Чи справді статус PEP створює дискримінацію, чи є необхідним інструментом боротьби з корупцією?
Дискусія щодо довічного статусу політично значущих осіб (Politically Exposed Persons, PEP) в Україні знову опинилася у центрі уваги. Причиною стали одразу дві події: відкритий лист групи колишніх чиновників та народних депутатів до Міжнародного валютного фонду із закликом переглянути свою позицію щодо українського законодавства, а також оприлюднення Національним банком України статистики, яка демонструє, як банки фактично застосовують ризик-орієнтований підхід до клієнтів із PEP-статусом.
Дискусія виходить далеко за межі банківської сфери. Вона стосується міжнародних зобов’язань України перед FATF, МВФ, Європейським Союзом, а також ефективності всієї системи протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (AML/CFT).
Чому питання PEP стало предметом міжнародної дискусії
Наприкінці липня група українських колишніх високопосадовців, народних депутатів та інших осіб, які мають статус PEP, підготувала відкритий лист до директорки-розпорядниці МВФ Крісталіни Георгієвої.
Причиною звернення стала позиція Міжнародного валютного фонду щодо поправки до законодавства, яка передбачала обмеження строку посиленого фінансового моніторингу політично значущих осіб лише дванадцятьма місяцями після припинення виконання державних функцій.
У червневому Меморандумі МВФ зазначив, що така зміна фактично послаблює режим фінансового моніторингу PEP та може призвести до невідповідності української системи міжнародним стандартам FATF.
Саме ця позиція стала предметом критики з боку частини колишніх посадовців, які вважають, що нинішня модель створює надмірне адміністративне навантаження для законослухняних громадян.
Аргументи підписантів листа
Автори звернення зазначають, що безстроковий статус PEP ускладнює повсякденне життя людей, які давно залишили державну службу.
За їх словами, банки регулярно:
- вимагають повторну ідентифікацію;
- просять пояснення щодо звичайних фінансових операцій;
- вимагають додаткові документи;
- застосовують розширені процедури перевірки навіть через багато років після завершення державної служби.
На думку авторів листа, така практика:
- відлякує професіоналів від державної служби;
- створює надмірний адміністративний тиск;
- не завжди підвищує ефективність боротьби з відмиванням коштів.
Саме тому вони закликали МВФ провести додатковий аналіз української моделі та розпочати ширший діалог щодо можливих змін.
Позиція МВФ та FATF
Водночас міжнародні партнери займають принципово іншу позицію.
МВФ прямо зазначає, що запропоноване скорочення строку посиленого моніторингу може послабити українську систему AML/CFT.
Причина полягає у тому, що міжнародні стандарти FATF базуються на ризик-орієнтованому підході.
Сам по собі статус PEP не означає автоматичне віднесення особи до високого ризику.
Водночас він означає, що фінансова установа повинна:
- провести поглиблену перевірку клієнта;
- встановити джерело статків;
- оцінити джерело походження коштів;
- здійснювати постійний моніторинг фінансових операцій відповідно до рівня ризику.
Саме такий підхід і застосовується у більшості розвинених юрисдикцій.
Що показала статистика НБУ
Додаткового резонансу дискусії надали дані Національного банку України, які оприлюднила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.
Статистика демонструє цікаву тенденцію.
Попри значне збільшення кількості PEP, банки дедалі рідше автоматично відносять таких клієнтів до категорії високого ризику.
За останні два з половиною роки:
- частка PEP із високим рівнем ризику скоротилася з 57,1% до 33,9%;
- частка PEP із низьким рівнем ризику зросла з 14,4% до 40%.
Подібна тенденція спостерігається також щодо членів сімей та пов’язаних осіб:
- високий ризик зменшився з 52,2% до 32,4%;
- низький ризик зріс з 19,5% до 43,1%.
Не менш показовою є ще одна цифра.
За цей самий період кількість осіб, яких банки ідентифікують як PEP, членів їхніх сімей та пов’язаних осіб, збільшилася майже удвічі — з 65,3 тис. до 122,7 тис.
Тобто банки сьогодні працюють із набагато більшою кількістю політично значущих осіб, але при цьому значно рідше визначають їх як клієнтів високого ризику.
Що означають ці цифри
Фактично статистика підтверджує, що українські банки дедалі активніше використовують саме ризик-орієнтований підхід.
Інакше кажучи, статус PEP перестає бути єдиною підставою для оцінки ризику.
Під час прийняття рішення банки враховують:
- характер діяльності клієнта;
- джерела доходів;
- походження активів;
- фінансову поведінку;
- тип операцій;
- країни проведення операцій;
- результати постійного моніторингу.
Саме цього вимагають міжнародні стандарти FATF.
Чому довічний статус не означає довічний високий ризик
Однією з найбільш поширених помилок є ототожнення двох різних понять:
- довічний статус PEP;
- довічний високий ризик.
Насправді це різні речі.
Статус PEP лише означає, що банк повинен застосовувати процедури належної перевірки відповідно до законодавства.
Водночас рівень ризику визначається індивідуально.
Саме тому значна частина українських PEP сьогодні має низький рівень ризику.
Чому міжнародні стандарти приділяють увагу саме PEP
Посадові особи історично належать до категорії клієнтів із підвищеним потенційним ризиком через можливість:
- незаконного збагачення;
- одержання неправомірної вигоди;
- використання службового становища;
- приховування активів;
- легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом.
При цьому міжнародні стандарти ніколи не стверджують, що кожен PEP є корупціонером.
Навпаки.
Переважна більшість посадовців є законослухняними громадянами.
Саме тому FATF і передбачає індивідуальну оцінку ризику, а не автоматичне застосування обмежень.
Аргументи прихильників збереження чинної моделі
На думку Ольги Василевської-Смаглюк, статистика НБУ демонструє відсутність системної дискримінації політично значущих осіб.
Вона наголошує, що банки вже перейшли до ризик-орієнтованої моделі, а тому аргументи про автоматичне блокування рахунків або безпідставне віднесення всіх PEP до високого ризику не підтверджуються офіційними даними.
Крім того, довічний статус PEP розглядається як один із ключових антикорупційних механізмів, який дозволяє контролювати походження активів колишніх високопосадовців навіть після завершення їхньої державної служби.
Перевірте особу на статус PEP
У сервісі CheckLists FinAP доступна перевірка національних, іноземних та міжнародних публічних діячів (PEP), а також пов’язаних осіб і компаній.
Система допомагає швидко виявляти PEP-статус, родинні та ділові зв’язки, що є важливою складовою процедур фінансового моніторингу.
Перейти до CheckLists FinAP →
