Аналіз статті 209 Кримінального кодексу України від Держфінмоніторингу

Остання трансформація статті 209 Кримінального кодексу України відбулася внаслідок прийняття нового Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»
 

В кримінальному праві України стаття, яка встановила кримінальну відповідальність за легалізацію майна здобутого злочинним шляхом вперше з’явилась в 2001 році з прийняттям Верховною Радою України нової редакції Кримінального кодексу України. За роки існування цієї статті в Кримінальному кодексі України вона зазнала значних трансформацій.

Остання трансформація статті 209 Кримінального кодексу України відбулася внаслідок прийняття Парламентом нової редакції Закону України № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набрав чинності 28 квітня 2020 року.

Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом статтею 209 Кримінального кодексу України визначається як набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою у великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, визнається вчиненою в особливо великому розмірі, якщо предметом злочину було майно на суму, що перевищує вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Держфінмоніторингом підготовлено дослідження на тему «Аналіз статті 209 Кримінального кодексу України» в якому розглянуто:

    • об’єкт, предмет та суб’єкт злочину;  
    • об’єктивну та суб’єктивну сторону злочину;
    • кваліфікуючі ознаки злочину;
    • проблематику автономного розслідування та автономного засудження за легалізацію (відмивання) майна, одержаних злочинним шляхом.

Корисні посилання:

Читайте також:

(фото з сайту pixabay)

Читайте далі

NS

Національний банк України та глобальна технологічна компанія Mastercard спільно працюватимуть над підвищенням кіберстійкості фінансового сектору

Відповідні домовленості зафіксовані в Меморандумі про взаєморозуміння між НБУ та Mastercard. Головні вектори співпраці в цьому напрямі обговорили під час зустрічі за участі першого заступника Голови

Читати далі
AML

Фінансові схеми нового покоління: роль ФОПів та цифрових інструментів

Фінансова злочинність швидко трансформується, а ФОПи часто використовуються для дроблення бізнесу та ухилення від податків, розповідає голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін. Фінансові схеми теж не стоять на

Читати далі
AML

Оновлений сервіс CheckLists FinAP та новий спеціалізований модуль BusinessPro

Група компаній FinAP презентувала оновлену версію сервісу CheckLists FinAP та спеціалізований модуль BusinessPro, які спрямовані на комплексну оцінку фінансових та репутаційних ризиків компаній з глибоким аналізом

Читати далі

Будьте в курсі новин

Слідкуйте за ключовими новинами, оновленнями продукту та змінами у сфері комплаєнсу в наших соцмережах. Без спаму – лише актуальна інформація.