Міжнародний валютний фонд рекомендував Україні переглянути законодавчі зміни, які стосуються застосування посилених заходів фінансового моніторингу до політично значущих осіб (PEP). На думку експертів Фонду, окремі нововведення можуть послабити українську систему протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму (AML/CFT) та віддалити її від міжнародних стандартів FATF.
Відповідні висновки містяться у доповіді персоналу МВФ за результатами першого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) та в оновленому Меморандумі про економічну та фінансову політику, оприлюднених у липні 2026 року.
Що викликало занепокоєння МВФ
Одним із головних питань, на які звернув увагу персонал МВФ, стали зміни до українського законодавства, ухвалені Верховною Радою у червні 2026 року.
Закон передбачає, що після припинення виконання публічних функцій колишні політично значущі особи підлягають обов’язковій посиленій належній перевірці лише протягом 12 місяців. Після завершення цього строку банки та інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні застосовувати посилені заходи лише у випадках, коли існує документально підтверджений високий або неприйнятно високий ризик.
На думку експертів МВФ, таке обмеження не повною мірою відповідає ризик-орієнтованому підходу, який застосовується відповідно до міжнародних стандартів FATF.
Розширення переліку PEP також може створити ризики
Окрім зміни строків застосування посиленої перевірки, Фонд звернув увагу і на розширення категорії політично значущих осіб.
До переліку PEP були включені окремі посадові особи середнього рівня, зокрема працівники, відповідальні за фінансовий моніторинг у банках із державною часткою понад 50 %, а також керівники структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України.
Персонал МВФ зазначає, що надмірне розширення кола PEP може призвести до неефективного використання ресурсів банків та інших суб’єктів фінансового моніторингу. Замість концентрації уваги на особах із найбільшими корупційними ризиками, комплаєнс-підрозділи будуть змушені приділяти значні ресурси перевірці великої кількості посадовців із нижчим рівнем ризику.
FATF рекомендує ризик-орієнтований підхід
Міжнародні стандарти FATF не встановлюють конкретного строку, після якого особа автоматично перестає вважатися ризиковою.
Рекомендація 12 FATF передбачає, що фінансові установи повинні оцінювати ризики індивідуально та застосовувати посилені заходи доти, доки ризик, пов’язаний із виконанням публічних функцій, залишається актуальним.
Саме тому МВФ наголошує, що українське законодавство має забезпечувати ризик-орієнтований підхід, а не формальне припинення посиленої перевірки після закінчення визначеного строку.
Наступні кроки
Персонал МВФ повідомив, що планує координувати подальшу роботу над цими питаннями спільно з українською владою та Європейським Союзом.
Серед пріоритетних напрямів визначено:
- перегляд змін щодо фінансового моніторингу політично значущих осіб;
- удосконалення механізмів встановлення кінцевих бенефіціарних власників;
- розширення використання інструментів AML/CFT для виявлення податкових злочинів;
- підвищення ефективності державної системи фінансового моніторингу.
Посилення ролі Держфінмоніторингу
У доповіді також зазначено, що за підтримки МВФ проведено оцінювання діяльності Державної служби фінансового моніторингу України та підготовлено план підвищення її інституційної спроможності.
Документ передбачає:
- відкритий конкурс на керівні посади з урахуванням професійних компетенцій;
- розширення доступу Держфінмоніторингу до державних інформаційних ресурсів;
- посилення аналітичних можливостей служби;
- поглиблення співпраці з правоохоронними та податковими органами.
Реєстр національних публічних діячів (PEP) у CheckLists FinAP
Швидко перевіряйте національних політично значущих осіб (PEP), членів їхніх сімей та пов’язаних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу.
Зобов’язання України перед МВФ
В оновленому Меморандумі Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від рішень, які можуть послабити національну систему протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму.
Окремо передбачено, що Національний банк України має посилити нагляд за тим, щоб банки застосовували посилену перевірку політично значущих осіб відповідно до ризик-орієнтованого підходу та рекомендацій FATF.
Крім цього, до кінця 2026 року Україна планує посилити відповідальність за порушення вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, а до березня 2027 року — розширити взаємодію між Держфінмоніторингом, податковими та правоохоронними органами для ефективнішого виявлення податкових злочинів.
Читайте також:
