В Україні можуть встановити чіткий строк зберігання в Реєстрі корупціонерів інформації про дисциплінарну відповідальність за корупційні проступки, а також переглянути вимоги до осіб, які планують вступити на державну службу.
У Верховній Раді з’явився законопроєкт №15346-1, який пропонує змінити порядок ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.
Документ передбачає встановлення окремого строку зберігання в Реєстрі інформації про дисциплінарну відповідальність за корупційні проступки та зміну підстав, за яких особа не може вступити на державну службу.
Що пропонують змінити у Реєстрі корупціонерів
Пропонується доповнити статтю 59 Закону України «Про запобігання корупції» новою нормою, яка визначить строк зберігання в Реєстрі відомостей про притягнення фізичної особи до дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних із корупцією правопорушень. Такий строк пропонується встановити на рівні одного року.
Наразі закон визначає строки зберігання інформації щодо цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності, а також щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру. Водночас окремого строку для відомостей про дисциплінарну відповідальність не передбачено.
Через це інформація про дисциплінарну відповідальність може зберігатися в Реєстрі тривалий час незалежно від характеру проступку та його наслідків. На їхню думку, така ситуація може непропорційно обмежувати права людини, зокрема право на працю та доступ до державної служби, адже дисциплінарна відповідальність є менш суворим видом юридичної відповідальності, ніж адміністративна або кримінальна.
Чим цей документ відрізняється від урядового законопроєкту
Законопроєкт №15346-1 є альтернативним до урядового законопроєкту №15346. Обидва документи пропонують встановити однорічний строк зберігання в Реєстрі відомостей про притягнення фізичної особи до дисциплінарної відповідальності за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення. Уряд пояснює необхідність таких змін, зокрема, виконанням рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ситник проти України», в якому було вказано на відсутність чіткої процедури вилучення відповідних відомостей із Реєстру після виконання адміністративного стягнення.
Водночас альтернативний законопроєкт пропонує ще одну важливу новацію — внесення змін до Закону України «Про державну службу». Саме ця пропозиція є головною відмінністю між двома законодавчими ініціативами.
Читайте також:
