Продаж власної банківської картки чи передача доступу до рахунку для використання у злочинних схемах може обернутися кримінальною відповідальністю.

Тіньовий обіг у 200 мільярдів гривень на рік та понад 80 тисяч заблокованих банківських клієнтів за залучення до шахрайських схем змусили державу діяти рішуче. Законопроєкт № 16013, визначений Президентом як невідкладний, посилює санкції за махінації з рахунками. Зазначала «Судово-юридична газета».

15 вересня Верховна Рада вже прийняла за основу зазначений законопроєкт № 16013.

Мільярдний тіньовий конвеєр

Масштаб проблеми вже вимірюється десятками тисяч рахунків і сотнями мільярдів гривень. За оцінкою НБУ, через картки «дропів» може проходити близько 200 млрд грн на рік, а лише протягом 2024 року кілька найбільших банків припинили відносини з понад 80 тисячами клієнтів через їхню участь у відповідних схемах.

Масштаби використання «дропів» у шахрайських схемах стрімко зростають: Кіберполіція фіксує їхні платіжні реквізити у 70% випадків виведення та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Тіньовий гральний бізнес, конвертаційні центри, незаконний обіг підакцизних товарів, наркоторгівля та сall-центри побудували свою розрахункову інфраструктуру на тисячах орендованих чи куплених карткових рахунків.

Нові статті, штрафи та реальні строки

Проєкт Закону пропонує змінити кримінально-правову рамку протидії фінансовим зловживанням, виклавши у новій редакції статтю 200 Кримінального кодексу України та доповнивши Кодекс абсолютно новою статтею 2001.

Стаття 200 КК охоплюватиме незаконні дії з платіжними інструкціями, інструментами, електронними гаманцями, засобами доступу до рахунків та індивідуальною обліковою інформацією.

За підроблення чи фальсифікацію платіжних інструкцій, повідомлень, доручень, платіжних інструментів, засобів доступу до банківських і платіжних рахунків, електронних гаманців та індивідуальної облікової інформації пропонується штраф від 3 000 до 7 000 НМДГ (від 51 000 до 119 000 грн). Альтернатива — обмеження або позбавлення волі на строк від 2 до 4 років.

Відповідальність передбачається також за придбання, зберігання, перевезення чи пересилання таких підробок з метою збуту, їх використання або збут, а також за інші передбачені статтею операції з підробленими платіжними засобами.

Окремо пропонується карати за привласнення, викрадення або заволодіння шляхом обману чи зловживання довірою чужими платіжними інструментами, обліковою інформацією та засобами доступу, а також за незаконне отримання доступу до банківського чи платіжного рахунку або електронного гаманця.

За такі дії передбачений штраф від 4 000 до 8 000 НМДГ (від 68 000 до 136 000 грн) або обмеження чи позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.

Якщо дії, передбачені частинами 1 або 2 статті 200 КК, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, санкція зростає до 5 000–10 000 НМДГ (85 000–170 000 грн) або позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Окрема стаття для «дропів» і «дроповодів»

Головне ноу хау законопроєкту — поява статті 200¹ КК України, яка встановлює окрему відповідальність за передачу та обіг платіжних інструментів і доступу до рахунків зі злочинною метою.

Якщо людина передає платіжний інструмент, індивідуальну облікову інформацію або надає доступ до них, банківського чи платіжного рахунку або електронного гаманця з метою вчинення іншими особами шахрайства чи іншого кримінального правопорушення, їй пропонується загрожувати штрафом від 300 до 1 000 НМДГ (від 5 100 до 17 000 грн).

Суворіша відповідальність передбачена для тих, хто одержує, купує, зберігає чи іншим способом набуває чужі платіжні інструменти або облікову інформацію, отримує доступ до чужих рахунків чи гаманців, а також передає, продає або перевозить чужі платіжні інструменти з тією самою злочинною метою.

За це пропонується штраф від 3 000 до 5 000 НМДГ (від 51 000 до 85 000 грн), обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на строк від 2 до 4 років.

Якщо такі дії вчиняються повторно або організованою групою, покарання посилюється до штрафу від 5 000 до 10 000 НМДГ (від 85 000 до 170 000 грн) або позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Таким чином, у редакції, яку Верховна Рада прийняла за основу, максимальний строк за статтею 200¹ становить 6 років позбавлення волі, а не 8 років, як передбачала первісна редакція законопроєкту.

Крім того, проєкт вносить зміни до статей 96³ та 96⁹ КК України, поширюючи на статті 200 та 200¹ можливість застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб, аж до їхньої ліквідації за рішенням суду, якщо злочин вчинено від імені та в інтересах компанії.

Чому виникла потреба в законі

Сьогодні притягнути «дропа» до кримінальної відповідальності непросто. Правоохоронцям потрібно довести, що він усвідомлював злочинну мету використання рахунку та умисно долучився до схеми. Сам власник картки при цьому може стверджувати, що лише продав або передав її іншій особі й не знав, для чого вона буде використана.

Тим часом навколо «дропів» сформувалася ціла індустрія: «дроповоди» шукають власників рахунків, скуповують картки та доступи до банкінгу, а мережі таких рахунків використовуються для переказу та виведення коштів.

Хто опиниться під прицілом: від скупників акаунтів до випадкових жертв

Замисел авторів законопроєкту полягає в ударі по всіх ланках тіньового ланцюжка. Проте коло потенційних фігурантів майбутніх кримінальних проваджень виглядає значно ширшим, ніж здається на перший погляд:

Організатори та «дроповоди»: особи, які масово скуповують банківські картки, паспорти, персональні дані та доступ до додатків (Клієнт-Банк), підпадуть під дію частини 2 та частини 3 статті 200¹ КК України з перспективою отримати реальний строк ув’язнення до 6 років.

Професійні «дропи»: особи, які свідомо продають власні реквізити за гроші, відкривають по 10–15 рахунків у різних банках і передають стороннім особам свої PIN-коди та SIM-картки. Для них частина 1 статті 200¹ передбачає кримінальну відповідальність та штраф.

Соціально вразливі «дропи»: студенти, пенсіонери, безробітні та інші люди, яких вербувальники залучають до передачі карток і доступу до рахунків за винагороду, також можуть опинитися у полі зору правоохоронців. Навіть якщо людина не до кінця усвідомлює наслідки своїх дій, ключовим питанням стане те, чи зможе слідство довести, що вона передавала платіжний інструмент або доступ до рахунку саме з метою його використання у шахрайстві чи іншому злочині.

Підлітки та молодь: окрема зона ризику. Молодих людей можуть приваблювати пропозиції «легкого заробітку»: відкрити рахунок, передати картку, SIM-картку чи доступ до банкінгу та отримати за це винагороду. Підліток може й не знати всієї злочинної схеми та не уявляти, які суми проходитимуть через його рахунок, і просто передавати дані «другу» із соцмереж. Однак якщо буде доведено, що доступ передавався саме з метою його використання для шахрайства чи іншого злочину, для осіб, які досягли віку кримінальної відповідальності, питання про неї може постати, якщо буде доведено, що доступ передавався саме з метою його використання для шахрайства чи іншого кримінального правопорушення.

Де законопроєкт виходить за межі Директиви ЄС

Офіційне обґрунтування законопроєкту подає його як важливий євроінтеграційний крок на виконання Директиви (ЄС) 2019/713 про боротьбу з шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів, Дорожньої карти з питань верховенства права та Плану України.

Однак Головне науково-експертне управління України у своєму висновку детально розібрало розходження між вимогами Брюсселя та українським проєктом.

«Гумове» формулювання закону

Директива ЄС 2019/713 передбачає криміналізацію низки діянь, пов’язаних із незаконним одержанням, володінням, придбанням, передачею та використанням безготівкових платіжних засобів.

Натомість автори українського законопроєкту у частинах 1 та 2 нової статті 200¹ КК пішли далі: відповідальність пропонується встановити за передачу чи одержання платіжних інструментів та доступу до рахунків з метою вчинення не лише шахрайства, а й «іншого кримінального правопорушення».

Така криміналізація істотно ширша за мінімальні вимоги Директиви ЄС, а в супровідних документах автори законопроєкту не пояснили необхідність настільки широкого формулювання.

Формулювання «інше кримінальне правопорушення» фактично відкриває дуже широкі двері: нова стаття не обмежується шахрайством чи іншими фінансовими злочинами. І тут виникає головне питання — як слідство відрізнятиме свідомого «дропа» від людини, яка віддала картку, не розуміючи, у яку схему її втягують?

Самого факту передачі картки недостатньо — слідству доведеться доводити передбачену новою статтею мету вчинення шахрайства чи іншого кримінального правопорушення.

Крім того, запропоновані зміни до статті 200 КК частково перетинаються з чинними статтями 231, 361 та 362 КК. Через це, можуть виникнути труднощі з розмежуванням відповідних складів кримінальних правопорушень та правильною кваліфікацією дій.

Плутанина з підслідністю та проступками

Зауваження викликали й запропоновані зміни до Кримінального процесуального кодексу.

Проступок чи злочин? Діяння за частиною 1 нової статті 200¹ КК через передбачену санкцію належатиме до кримінальних проступків. А проступки розслідуються у формі дізнання, тоді як злочини — у формі досудового слідства.

Проте у змінах до статті 214 КПК автори оперують поняттям «злочин». У результаті для випадків за частиною 1 статті 200¹ виникає прогалина у процесуальному механізмі щодо юридичних осіб, на що прямо звернуло увагу ГНЕУ.

А хто розслідуватиме справу? Тут виникає ще одна проблема. Законопроєкт дозволяє визначати підслідність за двома критеріями: справу може вести орган, який першим розпочав розслідування, або орган, якому підслідний злочин, для якого використовували «дроп»-рахунок.

Ці два правила можуть вказати на різні правоохоронні органи, але законопроєкт не пояснює, кому в такому разі віддавати справу. Через це може виникнути конкуренція правил підслідності.

Читайте також:

У новому звіті FATF наголошується на зростанні ролі підпільного банкінгу, «хавали» та інших подібних постачальників послуг (HOSSP) у професійному відмиванні коштів. Традиційні мережі дедалі більше перетворюються на професійні, транскордонні структури, які використовують фінтех-платформи, віртуальні активи та цифрові інструменти для переміщення й приховування незаконних доходів.

За даними звіту, понад 80% юрисдикцій, які надали інформацію, визначили підпільний банкінг та HOSSP серед основних каналів або методів професійного відмивання коштів. У деяких розслідуваних випадках через такі схеми за кілька місяців було відмито понад 500 млн євро.

«Хавала» перетворюється на професійний бізнес

FATF зазначає, що підпільні банківські мережі та системи «хавала» стають дедалі більш організованими, масштабованими та комерційно керованими. Це сприяє розвитку моделі «відмивання грошей як послуги» (Money Laundering as a Service), коли професійні учасники фактично беруть на себе функції з переміщення та приховування злочинних доходів.

Такі мережі можуть пропонувати нижчі комісії та швидко переміщувати значні суми через кордони, що робить їх привабливими для організованих злочинних груп.

При цьому, зауважує FATF, використання таких систем уже не обмежується злочинами, пов’язаними з готівкою. Через них можуть переміщуватися доходи від шахрайства, кіберзлочинів, незаконних азартних ігор, торгівлі наркотиками та інших видів транснаціональної організованої злочинності, а також здійснюватися фінансування тероризму.

Цифрова «хавала» та віртуальні активи

Одним із ключових трендів FATF називає розвиток так званої «цифрової хавали». Майже 70% респондентів повідомили про інтеграцію нових технологій у діяльність таких мереж.

Для координації операцій використовуються зашифровані месенджери, зокрема WhatsApp, Telegram та Signal. Клієнти можуть ініціювати перекази через банківські рахунки, мобільні гаманці, фінтех-застосунки та системи миттєвих платежів.

Водночас оператори використовують віртуальні активи, включаючи стейблкоїни, для врегулювання взаємних розрахунків. У звіті також згадується використання інструментів на основі штучного інтелекту та навіть розробка спеціалізованих застосунків для «хавали».

За оцінкою FATF, така цифровізація підвищує ефективність незаконних схем, спрощує приховування коштів і дозволяє розширювати їхнє географічне охоплення.

Зв’язок із формальним фінансовим сектором

Ще одна тенденція — дедалі тісніша інтеграція підпільних мереж із легальним фінансовим сектором. Професійні відмивачі можуть використовувати банківські рахунки, фінтех-платформи, платіжних провайдерів, віртуальні IBAN, передплачені картки та віртуальні гаманці як точки входу або виходу коштів у схемах відмивання.

FATF також звертає увагу на потенційну участь у таких схемах представників професійних сфер — юристів, бухгалтерів, аудиторів, нотаріусів, агентів із реєстрації компаній, фінансових консультантів, рієлторів, а також казино та операторів туристичних послуг.

Приклади з Оману та Індії

У звіті наведено низку практичних кейсів. Зокрема, в Омані було виявлено мережу «хавала», яка використовувала соціальні мережі та мобільні грошові перекази для організації транскордонних операцій із Пакистаном.

Підозрювані рекламували свої послуги через групу WhatsApp, пропонуючи клієнтам вигідніші тарифи порівняно з офіційним ринком. Кошти надходили готівкою або через мобільні перекази, після чого оператори підтверджували здійснення платежів через електронні гаманці у країні призначення.

Інший приклад стосується Індії, де через мережі HOSSP відмивалися доходи від незаконних онлайн-азартних ігор. Оператори використовували UPI, онлайн-банкінг, цифрові гаманці, рахунки «mule» та рахунки, відкриті з використанням викрадених персональних даних. Частину коштів конвертували в готівку та переводили за кордон через «хавалу», після чого вони поверталися до Індії під виглядом іноземних інвестицій.

Що рекомендує FATF

FATF наголошує, що хоча HOSSP можуть використовуватися для законних цілей, діяльність незареєстрованих постачальників таких послуг у більшості країн є криміналізованою. Стандарти FATF передбачають, що країни мають вимагати від відповідних організацій ліцензування або реєстрації.

Новий звіт базується на інформації з понад 50 юрисдикцій Глобальної мережі FATF та партнерських організацій. Його мета — допомогти державному та приватному секторам краще виявляти, розслідувати й припиняти діяльність професійних мереж відмивання коштів.

Таким чином, FATF звертає увагу на суттєву трансформацію підпільних фінансових мереж: «хавала» дедалі менше є виключно традиційною системою переказу коштів і все більше інтегрується з цифровими технологіями, фінтехом та віртуальними активами, створюючи нові виклики для фінансового моніторингу.

Читайте також:

Президент України Володимир Зеленський направив до Верховної Ради два законопроєкти, які передбачають жорсткішу відповідальність за організацію шахрайських кол-центрів і використання банківських рахунків та платіжних інструментів у незаконних схемах.

За словами Президента, відповідальність за діяльність шахрайських кол-центрів має бути чіткою та жорсткою. Вона повинна стосуватися не лише безпосередніх виконавців, які працюють у кол-центрах, а й тих, хто організовує таку діяльність, володіє кол-центрами та отримує від них прибуток.

Саме це, за словами Зеленського, передбачає перший законопроєкт.

Також запроваджується посилена відповідальність за організацію шахрайських схем із використанням банківських інструментів, зокрема так званих «дропів».

На рівні внутрішнього регулювання банківської системи мають бути запроваджені відповідні кроки та зміни в алгоритмах. Вони мають надати банкам більше можливостей для захисту прав і законних інтересів людей та підприємств, а також для недопущення використання рахунків з метою ухилення від сплати податків чи легалізації коштів, отриманих від незаконної діяльності.

На законодавчому рівні, як зазначив Президент, буде створено необхідну основу для протидії організаторам шахрайських схем із використанням банківських рахунків і платіжних інструментів.

Цей же законопроєкт спрямований на імплементацію в Україні норм права Європейського Союзу, що передбачено домовленостями з партнерами.

Зеленський закликав парламентарів невідкладно розглянути внесені законопроєкти.

Читайте також:

Відбулася друга зустріч міністрів фінансів та керівників центральних банків G20 в Ешвіллі, Сполучені Штати Америки, яка проходила 31 серпня та 1 вересня 2026 року.

Як повідомляє Міністерство фінансів США, представники країн G20 зустрілися для просування пріоритетів фінансового напрямку G20 на 2026 рік. У зустрічі також взяли участь запрошені країни та міжнародні організації, зокрема FATF, Рада з фінансової стабільності (FSB), Міжнародний валютний фонд, ОЕСР та Світовий банк.

Серед пріоритетів головування США у G20 — економічне зростання, продуктивність, глобальні дисбаланси, фінансова грамотність, суверенний борг, цифрові активи та питання фінансового сектору.

Особливої уваги заслуговує позиція G20 щодо подальшого посилення глобальної системи протидії відмиванню коштів та іншим формам незаконного фінансування.

У пункті 17 заяви G20 підтверджує свою підтримку Financial Action Task Force (FATF) та регіональних органів за типом FATF у забезпеченні впровадження стандартів FATF щодо протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

При цьому країни G20 закликають держави забезпечувати ризик-орієнтований нагляд у сфері AML/CFT та протидії фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Таким чином, ризик-орієнтований підхід залишається одним із ключових принципів міжнародної системи фінансового моніторингу.

FATF: акцент на ефективному впровадженні стандартів

G20 не лише підтверджує підтримку FATF, а й закликає до практичного та ефективного впровадження її стандартів.

Окремо зазначається необхідність подальшого розвитку відповідних механізмів через Форум FATF з навчання та розвитку, проведення якого заплановане у США пізніше цього року.

Це вкотре демонструє, що міжнародний фокус зміщується від формального прийняття стандартів до питання їх ефективної реалізації та нагляду за їх виконанням.

Віртуальні активи залишаються пріоритетним напрямом

Одним із найбільш конкретних акцентів заяви є віртуальні активи.

G20 закликає FATF вжити заходів для того, щоб юрисдикції зі значним використанням віртуальних активів ефективно та пріоритетно впроваджували стандарти FATF щодо віртуальних активів.

Водночас у пункті 16 G20 наголошує на необхідності розвитку відповідальних та ефективних регуляторних і наглядових систем у сфері цифрових фінансів та цифрових активів із одночасним забезпеченням фінансової стабільності.

Окрема увага приділяється також транскордонним аспектам цифрових фінансів та стейблкоїнів.

Таким чином, цифрові активи дедалі глибше інтегруються у глобальну систему AML/CFT, а їх регулювання та нагляд залишаються важливим міжнародним пріоритетом.

Шахрайство та AI — нові виклики для AML/CFT

Окремо G20 відзначає оновлену увагу FATF до боротьби з незаконним фінансуванням та відмиванням коштів, що виникають унаслідок шахрайства.

Особливо виділяються загрози, пов’язані зі шахрайськими об’єднаннями та використанням штучного інтелекту шахраями.

Це важливий сигнал для фінансового сектору, оскільки технологічний розвиток одночасно створює нові можливості для фінансових установ і нові інструменти для злочинців.

Використання штучного інтелекту може сприяти масштабуванню шахрайських схем, створенню більш переконливих способів обману та швидшому переміщенню незаконно отриманих коштів.

Тому для системи фінансового моніторингу дедалі більшого значення набуває здатність не лише перевіряти окремі дані клієнта, а й виявляти нетипову поведінку, підозрілі моделі операцій та взаємозв’язки між фінансовими потоками.

Посилення державно-приватного партнерства та обміну інформацією

Ще один важливий напрям, на якому наголошує G20, — державно-приватне партнерство та обмін інформацією.

Країни вітають зусилля FATF щодо зміцнення такого партнерства та вдосконалення обміну інформацією для того, щоб швидше та масштабніше виявляти і припиняти незаконне фінансування.

Для фінансових установ це означає подальше зростання ролі якісних даних, їх оперативного аналізу та можливості співставляти інформацію з різних джерел.

Цифрові фінанси та транскордонні платежі

У заяві також приділено увагу цифровим фінансовим інноваціям та транскордонним платежам.

G20 підтверджує відданість Дорожній карті щодо вдосконалення транскордонних платежів та закликає країни, зокрема, сприяти використанню гармонізованої моделі даних ISO 20022 і транскордонній передачі даних, пов’язаних із фінансовими послугами.

При цьому наголошується на необхідності враховувати безпеку даних та національні правові рамки.

Для фінансового моніторингу це важливо з огляду на те, що розвиток швидких цифрових та транскордонних платежів збільшує як можливості фінансової системи, так і потенційні ризики її використання для незаконних операцій.

Фінансовий моніторинг як складова фінансової стабільності

Цікавим є також пункт 7 заяви, де G20 прямо зазначає, що протидія незаконному фінансуванню може допомогти усунути структурні обмеження для інвестицій, зміцнити макроекономічну стійкість та підтримати більш сильне і тривале економічне зростання.

Таким чином, боротьба з незаконним фінансуванням розглядається не лише як питання комплаєнсу чи виконання регуляторних вимог, а і як елемент стійкості фінансової системи та економічного розвитку.

Згідно з приміткою до офіційної заяви, документ був погоджений усіма присутніми членами G20, за винятком Китаю.

Китай висловив заперечення щодо пунктів 4, 10, 11 та 13 заяви. Вони стосуються відповідно глобальних ланцюгів постачання та торговельних питань, глобальних дисбалансів, моніторингу таких дисбалансів та архітектури суверенного боргу. Водночас інші пункти Китаєм не заперечувались.

Висновок

Загалом порядок денний зустрічі охопив ключові питання глобальної економіки та фінансової системи: від стимулювання економічного зростання, продуктивності та приватних інвестицій до подолання глобальних дисбалансів, підвищення фінансової грамотності та вдосконалення архітектури суверенного боргу. Окрему увагу приділено модернізації фінансового регулювання, цифровим фінансовим інноваціям і цифровим активам, розвитку транскордонних платежів, а також протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення відповідно до стандартів FATF.

Читайте також: