29 липня, відбулося чергове засідання Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. До порядку денного увійшло 31 питання, що стосувалися нормативно-правового регулювання, реєстрації випусків цінних паперів, допуску іноземних цінних паперів, захисту прав інвесторів та внутрішньоорганізаційної діяльності.
Серед ключових нормативних та стратегічних ініціатив — розгляд проєкту схвалення Стратегії розвитку деревообробної та меблевої галузі України до 2030 року, затвердження Положень щодо об’єктивного представлення інвестиційних рекомендацій та здійснення програм викупу акцій і стабілізації, а також погодження проєкту розпорядження Уряду стосовно застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Важливий блок рішень стосувався захисту інвесторів та контролю за діяльністю суб’єктів ринку: інформування про сумнівні інвестиційні проєкти («Aura Capital Invest», «Broox», «Comfortrade»), внесення змін щодо активів ТОВ «ФРІДОМ ФІНАНС УКРАЇНА», до якого застосовано санкції.
Значну увагу було приділено реєстраційним та корпоративним процедурам: реєстрації випусків та звітів про емісію акцій і корпоративних облігацій, погодженню статутів венчурних корпоративних інвестиційних фондів, а також допуску цінних паперів низки іноземних емітентів (iShares, Invesco, SPDR, Vanguard) до обігу на території України.
З повним переліком ухвалених рішень можна ознайомитися за посиланням.
Окрім ухвалення регуляторних рішень, Комісія продовжує роз’яснювати принципи роботи ринку капіталу та механізми захисту інвесторів. Одне з найпоширеніших запитань стосується ліцензування професійних учасників ринку та ролі державного нагляду за їхньою діяльністю.
Ліцензія — це дозвіл на конкретний вид професійної діяльності на ринках капіталу: торгівлю цінними паперами, управління активами інвестиційних фондів, депозитарну діяльність чи адміністрування недержавних пенсійних фондів.
Щоб її отримати, компанія повинна підтвердити, що відповідає встановленим законодавством вимогам. Зокрема, вона має продемонструвати достатній капітал, належну ділову репутацію керівників і власників, кваліфікацію персоналу та наявність внутрішніх систем, які забезпечують захист активів, інформації та прав клієнтів. Для компанії, яка працює відповідально, це не додатковий бар’єр, а підтвердження її готовності працювати за прозорими та зрозумілими правилами.
Утім, отримання ліцензії — це не фінальна точка. Після її видачі компанія регулярно звітує перед Комісією про свій фінансовий стан, діяльність і суттєві зміни в роботі. Для більшості професійних учасників ринку це звична частина операційної діяльності, так само як бухгалтерський облік чи податкова звітність.
Комісія також здійснює нагляд за ліцензіатами. Планові або позапланові перевірки проводяться тоді, коли для цього є підстави: надходять скарги клієнтів, виявляються ознаки можливих порушень, різко змінюються показники діяльності або виникають ризики для інвесторів. Такий підхід називається ризик-орієнтованим — увага регулятора насамперед зосереджується там, де існує найбільша ймовірність порушень або потенційної шкоди для учасників ринку. Компанії, які працюють прозоро, належно виконують свої обов’язки та дотримуються вимог законодавства, зазвичай не стикаються з посиленими заходами контролю.
Якщо під час перевірки виявляють незначні недоліки, Комісія насамперед надає компанії можливість усунути їх у визначений строк. Такі заходи, як зупинення або анулювання ліцензії, застосовуються лише у випадках грубих або систематичних порушень, які можуть завдати шкоди інвесторам чи становлять загрозу для стабільної роботи ринку.
Для самої компанії ліцензія та нагляд Комісії — це не лише регуляторна вимога, а й важливий елемент ділової репутації. Для клієнтів — це можливість перевірити, чи працює компанія легально, чи перебуває під державним наглядом і чи відповідає встановленим вимогам. Це допомагає ухвалювати більш зважені фінансові рішення та значно зменшує ризик натрапити на нелегального учасника ринку або шахрайську схему.
Читайте також:
