У Верховному Суді розглянули справу № 420/4511/23 щодо можливості оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру, без присвоєння унікального номера запису в Реєстрі, без безконтактного електронного носія та без передачі до Реєстру персональних і біометричних даних, пише «Судова газета».
Позивачі просили оформити їм закордонні паспорти без внесення персональних та біометричних даних до ЄДДР. Свою позицію вони, зокрема, обґрунтовували релігійними переконаннями, правом на приватність та посилалися на висновки Великої Палати Верховного Суду щодо можливості отримання паспорта громадянина України у формі книжечки.
Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили.
Верховний Суд погодився з цими висновками.
Закордонний паспорт без електронного носія — неможливо
Ключовий висновок Суду полягає в тому, що чинне законодавство не передбачає можливості оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без безконтактного електронного носія.
Порядок оформлення та видачі такого паспорта визначається Законом України № 5492-VI та Порядком № 152. Відповідно до Закону паспорт громадянина України для виїзду за кордон містить безконтактний електронний носій. При цьому прийняття документів та оформлення закордонного паспорта, який не містить такого носія, припинено ще з 20 грудня 2016 року.
Отже, міграційний орган не має правових підстав видати громадянину закордонний паспорт без безконтактного електронного носія.
Верховний Суд зазначив, що під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон законодавство передбачає внесення відповідних даних до ЄДДР, зокрема відцифрованого образу обличчя, підпису та відбитків пальців рук.
При цьому закон не передбачає альтернативної процедури, яка дозволяла б особі відмовитися від внесення таких даних до Реєстру лише через релігійні переконання чи небажання використовувати біометричну ідентифікацію.
Водночас закон встановлює окремі випадки, коли відцифровані відбитки пальців не вносяться до Реєстру. Серед них:
- неможливість якісного отримання відбитків,
- недосягнення особою 12-річного віку,
- відсутність усіх пальців рук,
- визначені законом випадки, пов’язані зі станом здоров’я та необхідністю термінового лікування за кордоном.
У згаданій вище справі Суд встановив, що позивачі під передбачені законом винятки не підпадали.
Релігійні переконання: чому позиція щодо паспорта-книжечки тут не застосовується
Окремо Верховний Суд розглянув посилання позивачів на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17, де висновок стосувався інших правовідносин — отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, а не паспорта для виїзду за кордон.
Тому застосовувати висновки Великої Палати щодо паспорта-книжечки до процедури оформлення закордонного паспорта, на думку Верховного Суду, немає підстав.
Суд також звернув увагу на відмінність у правовому статусі цих документів: отримання паспорта громадянина України є обов’язком громадянина, тоді як закордонний паспорт використовується для реалізації права на виїзд за межі України.
Позивачі також посилалися на право на приватність та небажання передавати свої персональні й біометричні дані до ЄДДР.
Верховний Суд зазначив, що отримання документа державного зразка, який посвідчує особу та використовується для її ідентифікації, передбачає обробку визначених законом персональних даних. Суд не вбачив у встановленій законом процедурі надмірного тягаря для особи.
Таким чином, у вище згаданій справі Верховний Суд підтвердив:
- закордонний паспорт без безконтактного електронного носія оформити неможливо;
- загальної можливості відмовитися від внесення біометричних даних до ЄДДР під час оформлення закордонного паспорта закон не передбачає;
- релігійні переконання самі по собі не є підставою для оформлення закордонного паспорта без застосування ЄДДР та без внесення передбачених законом даних;
- правова позиція Великої Палати щодо паспорта громадянина України у формі книжечки не поширюється на оформлення паспорта для виїзду за кордон;
- винятки щодо невнесення окремих біометричних даних можливі лише у випадках, прямо передбачених законодавством.
Отже, Верховний Суд фактично підтвердив, що оформлення закордонного паспорта передбачає встановлену законом процедуру ідентифікації особи та внесення відповідних персональних і біометричних даних до ЄДДР, за винятком визначених законом випадків.
Читайте також:
