Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк дав велике інтерв’ю LIGA.net, у якому розповів про стан українського ринку капіталу, діалог щодо валютних обмежень, перспективи залучення іноземних інвестицій, майбутнє регулювання віртуальних активів та пріоритети Комісії.
Одна з ключових тез розмови — український ринок капіталу існує і має значний обсяг, однак залишається структурно обмеженим. За минулий рік його обсяг перевищив 2 трлн грн, а співвідношення до ВВП зросло з 12% до 24%. Водночас близько 85% ринку припадає на ОВДП.
«Український ринок капіталів не відсутній, а обмежений», — наголосив Олексій Семенюк.
Ринок капіталу: наступний крок — більше інструментів і приватного капіталу
Сьогодні ОВДП закономірно залишаються основним інструментом українського ринку. В умовах повномасштабної війни вони відіграють важливу роль у фінансуванні потреб держави та підтримці макрофінансової стабільності.
Водночас стратегічне завдання — розширювати структуру ринку: створювати умови для корпоративних облігацій, акцій, інвестиційних фондів та інших інструментів, через які український бізнес зможе залучати довгостроковий капітал.
Окремою історичною проблемою залишається слабкий розвиток ринку акцій. За словами Голови Комісії, його нинішній стан значною мірою сформувався під впливом радянського спадку, приватизаційних процесів 1990-х років та відсутності сталої культури публічних компаній і корпоративного управління.
Іноземні інвестиції: інвестор має розуміти не лише як зайти, а й як вийти
Одним із центральних питань інтерв’ю стали валютні обмеження та їхній вплив на інвестиції.
Комісія веде окремий професійний діалог із Національним банком щодо цього питання. Олексій Семенюк підкреслив, що під час війни валютні обмеження є вимушеним інструментом макрофінансової стабільності. Водночас важливо поступово шукати рішення, які дозволять відкривати більше можливостей для довгострокового капіталу без створення додаткових ризиків для фінансової системи.
«Іноземний інвестор сьогодні фактично не може зайти в Україну, бо не бачить шляху репатріації капіталу. Це замкнене коло: гроші не заходять, бо не можуть вийти», — зазначив Голова НКЦПФР.
Одним із можливих підходів може бути поступове відкриття доступу для іноземного капіталу із запобіжниками, зокрема тимчасовими обмеженнями на виведення коштів після здійснення інвестиції. Така модель могла б обмежити короткостроковий спекулятивний капітал і водночас створити зрозуміліші умови для довгострокових інвесторів.
Для українського бізнесу поступова лібералізація також може розширити можливості залучення фінансування, зокрема через випуск валютних облігацій компаніями з прозорою структурою та належною діловою репутацією.
Відновлення України потребуватиме приватних інвестицій
Після завершення активної фази війни потреби України у відновленні вимірюватимуться сотнями мільярдів доларів. Покрити їх виключно коштом державного бюджету та міжнародної допомоги неможливо.
Саме тому одним із ключових завдань ринку капіталу має стати залучення приватних інвестицій у реальний сектор економіки.
Серед напрямів із найбільшим потенціалом Олексій Семенюк назвав military tech, IT, агросектор та проєкти відбудови.
Для оборонних технологій Комісія вже опрацьовує окремі механізми залучення фінансування через венчурні інститути спільного інвестування з урахуванням необхідності захисту чутливої інформації емітентів.
Віртуальні активи: регулювання наближається до фінального етапу
Окремий великий блок інтерв’ю стосувався законопроєкту №10225-д про віртуальні активи.
Документ пройшов перше читання та готується до другого. За словами Олексія Семенюка, фактично залишилося завершити роботу над двома ключовими блоками: розподілом регуляторних повноважень та моделлю оподаткування.
Запропонована архітектура передбачає, що токени електронних грошей (EMT), найближчі за своєю природою до платіжної сфери, залишатимуться в компетенції Національного банку. Регулювання інших категорій віртуальних активів здійснюватиме НКЦПФР.
Такий підхід має максимально наблизити українську модель до європейських принципів регулювання.
Голова Комісії висловив сподівання, що закон буде ухвалено вже цього року.
Крипторинок уже існує — завдання держави дати йому прозорі правила
За наведеними в інтерв’ю міжнародними оцінками, віртуальними активами користуються близько 6,5 млн українців, а річний оборот операцій може сягати близько $100 млрд.
Тому питання полягає вже не в тому, чи існує в Україні крипторинок, а в тому, за якими правилами він працюватиме.
Запровадження регулювання має створити умови для легальної роботи бірж, зберігачів, сервісів токенізації та інших провайдерів, а також дозволить Комісії формувати власну статистику ринку.
Для підготовки до нової функції в НКЦПФР уже створено відповідний напрям роботи: формується команда, вивчається практика регуляторів ЄС та інших юрисдикцій, триває співпраця з міжнародними експертними інституціями.
Передбачається, що регуляторна інфраструктура значною мірою фінансуватиметься через ліцензійні та інші платежі учасників ринку.
При цьому вартість ліцензій має відповідати характеру та рівню ризику конкретної діяльності.
«Ліцензія не має бути ані загороджувальним бар’єром для легального бізнесу, ані символічною формальністю», — пояснив Олексій Семенюк.
Біржова інфраструктура: проблема не у відсутності бірж, а в ліквідності
Коментуючи стан біржового сегмента, Голова НКЦПФР наголосив: в Україні є фондові біржі та базова інфраструктура. Водночас поки що немає повноцінного ліквідного біржового ринку із широким вибором інструментів для бізнесу та інвесторів.
Щодо окремих приватних проєктів Комісія дотримується принципу рівної дистанції.
Зокрема, відповідаючи на питання LIGA.net щодо INJUR, Олексій Семенюк зазначив, що Комісія не оцінює бізнес-моделі окремих компаній через публічні заяви. Завдання регулятора — встановити прозорі та однакові правила для всіх учасників і оцінювати їхню відповідність законодавству в межах передбачених процедур.
Водночас Комісія разом із профільним Комітетом Верховної Ради працює над оновленням законодавства про інститути спільного інвестування та його подальшою гармонізацією з європейськими нормами.
Довіра до регулятора: не оцінювати минуле, а відповідати за власні рішення
В інтерв’ю також порушувалося питання роботи попереднього керівництва Комісії та довіри професійної спільноти до регулятора.
Олексій Семенюк наголосив, що не вважає коректним давати персональні оцінки своїм попередникам. Натомість нинішнє керівництво має відповідати за власні рішення та результати.
«Довіру не декларують, а заслуговують. Вона поступово формується, коли учасники ринку бачать три речі: прозорі процедури, однакові правила для всіх і рішення, що ґрунтуються виключно на законі», — зазначив Голова НКЦПФР.
Саме ці принципи — передбачуваність, рівні правила та прозорість регуляторних процедур — Комісія визначає основою взаємодії з професійними учасниками, бізнесом та інвесторами.
Головна мета — ринок, якому довіряють
Розвиток українського ринку капіталу потребує одночасної роботи за кількома напрямами: поступового розширення можливостей для руху капіталу, появи нових фінансових інструментів, залучення приватних інвестицій, створення регульованого ринку віртуальних активів, модернізації законодавства та підвищення стандартів роботи його учасників.
Ключовою передумовою цих змін залишається довіра.
«Наше завдання — створити ринок капіталу, якому довірятимуть українці, міжнародні інвестори та бізнес. Саме довіра є головною валютою будь-якого фінансового ринку», — підсумував Олексій Семенюк.
Читайте також:
