Новації в банківському регулюванні: Україна наближається до стандартів ЄС

Національний банк продовжує євроінтеграційний курс України у сфері регулювання банків та банківських груп

Національний банк, продовжуючи євроінтеграційний курс України в регулюванні діяльності банків та банківських груп, оновив вимоги до достатності капіталу банківських груп, запровадив вимоги до організації процесу здійснення оцінки достатності ліквідності в банках та банківських групах (далі – процес ILAAP) і встановив порядок розрахунку коефіцієнта левериджу банками та банківськими групами.

Зазначені кроки відповідають вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» та сприятимуть подальшому зміцненню банківського сектору, підвищенню його інвестиційної привабливості та посиленню фінансової стабільності загалом.

Нові вимоги до достатності капіталу банківських груп 

Зміни щодо регулювання діяльності банківських груп затверджені Постановою НБУ від 17 липня 2024 року № 86. Передусім нові вимоги стосуються розрахунку капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи за новою (трирівневою) структурою та  ґрунтуються на нормах Положення про порядок визначення банками України розміру регулятивного капіталу. Зокрема, запроваджується:

• порядок розрахунку основного капіталу 1 рівня, капіталу 1 рівня, регулятивного капіталу кредитно-інвестиційної підгрупи (далі – КІП), а також вимоги до складових капіталу, зокрема щодо включення прибутку звітного року, прибутку за проміжний звітний період за погодженням з Національним банком; 
• три нових нормативи достатності капіталу КІП:
• достатності основного капіталу 1 рівня  – на рівні 5,625%;
• достатності капіталу 1 рівня – 7,5%;
• достатності регулятивного капіталу – 10%;
• перелік буферів капіталу КІП (консервації капіталу, контрциклічного, системної важливості, системного ризику), які є ідентичними до буферів, що повинен формувати кожен банк індивідуально. Строки активації буферів капіталу Національний банк визначатиме у 2025 році, зважаючи на результати наступного стрес-тестування, та доведе до відома банківської спільноти завчасно.

Оновлені вимоги запроваджуватимуться із застосуванням перехідних положень, які ґрунтуються на нормах постанови Правління Національного банку від 07 червня 2024 року № 65. Зокрема, передбачається:

• поетапний графік досягнення мінімального значення нормативу достатності регулятивного капіталу КІП
• надання відповідальним особам банківських груп права включати до основного капіталу 1 рівня КІП
• надання відповідальним особам банківських груп права включати до додаткового капіталу 1 рівня та капіталу 2 рівня КІП інструменти з умовами списання / конверсії, субординовані борги, щодо яких Національний банк здійснює розгляд документів, поданих банком для погодження їх включення до капіталу банку.

Запровадження розрахунку коефіцієнта левериджу

Затверджене Постановою НБУ від 19 липня 2024 року № 89 є додатковим показником достатності капіталу 1 рівня для покриття ризиків за активними операціями, без урахування ступеня ризиковості активу, який визначається через вагу ризику. Зокрема, передбачено:

• розроблення внутрішньобанківських положень щодо порядку розрахунку коефіцієнта левериджу;
• проведення тестових розрахунків та повідомлення Національного банку про їх результати.

Мінімальне значення коефіцієнта левериджу та графік його поетапного досягнення будуть встановлені Національним банком за результатами здійснення аналізу тестових розрахунків та з урахуванням стану фінансового сектору. Встановлення нових вимог для банків планується не раніше середини 2025 року, для банківських груп – не раніше квітня 2026 року.

Упровадження коефіцієнта левериджу для банків та банківських груп забезпечує імплементацію повного переліку показників достатності капіталу, встановленого європейським законодавством, яке враховує реформи у сфері регулювання банківського сектору після фінансової кризи 2007–2009 років, запроваджені Базельським комітетом з банківського нагляду в документі «Базель ІІІ: Остаточне узгодження реформ після кризи».

Запровадження вимог щодо організації процесу ILAAP

Затверджене Постановою НБУ від 19 липня 2024 року № 88 запровадження вимог щодо організації процесу ILAAP спрямоване на забезпечення постійного підтримання банками / банківськими групами рівня ліквідності, достатнього для своєчасного виконання зобов’язань, дотримання встановлених Національним банком значень нормативів ліквідності, ефективного планування достатності ліквідності на прогнозний період за економічною та нормативною перспективами з урахуванням рівня ризик-апетиту та визначених стратегічних цілей відповідно до бізнес-плану.

Процес ILAAP:

• є внутрішнім процесом здійснення оцінки банком / банківською групою достатності ліквідності, необхідної для покриття всіх суттєвих ризиків, пов’язаних з ліквідністю, а також дотримання встановлених наглядових (пруденційних) вимог;
• передбачає його відповідність особливостям діяльності банку (бізнес-моделі, системній важливості, розміру та рівню складності операцій банку);
• є невід’ємною частиною системи управління ризиками банку / банківської групи;
• забезпечує постійну підтримку рівня ліквідності, достатнього для безперервної стабільної діяльності банку / банківської групи як у звичайних, так і в стресових ситуаціях.

Встановлено щорічне складання звітів щодо процесу ILAAP та їх подання до Національного банку для їх оцінювання в межах процесу SREP (Supervisory Review and Evaluation Process).

Перший звіт щодо процесу ІLААР повинен бути поданим у 2025 році, станом на 01 січня 2025 року.

Читайте також:

• Пропонуються зміни до Інструкції про виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті

• Національний банк й надалі вживає заходів для підвищення інвестиційної привабливості та підтримання обороноздатності України

• Додаткові роз’яснення НБУ щодо розкриття банками інформації про зв’язки клієнтів з країною-агресором

• Заходи впливу Національного банку в червні місяці до фінансових установ