанова №26 та Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) від 21.02.2023 року №181 "Про встановлення порядку розкриття емітентами цінних паперів інформації щодо наявності зв'язків з іноземними державами зони ризику під час дії воєнного стану" (далі – Рішення №181). Чи повинні банки надавати однакову інформацію до НКЦПФР та НБУ про зв’язки з державою, що здійснює збройну агресію?

Роз’яснення НБУ: Вважаємо, що у вимогах Постанови № 26 та Рішення №181 відсутнє дублювання – відповідно до Рішення №181 емітент, у тому числі банк, подає інформацію лише щодо власне емітента (тобто про зв’язки саме банку), а на виконання Постанови № 26 – щодо зв’язків клієнтів банку.

Запитання 8.

Чи можуть банки для виявлення зв’язків контрагентів із державою, що здійснює збройну агресію проти України, застосовувати ризик-орієнтований підхід, затверджений внутрішніми документами банку? Наприклад, використовувати різні трешхолди по проведених клієнтами операцій по Україні та по операціях за/із-за кордону, терміну тривалості ділових відносин, кількості операцій проведених в межах таких ділових відносин.

Роз’яснення НБУ: Метою Постанови №26 є охоплення якомога ширшого кола клієнтів. Відповідно банк повинен здійснити збір та документування інформації про всіх клієнтів.

При цьому, ризик-орієнтовний підхід можна використовувати наприклад для формування пріоритетності груп клієнтів для отримання інформації про зв’язки та для її актуалізації.

Запитання 9.

Чи зобов’язаний Банк здійснювати заходи, передбачені Постановою № 26, по відношенню до клієнтів, які не користуються банківськими послугами Банку, проте користуються послугами Банку на ринках капіталу (наприклад, послуги з торгівлі фінансовими інструментами, депозитарні послуги)?

Роз’яснення НБУ: Так. Метою Постанови №26 є охоплення якомога ширшого кола клієнтів, не тільки тих, які користуються саме банківськими послугами.

Читайте також:

• Нацбанк надав ряд роз’яснень для фінансових установ по Постанові №107 та Положенню №199
• Національний банк України завершує оновлення нормативно-правової бази відповідно до нових Законів України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», «Про страхування» і «Про кредитні спілки»
• Заходи впливу Національного банку до фінансових установ
• Перевірка клієнтів РЕРів, оцінка ризиків бенефіціарних власників та закон про корпоративну кримінальну відповідальність – що передбачає Меморандум з МВФ