Законопроєкт №16145 передбачає встановлення єдиних правил роботи посередників у сфері нерухомості. Серед завдань ініціативи — посилення фінансового моніторингу, протидія відмиванню коштів і скорочення тіньового сектору ринку.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16145 «Про захист житлових та інших прав фізичних і юридичних осіб при отриманні посередницьких послуг у сфері нерухомості». Документ має врегулювати діяльність рієлторів та агентств нерухомості, визначити вимоги до професійної діяльності й відповідальність за порушення.
Окреме значення законодавча ініціатива має для сфери фінансового моніторингу, оскільки операції з нерухомістю можуть використовуватися для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Встановлення чітких правил для посередників покликане сприяти прозорості таких операцій і належному виконанню вимог законодавства з протидії відмиванню коштів.
Фінансовий моніторинг ринку нерухомості: які проблеми планують розв’язати
Суб’єкти господарювання, які надають посередницькі або консультаційні послуги під час операцій із нерухомістю, належать до суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ). На них поширюються передбачені законодавством обов’язки у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, фінансуванню тероризму й фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Водночас, за оцінкою розробників законопроєкту, відсутність комплексного регулювання рієлторської діяльності ускладнює контроль за учасниками ринку та створює умови для роботи в тіні. Це може сприяти приховуванню доходів, ухиленню від сплати податків і неналежному виконанню вимог фінансового моніторингу.
Проблема полягає не лише в нелегальному наданні посередницьких послуг, а й у ризиках, пов’язаних із використанням операцій із нерухомістю для приховування походження коштів. Тому належне регулювання діяльності посередників є одним із напрямів підвищення прозорості ринку.
Чому операції з нерухомістю важливі для AML
Ринок нерухомості належить до сфер, у яких можуть виникати ризики легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Вартість майна, складні ланцюги власності та залучення кількох учасників до укладення угод можуть ускладнювати встановлення фактичного походження коштів і справжніх бенефіціарів операцій.
За таких обставин важливими залишаються належна перевірка клієнтів, з’ясування характеру ділових відносин, оцінювання ризиків і виконання інших вимог законодавства залежно від конкретної ситуації та статусу СПФМ.
Законопроєкт спрямований на формування чіткіших правових умов діяльності посередників. Водночас його реєстрація сама по собі не означає запровадження нових конкретних процедур фінансового моніторингу: їхній зміст необхідно визначати за положеннями чинного законодавства та остаточною редакцією ухваленого закону.
Як законопроєкт пов’язаний із міжнародними стандартами
Необхідність удосконалення регулювання ринку нерухомості пов’язана також із виконанням заходів із протидії ризикам відмивання коштів та наближенням українського законодавства до європейських підходів.
За інформацією розробників, відповідні проблеми враховували під час національної оцінки ризиків у сфері протидії відмиванню коштів. Ризики, пов’язані з регулюванням діяльності окремих учасників ринку нерухомості, також порушувалися в контексті оцінювання української системи експертами Комітету Ради Європи MONEYVAL у 2017 році.
Крім того, врегулювання брокерської діяльності у сфері нерухомості передбачене заходами з протидії ризикам відмивання доходів на період до 2026 року та Планом законопроєктної роботи Верховної Ради на 2026 рік.
Отже, ініціатива стосується не лише професійних стандартів рієлторів, а й ширшого завдання — підвищення прозорості ринку та вдосконалення правових механізмів управління відповідними ризиками.
Які зміни пропонують для рієлторів
Законопроєкт передбачає визначення єдиних правил надання посередницьких послуг у сфері нерухомості, прав та обов’язків учасників ринку, а також відповідальності за порушення встановлених вимог.
Серед запропонованих змін:
- визначення порядку здобуття професійної кваліфікації фахівцями з нерухомості;
- запровадження акредитації агентів з нерухомості;
- встановлення законодавчих засад професійного самоврядування;
- визначення правових наслідків порушення вимог до надання посередницьких послуг.
Очікується, що впорядкування діяльності посередників сприятиме прозорішій роботі ринку, захисту прав клієнтів і скороченню тіньового сектору.
Що це означає для системи фінансового моніторингу
Врегулювання діяльності рієлторів може стати одним із кроків до підвищення прозорості операцій із нерухомістю та належного виконання вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Водночас практичний ефект залежатиме від остаточного змісту закону, механізмів його реалізації та дотримання встановлених вимог учасниками ринку. До ухвалення законопроєкту №16145 запропоновані положення не слід розглядати як чинні нові правила.
Таким чином, законодавча ініціатива поєднує два напрями: професійне регулювання ринку нерухомості та створення умов для більш прозорих операцій, що має значення для протидії відмиванню коштів і розвитку системи фінансового моніторингу в Україні.
Читайте також:
