9 серпня у Верховній Раді з’явився і в той же день був рекомендований до прийняття за основу профільним Комітетом законопроект 9587-д, спрямований на зміну правил покарання посадовців за несвоєчасне подання декларацій. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».
10 серпня Рада ухвалила його за основу.
Міністерство юстиції нещодавно внесло законопроекти 9586 та 9587. Наступного дня у Верховній Раді було зареєстровано новий доопрацьований законопроект 9587-д. Як вказують автори, їх законопроектом вносяться зміни до КУпАП, які дозволять «спростити та автоматизувати» оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за статтею 172-6 КУпАП.
Ці зміни реалізується шляхом надання повноважень НАЗК з винесення постанов у справах про адмінправопорушення без складання протоколу про правопорушення за статтею 172-6 КУпАП (Порушення вимог фінансового контролю).
А з самої статті 172-6, яка встановлює відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування викреслюють умову «без поважних причин».
Тобто, відповідальність за нею буде наставати, незалежно від того, чи були у суб’єкта декларування поважні підстави подати електронну декларацію із запізненням, чи ні.
Нагадаємо, що карається таке адмінправопорушення штрафом у розмірі від 850 до 1700 грн.
Щоб зекономити час та ресурси і зменшити навантаження на суди, процедуру будуть автоматизувати. Порушення будуть фіксуватися в автоматичному режимі за допомогою засобів реєстру (стосовно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП), протокол не складається та розгляд справи відбувається без участі прокурора і присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Законопроектом надається право НАЗК здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання в порядку, визначеному НАЗК.
Запропоновані зміни виключають можливість звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю при вчиненні вказаного правопорушення.
При цьому ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, доказів, клопотань передбачається шляхом подання їх через персональний електронний кабінет Реєстру.
Також передбачається, що постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбаченого статтею 172-6 цього Кодексу (крім справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з несвоєчасним поданням без поважних причин декларації, які знаходились на розгляді у судді до набрання чинності цього Закону) може бути оскаржено у вищій інстанції або у суді, у порядку, визначеному КАСУ, з особливостями, встановленими КУпАП.
Протоколи, які складені, але не розглянуті до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Також розгляд справ про адміністративні правопорушення, який розпочався, але не завершився винесенням постанови до дня набрання чинності цим законом, здійснюється у порядку, який діяв до набрання ним чинності. Аналогічно матеріали, які на день набрання чинності цим законом перебувають на розгляді у судах, продовжують розглядатися за правилами, які діяли раніше.
Важливо і те, як депутати пропонують врегулювати питання внесення прізвищ чиновників до Реєстру корупціонерів.
Якщо особа сплачує штраф на виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення винесеною посадовою особою Національного агентства без оскарження, то відомості про таку особу не вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Крім того, депутати, як і Мінюст, пропонують обмежити строк зберігання відомостей в Реєстрі корупціонерів.
Він становитиме щодо:
- відомостей про притягнення до дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – 1 рік;
- відомостей про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення – 1 рік;
- відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – до погашення або зняття судимості з особи, але не менше 5 років;
- відомостей про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення – 5 років.
Після завершення цих строків відомості про особу підлягають виключенню з Реєстру корупціонерів.
Читайте також:
- Парламент підтримав законопроєкт N6529
- Мінфін оприлюднив проект Наказу щодо оновлення Положення про форму та зміст структури власності
- Рада підтримала у першому читанні законопроект про відновлення е-декларування
- Про порядок здійснення нагляду Мінфіном, Мін’юстом, Мінцифрою в сфері фінмоніторингу
