Спадщина — це не лише нерухомість чи транспорт, але й грошові кошти, страхові виплати, соціальні допомоги, компенсації та інші майнові права, які належали особі за життя, але не були нею отримані. Важливо знати, які з цих прав і обов’язків передаються у спадок, а які — ні, як здійснюється управління спадковим майном та які юридичні процедури передбачені.
Що входить до складу спадщини?
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України (ЦК), до складу спадщини входять усі права та обов’язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Це, зокрема:
-
кошти на рахунках у банках;
-
заробітна плата, пенсія, допомога, яка не була отримана за життя;
-
страхові виплати та компенсації;
-
право на відшкодування збитків і моральної шкоди;
-
право на неустойку (штрафи, пені).
Не входять до складу спадщини:
-
особисті немайнові права;
-
права, пов’язані з членством у товариствах та об'єднаннях громадян;
-
право на аліменти, пенсію, допомогу, інші виплати, встановлені законом;
-
право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або ушкодженням здоров’я;
-
зобов’язання, які припинилися у зв’язку зі смертю боржника або кредитора.
Право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК).
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
Спадкування права на вклад у банку (фінансовій установі)
Вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі).
Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.
Заповіт, складений після того, як було зроблене розпорядження банку (фінансовій установі), повністю або частково скасовує його, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця (стаття 1228 ЦК).
Спадкування права на одержання страхових виплат (відшкодування)
Страхові виплати (відшкодування) спадкуються на загальних підставах.
Якщо страхувальник у договорі страхування призначив особу, до якої має перейти право на одержання страхової виплати у разі його смерті, це право не входить до складу спадщини (стаття 1229 ЦК).
Спадкування права на відшкодування збитків, моральної шкоди, сплату неустойки, отримання компенсації
Відповідно до статті 1230 ЦК до спадкоємця переходить право на:
- відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов’язаннях, або право на відшкодування збитків, що належало спадкодавцеві відповідно до закону;
- стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв’язку з невиконанням боржником спадкодавця своїх договірних обов’язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя;
- відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом спадкодавцеві за його життя;
- отримання компенсації, яку відповідно до закону міг би отримати спадкодавець за його життя.
Звертаємо увагу, що на майно, яке переходить у порядку спадкування до спадкоємців або держави, нотаріусом видається свідоцтво про право на спадщину (стаття 66 Закону України «Про нотаріат»).
Свідоцтво видається спадкоємцям після завершення шести місяців з часу відкриття спадщини.
До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення (стаття 1298 ЦК).
Укладання договору на управління спадщиною
З метою забезпечення цілісності такого майна, запобігання його псуванню, втраті господарського призначення або зменшенню вартості законодавство передбачає можливість призначити особу, яка буде здійснювати управління спадщиною до з’явлення спадкоємців або до її прийняття.
Встановлення управління спадковим майном передбачено статтею 1285 Цивільного кодексу України (далі – ЦК), статтею 61 Закону України «Про нотаріат» та главою 9 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі – Порядок).
Згідно з цивільним законодавством, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту, а в разі їх відсутності - укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Це може бути як фізична особа з повною цивільною дієздатністю, так і юридична особа.
У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцерозташуванням такої земельної ділянки.
Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини. Вона має право на плату за виконання своїх повноважень (ЦК).
Передача майна в управління не тягне за собою переходу права власності на нього до його управителя.
Текст договору викладається без застосування спеціальних бланків нотаріальних документів згідно з актом опису спадкового майна, який є невід’ємною частиною договору (перелік цього майна може викладатися в тексті договору). Договір на управління спадщиною не реєструється в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. Інформація про укладення договору на управління спадщиною заноситься до Книги обліку договорів на управління спадщиною.
При укладанні зазначеного правочину нотаріус зобов’язаний пересвідчитись у тому, що це майно було власністю спадкодавця на момент відкриття спадщини, про що зазначається в тексті договору з посиланням на реквізити відповідного документа (за наявності).
Припинення дії договору на управління спадщиною
Якщо до нотаріуса за місцем відкриття спадщини надійшла заява про прийняття спадщини нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії правочину.
У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини від умерлого (пункт 10 глави 9 розділу ІІ Порядку).
Читайте також:
