У сучасній Україні питання реєстрації місця проживання залишається актуальним, адже прописка впливає на доступ до адміністративних послуг, соціальних пільг і навіть можливість реалізувати свої громадянські права. Цей обов’язок однаковий для всіх: українців, іноземців та осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, зазначають в «Новини.Live».
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", кожен громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, яка законно проживає в країні, зобов’язана протягом 30 календарних днів після переїзду на нове місце проживання зареєструвати або задекларувати його. Це правило стосується як постійного, так і тимчасового перебування.
Недотримання цього обов’язку вважається адміністративним правопорушенням. Проте, за словами юриста Ігоря Тетері, наслідки за відсутність прописки є мінімальними.
"Санкція за таке порушення є найбільш м’якою", — наголосив він у коментарі "РБК-Україна".
Які санкції передбачені у 2025 році
Згідно зі статтею 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), проживання без реєстрації місця проживання карається попередженням. Якщо ж особа повторно порушує це правило протягом року після першого попередження, їй загрожує штраф від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 до 51 гривні.
"Найгірше, що може загрожувати особі, яка проживає без реєстрації – штраф у розмірі 51 гривні. Якщо вона знову вчинить таке правопорушення впродовж року після того, як її буде попереджено", — пояснює Тетеря.
Ці суми виглядають незначними, особливо на тлі інфляції 2025 року. Однак варто враховувати, що відсутність прописки може ускладнити доступ до таких послуг, як оформлення документів, отримання медичної допомоги чи соціальних виплат.
Хто має право штрафувати
Справи про відсутність прописки, за законом, розглядають виконавчі комітети сільських, селищних чи міських рад, а не суди.
"Заводський районний суд міста Дніпродзержинська повернув адміністративні матеріали органу місцевого самоврядування, оскільки це не їхня компетенція", — наводить приклад Тетеря.
Проте в реальності суди нерідко беруться за такі справи, особливо якщо вони стосуються неповнолітніх (16-18 років). Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень показує, що за статтею 197 КУпАП зареєстровано понад 9 тисяч рішень. Більшість із них закінчуються попередженням, а штрафи за повторні порушення трапляються вкрай рідко.
"Судові справи за частиною 2 статті 197 КУпАП, де б на порушника було накладено штраф, в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні", — зазначає Тетеря.
Незручності без прописки
Окрім можливих штрафів, відсутність прописки створює низку практичних проблем:
- Обмеження доступу до адміністративних послуг. Без прописки складно оформити паспорт, зареєструвати шлюб чи отримати водійське посвідчення.
- Проблеми з медичним обслуговуванням. Декларація з сімейним лікарем чи отримання безплатних медичних послуг часто прив’язані до місця реєстрації.
- Соціальні виплати та пільги. Багато видів державної допомоги, наприклад, субсидії чи виплати на дітей, вимагають підтвердження місця проживання.
- Освіта та працевлаштування. Деякі школи чи роботодавці можуть вимагати прописку для зарахування чи оформлення.
Ці обмеження можуть стати серйозною перешкодою, особливо для тих, хто живе не за місцем офіційної реєстрації або взагалі її не має.
Винятки та судова практика
Цікаво, що багато справ про відсутність прописки закриваються через відсутність складу правопорушення. Наприклад, якщо людина фактично проживає за певною адресою, але не зареєструвалася, суди часто не вбачають у цьому порушення.
Тетеря згадує випадок у Київській області, де неповнолітня особа проживала без прописки. Суд застосував попередження, але додатково стягнув 454 гривні судового збору. Це рідкісний приклад, коли наслідки виходять за межі мінімального покарання.
Як повідомлялось, зараз багато українців стикаються з проблемою, коли зареєстровані у їхній квартирі люди фактично там не проживають, не сплачують комунальні послуги та не знімаються з реєстрації. Це часто стосується колишніх родичів або тих, хто виїхав за кордон чи в інше місто. Якщо мирна домовленість неможлива, єдиний вихід — звернутися до суду. Проте, перш ніж подавати позов, важливо ретельно підготувати докази, які підтверджують відсутність особи за адресою.
Також ми розповідали, що нерухомість, хай то квартира чи будинок, є не тільки цінним активом, а й джерелом постійних витрат. Щомісячні комунальні платежі — це обов'язок, який не завжди виконує офіційний власник майна. Часто саме це стає причиною конфліктів між власником та людиною, яка зареєстрована у житлі.
Читайте також:
