У новому звіті FATF наголошується на зростанні ролі підпільного банкінгу, «хавали» та інших подібних постачальників послуг (HOSSP) у професійному відмиванні коштів. Традиційні мережі дедалі більше перетворюються на професійні, транскордонні структури, які використовують фінтех-платформи, віртуальні активи та цифрові інструменти для переміщення й приховування незаконних доходів.
За даними звіту, понад 80% юрисдикцій, які надали інформацію, визначили підпільний банкінг та HOSSP серед основних каналів або методів професійного відмивання коштів. У деяких розслідуваних випадках через такі схеми за кілька місяців було відмито понад 500 млн євро.
«Хавала» перетворюється на професійний бізнес
FATF зазначає, що підпільні банківські мережі та системи «хавала» стають дедалі більш організованими, масштабованими та комерційно керованими. Це сприяє розвитку моделі «відмивання грошей як послуги» (Money Laundering as a Service), коли професійні учасники фактично беруть на себе функції з переміщення та приховування злочинних доходів.
Такі мережі можуть пропонувати нижчі комісії та швидко переміщувати значні суми через кордони, що робить їх привабливими для організованих злочинних груп.
При цьому, зауважує FATF, використання таких систем уже не обмежується злочинами, пов’язаними з готівкою. Через них можуть переміщуватися доходи від шахрайства, кіберзлочинів, незаконних азартних ігор, торгівлі наркотиками та інших видів транснаціональної організованої злочинності, а також здійснюватися фінансування тероризму.
Цифрова «хавала» та віртуальні активи
Одним із ключових трендів FATF називає розвиток так званої «цифрової хавали». Майже 70% респондентів повідомили про інтеграцію нових технологій у діяльність таких мереж.
Для координації операцій використовуються зашифровані месенджери, зокрема WhatsApp, Telegram та Signal. Клієнти можуть ініціювати перекази через банківські рахунки, мобільні гаманці, фінтех-застосунки та системи миттєвих платежів.
Водночас оператори використовують віртуальні активи, включаючи стейблкоїни, для врегулювання взаємних розрахунків. У звіті також згадується використання інструментів на основі штучного інтелекту та навіть розробка спеціалізованих застосунків для «хавали».
За оцінкою FATF, така цифровізація підвищує ефективність незаконних схем, спрощує приховування коштів і дозволяє розширювати їхнє географічне охоплення.
Зв’язок із формальним фінансовим сектором
Ще одна тенденція — дедалі тісніша інтеграція підпільних мереж із легальним фінансовим сектором. Професійні відмивачі можуть використовувати банківські рахунки, фінтех-платформи, платіжних провайдерів, віртуальні IBAN, передплачені картки та віртуальні гаманці як точки входу або виходу коштів у схемах відмивання.
FATF також звертає увагу на потенційну участь у таких схемах представників професійних сфер — юристів, бухгалтерів, аудиторів, нотаріусів, агентів із реєстрації компаній, фінансових консультантів, рієлторів, а також казино та операторів туристичних послуг.
Приклади з Оману та Індії
У звіті наведено низку практичних кейсів. Зокрема, в Омані було виявлено мережу «хавала», яка використовувала соціальні мережі та мобільні грошові перекази для організації транскордонних операцій із Пакистаном.
Підозрювані рекламували свої послуги через групу WhatsApp, пропонуючи клієнтам вигідніші тарифи порівняно з офіційним ринком. Кошти надходили готівкою або через мобільні перекази, після чого оператори підтверджували здійснення платежів через електронні гаманці у країні призначення.
Інший приклад стосується Індії, де через мережі HOSSP відмивалися доходи від незаконних онлайн-азартних ігор. Оператори використовували UPI, онлайн-банкінг, цифрові гаманці, рахунки «mule» та рахунки, відкриті з використанням викрадених персональних даних. Частину коштів конвертували в готівку та переводили за кордон через «хавалу», після чого вони поверталися до Індії під виглядом іноземних інвестицій.
Що рекомендує FATF
FATF наголошує, що хоча HOSSP можуть використовуватися для законних цілей, діяльність незареєстрованих постачальників таких послуг у більшості країн є криміналізованою. Стандарти FATF передбачають, що країни мають вимагати від відповідних організацій ліцензування або реєстрації.
Новий звіт базується на інформації з понад 50 юрисдикцій Глобальної мережі FATF та партнерських організацій. Його мета — допомогти державному та приватному секторам краще виявляти, розслідувати й припиняти діяльність професійних мереж відмивання коштів.
Таким чином, FATF звертає увагу на суттєву трансформацію підпільних фінансових мереж: «хавала» дедалі менше є виключно традиційною системою переказу коштів і все більше інтегрується з цифровими технологіями, фінтехом та віртуальними активами, створюючи нові виклики для фінансового моніторингу.
Читайте також:
