Заходи впливу Національного банку в лютому місяці до фінансових установ

Національний банк України за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – ПВК/ФТ), а також вимог валютного законодавства в лютому місяці 2024 року повідомляє  про застосування до трьох банків та тринадцяти небанківських фінансових установ заходи впливу.

Заходи впливу, а саме штрафні санкції та письмові застереження, застосовано до банків та небанківських фінансових установ загалом стосовно порушення законодавства щодо запобігання та протидії і деяких питаннях валютного законодавства:

• частини першої та другої статті 8 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі – Закон про ПВК/ФТ), у частині невиконання обов’язку забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу, а саме:
  • неналежному виконанні установою обов’язку з урахуванням вимог законодавства, результатів національної оцінки ризиків та оцінки ризиків, притаманних її діяльності, розробляти, впроваджувати правила фінансового моніторингу, програми проведення первинного фінансового моніторингу та інші внутрішні документи з питань фінансового моніторингу, а також відсутності в них процедур, достатніх для забезпечення ефективного управління ризиками;
  • неналежному виконанні установою обов’язку щодо здійснення належної перевірки нових клієнтів, а також існуючих клієнтів;
  • незабезпеченні виявлення та реєстрації фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу до початку, у процесі, після їх проведення та як наслідок неповідомлення спеціально уповноваженого органу про порогові фінансові операції, що відповідають ознаці, визначеній абзацом п’ятим частини першої статті 20 Закону про ПВК/ФТ;
  • ненаданні інформації, наданні установою інформації не в повному обсязі на запити інспекційної групи, яка необхідна Національному банку для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії, у тому числі для перевірки фактів порушень вимог законодавства у сфері ПВК/ФТ;
• частини 13 та 19 статті 11 Закону про ПВК/ФТ, а саме:
  • у неналежному виконанні установою обов’язку перевірити на підставі офіційних документів наявність у представника клієнта відповідних повноважень, а також здійснити ідентифікацію та верифікацію такої особи;
  • у нездійсненні установою стосовно клієнтів, кінцевим бенефіціарним власником яких є політично значуща особа, заходу щодо отримання дозволу керівника установи для встановлення ділових відносин;
• статті 10 та 11 Закону України "Про валюту і валютні операції" (далі – Закон про валюту), а саме:
  • неналежному виконанні банком обов’язків щодо здійснення валютного нагляду, неврахуванні під час здійснення валютного нагляду вимог Положення № 8, а саме банком під час проведення за дорученням клієнта валютних операцій не вжито адекватних та достатніх заходів для всебічного аналізу та перевірки інформації / документів про валютні операції клієнта;
  • невизначенні у внутрішніх документах (процедурах, програмах, положеннях, процесах) порядку організації здійснення валютних операцій з урахуванням ризик-орієнтованого підходу;
  • допущенні суттєвих помилок в інформації (статистичній звітності) про валютні операції.
• пункту 5 постанови Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 165 "Про особливості регулювання та нагляду за здійсненням діяльності з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі в період дії воєнного стану та внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 березня 2022 року № 39" (далі – Постанова № 165) у частині невиконання установою обов’язку забезпечити обладнання приміщень окремих структурних підрозділів, у яких здійснюються операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, системою технологічного відеоконтролю за процесом обслуговування клієнтів;
• розділу IV Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 1 (далі – Положення № 1), а саме:
  • у частині порушення заборони відмовляти клієнту в здійсненні валютно-обмінних операцій з банкнотами іноземної валюти, які за дизайном і елементами захисту повністю відповідають зразкам та описам, що наведені на сторінках офіційних сайтів центральних/національних банків іноземних держав, справжність яких підтверджена з використанням відповідного обладнання;
  • у частині відсутності в окремому структурному підрозділі установи в доступному для огляду клієнтами місці: контактної інформації установи, контактної інформації Національного банку;
  • у частині порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій, що полягало у здійсненні окремим структурним підрозділом установи валютно-обмінної операції без застосування РРО/програмного РРО та невідображення у реєстрі купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти валютно-обмінної операції;
• пункту 15, пункту 21 розділу ІІІ Положення № 2, пункту 18, підпункту 1 пункту 23 розділу ІV Положення № 1 у частині порушення порядку проведення валютно-обмінних операцій, що полягало у здійсненні окремим структурним підрозділом установи валютно-обмінної операції без застосування РРО/програмного РРО та невідображення у реєстрі купленої та/або проданої готівкової іноземної валюти валютно-обмінної операції;
• пункту 20 розділу ІІІ Положення № 2 у частині здійснення валютно-обмінної операції з продажу готівкової іноземної валюти без надання розрахункового документа РРО клієнту – фізичній особі одночасно з прийняттям/видачею коштів не пізніше завершення операції (за відсутності факту прийняття/видачі готівкових коштів у національній/іноземній валюті від клієнта – фізичної особи та видачі йому розрахункового документа РРО не пізніше завершення операції);
• розділу ІІ, IV Положення про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (далі – Положення № 107), а саме:
  • невжитті на постійній основі заходів щодо виявлення критеріїв ризику, притаманних діловим відносинам з клієнтом;
  • незабезпеченні установою запровадження системи автоматизації установи (налаштування та автоматизація), що має забезпечувати, зокрема: замороження активів, пов'язаних із тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням; постійний моніторинг фінансових операцій клієнтів з метою оперативного виявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій;
  • недотримання установою вимог щодо змісту договорів, укладених з агентами;
• пункту 6 додатка 14 до Положення № 107 у частині незабезпечення належного аналізу фінансових операцій клієнтів (їх сукупності), що містять індикатори підозрілості фінансових операцій, з метою виявлення підозрілих фінансових операцій (діяльності);
• розділу ІІ Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 13 листопада 2018 року № 120 (далі – Правила № 120), та пункту 6 розділу ІІ Правил № 140 у частині подання звітності з питань ПВК/ФТ із порушенням порядку формування показників статистичної звітності;

Читайте також:

• НБУ розповів, як зміниться регулювання діяльності небанків у 2024 році
• Чи може банк самостійно визначити кінцевого бенефіціара клієнта та відмовити у фінансовій операції?
• НБУ: фінансові установи повинні застосовувати ризик-орієнтований підхід під час роботи з PEP
• НБУ оновив порядок авторизації надавачів фінансових платіжних послуг