Голова Нацкомісії з цінних паперів Руслан Магомедов розповів про побудову фондового ринку і цінні папери, яких немає.
У Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є чіткий план, що потрібно робити і куди рухатись. Він має своє відображення у затвердженій стратегії Ради фінансової стабільності. Потрібно запровадити інвестиційні рахунки, щоб фінансові інструменти могли конкурувати за своєю природою, а не з питань оподаткування.
«Щоб відкритись міжнародному фондовому ринку потрібна нова модель…»
Інфраструктура у нас є – це біржі, Розрахунковий центр та Національний депозитарій, але ця діяльність спрямована на внутрішнього інвестора. Сучасний світ показує нам, що ми можемо відкритись для міжнародного ринку, але для цього потрібна нова модель. Оскільки зовнішньому інвестору звично працювати за зрозумілими йому правилами, то ми маємо запропонувати йому щось схоже в українській площині. Навіщо? Бо це про довіру до системи, безпеку розрахунків, швидкість та зручність процесів.
Побудова сучасної потужної інфраструктури – це робота не на один день. Але вже сьогодні ми маємо створити прибуткову бізнес-модель біржового клірингового холдингу в Україні, щоб це стало шляхом для комфортних умов руху капіталу західних та вітчизняних інвесторів. До цього процесу ми хочемо залучити міжнародного партнера та його досвід саме для проєктування такої технологічної моделі в Україні. Також ми, як держава, маємо побудувати сприятливі умови, в першу чергу, законодавчі та регуляторні, щоб створювати та оперувати біржою в Україні стало вигідно та цікаво. Треба розглянути можливість зменшення державної частки в Національному депозитарії України та Розрахунковому центрі, щоб туди прийшов приватний капітал, який буде зацікавлений у розвитку цих інституцій.
«У нас в Комісії є чіткий план, що потрібно робити і куди рухатись…»
Більшість наших планів знайшло вже відображення у затвердженій стратегії Ради фінансової стабільності. Але всі ми розуміємо, що тільки спільними зусиллями можемо пришвидшити реалізацію проєктів, тому працюємо разом. Адже головне завдання – це стимулювання залучення інвестицій у розвиток фінансової системи країни та відновлення її економіки.
«Запуск ринку капіталу...»
Як показує досвід багатьох європейських країн, побудова належної пенсійної системи і є запуском для ринків капіталу та акумулює інвестиції в нього. Для нашої економіки пенсійна реформа – це довгострокові інвестиційні гроші, які можуть бути використані для фінансування інфраструктурних проєктів, розвитку підприємств та інших секторів. А ринок капіталу своєю чергою отримає збільшення обсягу ліквідності на ринках капіталу, оскільки пенсійні фонди інвестують накопичені кошти в різні фінансові інструменти. Але для цього на вітчизняному ринку мають бути надійні емітенти та інструменти, бо наразі, окрім ОВДП, інші інструменти або занадто ризиковані, або не дають достатню дохідність, щоб конкурувати з тими самими облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Але якщо говорити відверто, то зараз ринкових інструментів, окрім ОВДП, майже немає. Тому що бізнесу важко конкурувати із державою на ринку внутрішніх запозичень. Саме тому потрібно, щоб у інвесторів з’явився стимул вкладати гроші на довго у корпоративні цінні папери та інші фінансові інструменти. Основний механізм створення такого “стимулу” – інвестиційні рахунки.
«Важелі впливу на запуск ринків капіталу...»
Ключовим є розвиток фінансових інструментів та залучення коштів. І ми маємо низку гідних проєктів про це. Наприклад, запровадження інвестиційних рахунків, завдяки яким теж можемо розраховувати на довгі гроші в економіку.
«Мета стратегії – наповнення ліквідністю ринків капіталу для відновлення України…»
Це про залучення коштів, створення фінансових інструментів та спроможність реалізації цього всього як з боку самого регулятора, так і держави. Ми сконцентрувались на певних проєктах, які у нашому фокусі вже зараз – інфраструктура, фінансові інструменти, пенсійна реформа, євроінтеграція, сек’юритизація, інвестиційні рахунки, віртуальні активи та реформа Комісії. Ми на різних етапах у цих пунктах, але всі вони запущені й активно відпрацьовуються.
Зараз наш ринок складається лише з ОВДП. Решта – це дрібні угоди, які не мають значного впливу на ліквідність. Як відомо, за час повномасштабної війни держава почала випускати так звані військові облігації, вони досі користуються попитом та приносять інвестиції як від фізичних осіб, так і бізнесу. Чому лише облігації? Темп задають інвестори в цінні папери. Немає запиту, тож немає і пропозиції. Однак ми також зараз працюємо над лінійкою фінінструментів – сек’юритизація, аграрні розписки, деривативні контракти актуальні на сьогодні, але на різних етапах реалізації. Як на мене, то ми маємо синхронізуватись з учасниками ринку та рухатись в унісон у напрямку актуальності того, що потрібно на ринку для його життєздатності.
«Повернути втрачену довіру українських і закордонних інвесторів до нашого фондового ринку можливо…»
І тут треба робити все комплексно – немає одного пункту. Ми маємо паралельно працювати на всіх фронтах, створюючи фінансові інструменти та інструменти хеджування, робити публічні пропозиції, розбудовувати сучасну інфраструктуру – показувати практичний досвід довіри та створювати суспільний договір на ринку. Робити це все з розумінням, що це потрібно не тільки для ринку, а й для відновлення нашої економіки.
«Конкурентні фінансові інструменти…»
По державних паперах відсутній податок. Тому ми і хочемо запровадити інвестиційні рахунки, щоб фінансові інструменти могли конкурувати по своїй природі, а не по питаннях опадатковуння.
Інвестиційні рахунки – це про створення всередині української фінансової̈ системи інституту “довгих грошей” в реальному секторі економіки. Українець може відкрити особовий рахунок – середньостроковий (до 3 років) або довгостроковий (до 7 років) для інвестування власних заощаджень. Послугу відкриття рахунку, його обслуговування, роль податкового агента виконуватиме інвестиційна фірма.
Ключовою відзнакою є податкові переваги. За умови дотримання всіх вимог по рахунку власник звільняється від оподаткування прибутку, отриманого від операцій за цими рахунками. Кошти на індивідуальних рахунках активно працюватимуть для країни, бо інвестиційна фірма в інтересах власника зможе вкладати їх в інструменти ринків капіталу – муніципальні, корпоративні облігації, акції, які торгуються на біржі, депозитні сертифікати банків, відкриті інвестиційні фонди.
«Про кредитні ноти…»
Це хороший інструмент, який має гарні перспективи та буде реалізований у потрібний для країни час. Особливої уваги вони заслуговують в умовах, коли є невизначеність або існування певних ризиків. Адже власник має право на отримання виплат за борговим інструментом та викуп таких цінних паперів, якщо реалізується кредитний ризик. Оскільки такі інструменти з’явилися у процесі фінансового інжинірингу різноманітних моделей, існує безліч конфігурацій їх використання.
Поки що це єдиний кейс, але ми сподіваємося, що цей досвід буде успішним і результати сприятимуть популяризації кредитних нот для залучення необхідних ресурсів. За результатами його проведення ми виконаємо внутрішній процедурний аналіз та оцінку, а потім плануємо розробити універсальний документ щодо процедури випуску, обігу та погашення таких цінних паперів. Якщо говорити про новий інструментарій на ринках капіталу, то має бути запит від самого бізнесу.
«Щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні…»
Тож ми для розвитку галузі віртуальних активів вибрали напрямок впровадження європейського регламенту MiCA, адаптували їх до наших реалій і виклали в тексті законопроєкту. З міжнародними партнерами ми цього разу зробили відразу все комплексно – це зміни до Податкового кодексу, нова редакція Закону “Про віртуальні активи” та зміни до інших законодавчих актів. Наш проєкт закону “Щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні” готовий. Ми завершили важливий етап – зібрали фахову експертизу, почули всі зацікавлені сторони цього процесу та пропрацювали великий масив ключових питань. Текст направлено на погодження до профільних органів. Ми чекаємо на оперативний фідбек від колег задля швидкого подання проєкту народним депутатам у профільний комітет.
«Рівень взаємодії між НКЦПФР і учасниками ринку…»
Ми завжди за відверту та прозору комунікацію на всіх рівнях нашої взаємодії. Війна підкосила настрій у деяких учасників.
Разом з тими, хто є та працює, ми маємо об’єднатись і чітко дивитись у майбутнє нашого ринку. Ми раді, що є такі учасники ринку, які бачать це майбутнє, вибудовують нові перспективні проєкти для свого бізнесу та постійно спілкуються з Комісією, долучаються і до наших ініціатив.
У першу добу ми ухвалили безкомпромісне рішення і заблокували всі операції на ринках капіталу та товарних ринках. І це дало нам можливість протистояти панічним діям, які могли б обвалити ринки та позбавити можливості їхньої повноцінної роботи в майбутньому. Ми зберегли дані та права власності. Заморожування ринку дозволило нам знайти активи, пов’язані з агресорами – російською федерацією та республікою білорусь, та обмежити можливості таких компаній вести бізнес в Україні.
Ми працювали 24/7 і всупереч повномасштабній війні нам вдалось зробили низку удосконалень для роботи ринку у своєму регулюванні. Наприклад, спростили процедуру купівлі ОВДП для нерезидентів та механізм ідентифікації фізичних осіб, дозволили проводити загальні збори дистанційно, продовжили дії сертифікатів для профучасників та спростили реєстраційні процедури, продовжили граничні терміни виконання наших нормативних вимог для ринку, перевели документообіг в електронний формат із накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Через п’ять місяців ми відпустили майже всі обмеження та запустили ринки, оцінивши всі ризики. Адже ринки капіталу та товарні ринки мають суттєвий вплив на валютний ринок, залучення інвестицій через державні облігації та підтримку економіки загалом.
Читайте також:
- Нові ліцензійні умови діяльності з торгівлі фінансовими інструментами
- НКЦПФР вперше зареєструвала випуск кредитних нот
- Пом’якшено валютні обмеження у сфері страхування та уточнено порядок репатріації відсотків за ОВДП іноземними інвесторами
- Україна у вересні може повністю легалізувати криптовалюти та ввести податки
- Діджиталізація як невід’ємна частина буденності
- НБУ впровадив зміни щодо регулювання електронних грошей
